
- •Перелік питань іі рівня до пмк з історії України
- •Походження і суть національної символіки.
- •Походження назв «Русь», «Україна».
- •Теорії походження слов’ян.
- •Проаналізуйте аргументацію основних теорій походження Київської Русі.
- •Причини виникнення державності у східних слов'ян.
- •Причини і значення прийняття християнства.
- •Дайте оцінку законодавчим ініціативам великих князів Київської Русі.
- •Причини і наслідки роздробленості Русі.
- •Монголо-татарська навала: причини поразок і наслідки.
- •Які події історії Галицько-Волинського князівства свідчать про зародження аристократичної республіки?
- •Які зовнішньополітичні чинники призвели до коронації Данила Галицького 1253 році?
- •Причини оксамитового литовського проникнення.
- •Чи є підстави характеризувати Литовську державу як литовсько-руську? Аргументуйте свою точку зору.
- •Якими чинниками була зумовлена політика централізації влади та ліквідація удільних князівств у складі Великого князівства Литовського?
- •Основні причини виникнення українського козацтва.
- •Теорії походження козацтва.
- •Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.
- •Причини поразок і значення козацько-селянських повстань кінця хvi- поч. Хviі ст.
- •Причини національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої (1648-1657)
- •Трансформація політичних поглядів б.Хмельницького в ході національно-визвольної війни українського народу.
- •Переяславська угода та її наслідки для України.
- •Охарактеризуйте основні причини Руїни (др. Пол. XviIст.).
- •Оцініть значення складання п.Орликом в екзилі «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького» на поч. XVII ст.
- •Місце Гетьманщини в історії українського народу.
- •Схарактеризуйте заходи по ліквідації автономного устрою України за Петра I.
- •Проаналізуйте політику Катерини II по остаточному знищенню автономії Гетьманщини.
- •Назвіть причини входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперії.
- •Порівняйте адміністративно-територіальний устрій укр. Земель у складі Росії та у складі Австро-Угорської імперій.
- •Обґрунтуйте істинність (або хибність) твердження, що політика австрійського та російського урядів щодо українських земель носила колоніальний характер.
- •Українське питання в програмних та агітаційних документах декабристів.
- •Модель держави Кирило-Мефодіївського братства.
- •Чому в другій половині хіх ст. Західна Україна стає центром національного відродження?
- •Перша світова війна і Україна: трагедія і шанс.
- •Назвіть причини, привід та мету національно-демократичної революції 1917-20 рр.
- •Який з чотирьох Універсалів унр, на Ваш погляд, мав найбільше значення для процесу державної розбудови незалежної України?
- •Причини поразки Центральної ради.
- •Причини поразки гетьмана п.Скоропадського.
- •Причини поразки Директорії.
- •Причини поразки української національно-демократичної революції.
- •Визначте результати та наслідки українських національно-визвольних змагань 1917-1920 рр.
- •Вступ України до складу срср: дискусії навколо питання, неоднозначність оцінок.
- •Причини запровадження і результати неПу.
- •Причини та досягнення українізації.
- •Порівняйте причини голоду 1921-23, 1932-33 і 1946-47 рр. В Україні. Які з них мали об'єктивний, а які суб'єктивний характер?
- •Наслідки і значення голодомору 1932-33 рр.
- •Як Ви вважаєте, чи можна було уникнути "штурмівщини" і надзавдань у роки індустріалізації? Чи існували альтернативні шляхи проведення індустріалізації?
- •Успіхи та прорахунки радянської модернізації народного господарства України.
- •Етапи масового терору в Україні.
- •Доведіть, що політика урядів Польщі та Румунії щодо українського населення своїх країн у міжвоєнний період мала колонізаторський характер.
- •Українські січові стрільці.
- •Карпатська Україна.
- •Українська держава 30 червня 1941 р.
- •Обґрунтуйте, який із термінів (анексія, включення, воззєднання, приєднання, входження) найбільш точно відбиває суть подій 1939-40 рр., що відбувалися на західноукраїнських землях.
- •Вкажіть позитивні і негативні сторони процесу радянізації західноукраїнських земель.
- •Які, на Вашу думку, основні причини поразок Червоної армії на території України в 1941 р.?
- •Визначте особливості Руху Опору в Україні.
- •Внесок України у розгром нацистської Німеччини.
- •Наслідки Другої світової війни для України.
- •Назвіть причини поразки оун-упа у збройному протистоянні радянській системі.
- •Операція “Вісла”: причини, характер, наслідки.
- •Повоєнні адміністративно-територіальні зміни.
- •Чому сталінське радянсько-партійне керівництво знову допустило урср до сфери міжнародних відносин у післявоєнний період? Чи могла урср проводити самостійну зовнішню політику?
- •Які особливості післявоєнної відбудови в Україні у порівнянні з західноєвропейськими державами?
- •Чому реабілітаційні процеси, що були започатковані XX з'їздом кпрс не були доведені до логічного завершення?
- •Які заходи були здійснені хрущовським керівництвом у соціальній сфері для покращення життя населення?
- •Охарактеризуйте основні течії українського дисидентства 60-80-х років. Назвіть їх учасників.
- •В чому Ви вбачаєте значення проголошення Акту про державний суверенітет України?
- •Конституційний процес 90-х рр.
- •Дайте порівняльну характеристику президентських виборів в Україні 1991,1994,1999, 2004, 2010 рр.
- •Проблеми формування багатопартійності в Україні.
- •Україна і оон.
- •Альтернативні варіанти зовнішньополітичної стратегії України.
- •Демографічні втрати населення України в хх столітті.
-
Дайте порівняльну характеристику президентських виборів в Україні 1991,1994,1999, 2004, 2010 рр.
Президентські вибори на Україні (1991) - перші вибори президента України після здобуття незалежності 24 серпня 1991 року. Перший тур виборів, в якому брали участь 6 кандидатів, минув 1 грудня 1991 р., в один деьть з Всеукраїнським референдумом про незалежність. Основна боротьба розгорнулася між колишнім секретарем 1{К КПУ і главою Верховної ради України Леонідом Кравчуком та представником ворожого по відношенню до радянської влади НРУ В'ячеславом Чорноволом. Перший тур виявився і останнім, так як Леонід Кравчук набрав більше 50% голосів виборців необхідно здійснити вже сьогодні. Можливо це і не вирішить усіх проблем формування багатопартійності в Україні, проте будуть визначені правові межі діяльності партій. Відсутність правової бази дозволяє сьогодні, з одного боку, втручатись державі в справи партійні, віддаючи переваги тій чи іншій партії, з іншого боку, і самим партіям займатися питаннями, які виходять за межі їх правового статусу.
-
Проблеми формування багатопартійності в Україні.
Демократичні процеси, які відбуваються сьогодні в Україні, неминуче пов’язані з формуванням багатопартійної системи. Однак, необхідно констатувати той факт, що реальну участь у політичному житті беруть далеко не всі партії. Переважна більшість політичних партій не виконують ті функції, які безпосередньо на них покладені. Значною мірою це зумовлено несприятливими політико-правовими умовами їх існування. По-перше, політична система, яку автоматично успадкувала Україна після виходу з СРСР, не передбачала існування жодних, альтернативних КПРС, політичних партій. Відповідно в суспільстві не було необхідних механізмів, які б регулювали діяльність партій. По-друге, більшість населення своє негативне ставлення до КПРС автоматично перенесла на всі інші партійні утворення. По-третє, самі партії не оволоділи в достатній мірі всіма тими можливостями, які їм належать як суспільному інституту. Ситуація ускладнюється ще й відсутністю достатньої законодавчої бази, яка б регулювала діяльність партії. Якщо недоліки політичного характеру можуть бути усунуті в процесі накопичення політичного досвіду, тобто це проблема часу, то врегулювання недоліків в законодавстві
-
Україна і оон.
Наприкінці Другої світової війни Україна стала суб’єктом міжнародного права. 27 січня 1944 р. на пленумі ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин. X сесія Верховної Ради СРСР (1944 р.) прийняла закон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно- республіканський. У 1944 р. в УРСР було створено Народний комісаріат закордонних справ (НКЗСУ) на чолі з Д. Мануїльським. Сталінське керівництво переслідувало ряд цілей: представити приєднання західних областей України і Білорусії як акт возз'єднання територій, населених представниками одного етносу, збільшити кількість своїх представників в Організації Об'єднаних Націй (ООН), переговори про створення якої активно велись наприкінці війни. Вступ України до ООН мав створити ілюзію її державності й заспокоїти національно-визвольні сили. У серпні 1944 р. на конференції в Думбартон-Оксі (США), під час обговорення проекту майбутньої Організації Об'єднаних Націй, радянський представник А Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації,. Цю пропозицію було відхилено. На Кримській конференції у лютому 1945 р. США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і Б РСР у члени ООН. Українська делегація брала участь у розробці Статуту ООН (Д. Мануїльський очолив комітет з підготовки тексту преамбули (вступу) першого розділу Статуту ООН — «Цілі та принципи діяльності організації»). 1945 р, проект був підписаний і ратифікований Україною. 1946 р. Україну було обрано до Економічної і Соціальної Ради ООН. Країна стала членом постійної Комісії ООН з прав людини, Міжнародної організації праці (МОП), Комісії ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародного суду, а в 1948— рр. була непостійним членом Ради Безпеки ООН. Українські дипломати брали активну участь у роботі повоєнних мирних конференцій: Паризької (1946 р.), Дунайської (1948 р.). Прийняття України в ООН було результатом визнання її внеску в розгром фашизму, свідчило про зростання її міжнародного авторитету. Однак зовнішня політика України в повоєнний період цілком підпорядковувалась інтересам Кремля. Об'єднання українських земель у кордонах однієї держави, вихід України на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки Президія Верховної Ради УРСР прийняла Указ про Державний Герб, Державний Прапор і Державний Гімн УРСР. Червоний прапор з написом «УРСР» було замінено двоколірним: верхня частина, що становила дві третини ширини полотна, була червоною, а нижня — мала світло- блакитний (лазурний) колір. У верхньому лівому куп прапора містилось зображення серпа і молота, а над ним — п’ятикутна зірка. Президентські вибори на Україні (1994) - дострокові вибори президента України в 1994. червня 1993 в Донбасі почався безстроковий страйк шахтарів, котороя могла спричинити за собою важку економічну кризу. У виду цього Верховна Рада України 17 червня пішла страйкарям на зустріч і виконала їх вимогу - призначила на 26 вересня 1993 консультативний референдум про (не) довіру президенту і парламенту. Після переговорів з президентом України Леонідом Кравчуком Верховна рада, проте, за два дні до референдуму скасувала його і постановила провести 27 березня 1994 дострокові парламентські і 26 червня того ж року дострокові президентські вибори (регулярні вибори маж б відбутися в березні 1995 і наприкінці 1996 відповідно). Треті Вибори Президента України відбулись у 1999 році (31 жовтня — перший тур і 14 листопада— другий тур). Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але у 2-му турі для перемоги досить було набрети голосів більше, ніж у суперника. Підготовка до виборів розпочалася задовго до початку виборчої кампанії. Президентські вибори в Україні 2004 року були проведені ЗІ жовтня, 21 листопада та 26 грудня 2004-го. Президентські вибори були четвертими виборами, що пройшли в Україні після здобуття незалежності від Радянського Союзу. На останніх етапах результати були оскаржені між лідером опозиції Віктором Ющенком і тодішнім прем'єр- міністром Віктором Януковичем з Партії регіонів. Вибори проходили у вкрай напруженій політичній атмосфері, із звинуваченнями в упередженості ЗМІ, залякуванні виборців і отруєнні кандидата Ющенка.111 Вибори Президента України 2010 — чергові вибори Президента України. Спочатку були призначені Верховною Радою України на 25 жовтня 2009 року*11, але ця дата була оскаржена чинним Президентом України Віктором Ющенком у Конституційному Суді[21 Після того, як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року131. На виборах використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.