57. Які, на Вашу думку, основні причини поразок Червоної армії на території України в 1941 р.?

 Фактор раптового нападу. У перший день війни німецька авіація розбомбила 66 радянських аеродромів, знищила 1200 літаків, зруйнувала міста і села, штаби, вузли зв’язку, мости, залізниці. 2. Кращі кадри Червоної Армії були репресовані. До початку війни в результаті репресій тільки 7 % командирів мали вищу військову освіту, а 37 % не пройшли повного курсу навчання в середніх військових закладах. 3. У військах панувала система жорстокої централізації, управління та підпорядкування, що сковувало ініціативу командирів, породжувало схильність до шаблонів, застарілих схем. 4. Переозброєння йшло вкрай повільно. Нові танки і літаки, інші види озброєнь були поставлені на серійне виробництво тільки в 1940-1941 рр. 5. Були демонтовані інженерні оборонні споруди на радянсько-польському кордоні, вони опинилися в тилу Червоної армії, а нові не були зведені. 6. Радянська військова доктрина базувалася на тезі Сталіна, що майбутня війна вестиметься на ворожій території, і оборонні споруди фактично не планувалися. 7. Радянське військове керівництво прорахувалось у визначенні можливого напрямку головного удару противника. Пріоритетним у Генеральному штабі розглядався Київський напрямок, тому в підпорядкування Київського військового округу були передані великі сили. 8. Вище політичне керівництво не мало серйозного плану на випадок масштабних дій. Не були заздалегідь розподілені обов'язки відповідальних за евакуацію, переоснащення виробництва тощо. 9 . Народ, керівні кадри були дезорієнтовані психологічно договорами 1939 з Німеччиною, у багатьох були занадто великі ілюзії з цього приводу. 10 . Зосередження і розгортання військ не було завершено до початку війни. Більшість дивізій знаходилася в навчальних т аборах. Героїзм воїнів і плутанина перших днів війни сплелися в одне нерозривне ціле. державність: вкотре доля українського народу вирішувалась могутніми сусідами, що діяли задля власних інтересів. Позитивним наслідком війни можна вважати об’єднання українських земель в рамках одного, хоч і несамостійного, державного утворення - УРСР.

58. Визначте особливості Руху Опору в Україні.

Особливістю українського руху Опору була наявність двох напрямків боротьби: — радянський (партизанські загони, радянське підпілля), представники якого боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, відновлення Радянської влади;  націоналістичний (ОУН(Б), ОУН(М), бульбівці, ОУН-УПА), представники якої боролися за визволення України від німецько-фашистських загарбників, створення незалежної Української держави. Радянський підпільно-партизанський рух у перші місяці окупації зазнав великих втрат і лише в 1942 р., діставши допомогу з-за лінії фронту, став поширюватися на Наддніпрянщину, втягуючи в боротьбу десятки тисяч незадоволених грабіжницько- терористичним режимом і завдаючи суттєвих втрат гітлерівським окупантам. У перші дні війни ОУН сподівалась за сприяння нацистської Німеччини розпочати відродження національної незалежності України. Та ці ілюзії швидко розвіялись. Оунівці перейшли до підпільної діяльності, підготовки масового антинацистського повстання під самостійницькими гаслами. Для німецьких окупаційних властей був цілком несподіваним широкий розмах самостійницького руху, який у 1941 р. охопив не лише Західну Україну, а й Наддніпрянщину. Цей рух свідчив, що прагнення до незалежності України було близьке і зрозуміле в усіх її регіонах. У різному баченні долі України полягає причина непримиренності між представниками радянського і оунівського руху Опору. Якщо радянські партизани прагнули представити оунівцїв як зрадників і слуг окупантів, то оунівці ставилися до радянських партизанів як до ворогів України. Радянське керівництво, плануючи з-за лінії фронту дії партизанів, свідомо підгримувало конфронтацію обох течій антигітлерівського руху Опору в Україні. В цих умовах ОУН- УПА змушена були боротися на два фронти без будь-якої зовнішньої допомоги. Це врешті-решт і визначило результат борогьби.