42. Причини запровадження і результати неПу.

Основними причинами переходу до нової економічної політики Були: глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму; тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва; масові повстання селян, робітників, солдат і матросів; політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені; спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію; намагання утримати владу в будь-який спосіб. НЕП мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, викорис-тання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи. л Позитивні підсумки Непу. 1. Вдалося відновити народне господарство і навіть переверш шити довоєнний рівень. 2. Відродити сільське господарство, що дозволило нагодувати населення країни. 3. Національний дохід перевищив рівень 1913р. 4. Ріст промислової продукції, як наслідок швидкого росту продуктивності праці. 5. Національна валюта стала міцною і стабільною. 6. Швидко ріс матеріальний добробут населення. Негативні підсумки Непу. 1. Непропорційний розвиток основних галузей народного господарства. 2. Відставання темпів відродження промисловості від сільськогосподарсь-кого виробництва вело неп через смугу економічних криз. 3. У селі поглиблювалась соціальна і майнова диференціація селянства. 4. У місті протягом усіх 20-х років збіль-пгувалася чисельність безробітних, котра до кінця непу склала більш 2 млн. чоловік. 5. Фінансова система зміцніла лише на якийсь час. В другій половині 20-х років у зв'язку з активним фінансуванням важкої індустрії булла порушена ринкова рівновага, почалася інфляція, що підірвало фінансово-кредитну систему.

43. Причини та досягнення українізації.

Політика коренізації українізації була зумовлена багатьма зовнішніми і внутрішніми причинами: 1. Формуванням на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР як держави, в котрій ніби забезпечено гармонійний і вільний розвиток радянських республік. 2. Потребою досягнення своєрідного компромісу з селянством та національною інтелігенцією.З. Намаганням більшовицької партії розширити соціальну базу своєї системи, залучивши до партій і до управління республікою представників неросійських народів. 4. Намаганням радянського керівництва очолити і поставити під контроль процес національного відродження окраїн, щоб він не вилився в антицентробіжні спрямування. 5. Потребою зміцнення новоутвореного державного утворення - СРСР, наданням прав "культурно-національної автономії" хоч частково компенсувати республікам втрату їх політичного суверенітету тощо. У практичному здійсненні "українізації" в Україні можна виділити такі наслідки: 1. Усунення від влади відвертих шовіністів першого секретаря ЦК КП(б)У Е. Квірінга та другого секретаря Д. Лебедя. 2. Розширення сфери вживання української мови в державному житті. 3. Зростає кількість українців у партійному і державному апараті. 4. Найбільший вплив "українізація" справила на розвиток національної освіти: запровадження загальнообов’язкового початкового навчання; зростання мережі україномовних навчальних закладів тощо. 5. Різко збільшувалась кількість української преси. 7. Місто почало втрачати позиції цитаделі російської ідентичності. 8. Різнопланова культурно-освітня робота проводилась серед компактно проживаючих за межами України українців. Отже, проголошений партією курс на "українізацію" та його наслідки мали величезне значення. Однак загалом курс на “українізацію” був тактичним кроком, який не відповідав стратегічним планам комуністичної партії.