 
        
        - •Радіаційна медицина
- •Радіоактивність. Дозиметрія іонізуючих випромінювань.
- •Види іонізуючого випромінювання:
- •Методи визначення радіоактивності
- •Дозиметрія іонізуючого випромінювання.
- •Закриті й відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •Природні й штучні джерела радіації і їхня роль у формування сумарної дози опромінення населення
- •Оцінка масштабів і ступеня радіоактивного забруднення природного середовища в зоні впливу аварії на чаес
- •Основні регламентовані величини нрбу-97.
- •Оцінка ступеня забруднення радіонуклідами навколишнього середовища й харчових продуктів.
- •Завдання, організація роботи й оснащення відділів і лабораторій для проведення радіометричних і дозиметричних досліджень.
- •Оснащення й робота спеціалізованих лікувальних установ по наданню медичної допомоги особам, що постраждали від дії іонізуючих випромінювань.
- •Основні аспекти біологічної дії іонізуючих випромінювань. Гостра променева хвороба. Організація медичної допомоги потерпілим при аварії на атомному виробництві.
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
- •Природа радіаційної смерті клітин
- •Пострадіаційне відновлення (репарація) клітин
- •Ранні радіоцеребральні ефекти.
- •Реакції поведінки тварин при опроміненні в широкому діапазоні доз.
- •Зміна гематоенцефалічного бар'єру після опромінення.
- •Гідратаційнно-електролітний профіль мозку після впливу іонізуючих випромінювань.
- •Ендокринна система й іонізуюче випромінювання
- •Гостра променева хвороба.
- •Принципи сортування потерпілих
- •Надання медичної допомоги потерпілим при аваріях на атомному виробництві.
- •Нервова система
- •Ендокринна система.
- •Щитовидна залоза
- •Ендокринна система дітей
- •Імунна система
- •Цитогенетичні ефекти
- •Статева система
- •Хронічна променева хвороба
- •Умови виникнення хронічної променевої хвороби.
- •Перший ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Другий ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Третій ступінь важкості хронічної променевої хвороби.
- •Четвертий ступінь важкості хронічної променевої хвороби (термінальний період).
- •Особливості променевого впливу на організм інкорпорованих радіонуклідів. Перша допомога й лікування.
- •Зміни шкіри при гострій променевій хворобі.
- •Зміни шкіри при хронічній променевій хворобі.
- •Ураження шкіри при зовнішньому опроміненні окремих сегментів тіла.
- •Малі дози іонізуючих випромінювань і їхні біологічні ефекти. Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Біологічні ефекти малих доз іонізуючих випромінювань.
- •Віддалені наслідки аварії на атомному виробництві.
- •Віддалені наслідки локального опромінення.
- •Дія випромінювань на ембріон і плід.
- •Концепція ризику впливу іонізуючих випромінювань на людину.
- •Значення клінічних, променевих і не променевих методів дослідження для виявлення патологічних змін в органах і системах людини, які відбулися в результаті впливу іонізуючих випромінювань
- •Протирадіаційний захист населення. Диспансеризація персоналу на атомних виробництвах і населення, контактуючого із джерелами іонізуючих випромінювань.
- •Національний регістр осіб, що піддалися впливу радіації в результаті аварії на чорнобильської аес.
Оцінка масштабів і ступеня радіоактивного забруднення природного середовища в зоні впливу аварії на чаес
Під дією вітру радіоактивні викиди розподілилися по територіях України, Білорусії й Росії. Перші порція радіоактивності й радіоактивна хмара розділилися на дві частини в напрямках до заходу й півночі. Міста Прип'ять (населення 45 тис. чоловік, відстань від станції 3 км) і Чорнобиль (населення 20 тис. чоловік, відстань від станції 12 км) виявилися між цими потоками й зазнали забруднення значно менше, ніж, наприклад, “рудий ліс”, де рівні радіаційних полів на відстані 2 км від станції становили 100 Р/год. Рівні потужності радіаційних полів у Прип'яті до евакуації не перевищували декількох мр/год. Таке ж становище було й у Чорнобилі, де середній рівень гамма-випромінювання (травень 1986 р.) становив від 10 до 20 мр/год. Радіонуклідний склад викиду аварійного блоку ЧАЕС наведений у табл.
Таблиця 4. Радіонуклідний склад викиду аварійного блоку ЧАЕС.
| Радіонуклід | Період напіврозпаду Т(1/2), доб | Активність абсолютна, Мкі | 
| 131І | 8,04 | 86 | 
| 89Sr | 52 | 63 | 
| 91Y | 58 | 70 | 
| 95Zr | 64 | 130 | 
| 110mAg | 250 | 0,5 | 
| 144Ce | 284 | 90 | 
| 106Ru | 367 | 60 | 
| 134Cs | 2,06 роки | 4,0 | 
| 125Sb | 2,77 роки | 0,7 | 
| 90Sr | 28,8 роки | 6 | 
| 137Cs | 30,2 роки | 8 | 
| 238Pu | 87,7 роки | 0,02 | 
| 239Pu | 24380 років | 0,02 | 
| 240Pu | 6537 років | 0,03 | 
| 242Cm | 163 | 0,49 | 
Через три діб, 29 квітня 1986 р., напрямок вітру змінився на південну й радіоактивна хмара направилась на Київ. До цього часу потужність викидів з реактора істотно знизилась (приблизно в п'ять разів у порівнянні з 26 квітням 1986 р.). Це призвело до того, що в Києві рівнень радіації був трішки менший: у середньому 1,5 мр/год 30 квітня й 0,6 мр/год 1-2 травня 1986 р.
У цей час основними елементами, які визначали рівень дози опромінення, є цезій, стронцій і плутоній. Найбільшу роль із них відіграє цезій. Стронцій і плутоній перебувають головним чином в 30-кілометровій зоні ЧАЭС. Забруднення територій України, Білорусії й Росії (розподіл за площею і питомій величині забруднення) представлене в табл. У табл. наведені дані про кількість жителів, що проживають на забруднених територіях. Площі сільськогосподарських угідь, забруднених 137Cs до 5 Кі/км2, становлять (у тис. га): по Росії (Брянська обл.) - 183,7; Україні - 3316; Білорусії - 914. Є також ділянки в Краснодарському краї, у районі Сухумі й країнах Балтії.
Таблиця 5. Площі територій, забруднених 137Cs, тис. га
| Країна | Ступінь забруднення, Кі/км2 | Всього | ||
| 
 | 5-15 | 15-40 | 40 | 
 | 
| РФ | 454 | 235 | 36 | 725 | 
| Україна | 235,5 | 74 | 68 | 377,5 | 
| Білорусія | 720,2 | 406 | 221 | 1347,2 | 
| Всього | 1409,7 | 715 | 325 | 2449,7 | 
Таблиця 6. Кількість населення, що проживає на забруднених територіях, тис.чол.
| Країна | Ступінь забруднення, Кі/км2 
 | Всього | |||
| 
 | до 5 | 5-15 | 15-40 | 40 | 
 | 
| РФ | 109,0 | 73,5 | 109,7 | 5,2 | 297,4 | 
| Україна | 1227,3 | 204,2 | 29,7 | 19,2 | 1480,4 | 
| Білорусія | 1734,0 | 267,2 | 94,6 | 9,4 | 2105,2 | 
| Всього | 3070,3 | 544,3 | 234,0 | 33,8 | 3883,0 | 
Значно менше піддались забрудненню території європейських країн - Австрії, Болгарії, Угорщини, Італії, Норвегії, Польщі, Румунії, Англії, Туреччини, Греції, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Югославії.
