Концепція ризику впливу іонізуючих випромінювань на людину.

Для прогнозу віддалених ефектів загальноприйнятим є розрахунок додаткового ризику від опромінення за допомогою моделей абсолютного й відносного ризику. Абсолютний ризик - це вираження додаткового ризику, заснованому на припущенні, що додаткове число випадків ефектів від радіаційного впливу додається до спонтанного рівня, спостережуваному в неопроміненій популяції. Відносний ризик виражає додатковий ризик через відношення ризику в опроміненій популяції до спонтанного ризику. Базовою величиною в розрахунках ризиків є коефіцієнт ризику, обумовлений як збільшення захворюваності за рік на одиницю збільшення дози. Довічний ризик захворюваності розглядається як сума річної захворюваності для деякої групи людей від моменту спостереження до кінця життя з урахуванням динаміки природної смертності.

Розрахунок числа додаткових випадків фатальних форм раку заснована на даних про попередню оцінку колективної дози опромінення популяції; значенні коефіцієнта ризику виникнення раку в населення при гамма-опроміненні й рентгенівському опроміненні й потужності поглиненої дози менш 0,1 Гр/год, рівному 500 на 1 млн чіл.-сзв; коефіцієнті ризику виникнення раку в популяції працюючих при потужностях поглинених доз менш 0,1 Гр/год, рівного 400 на 1 млн чіл.-сзв.

Розрахунок числа спонтанних випадків фатальних форм рака засновано на чисельності що опромінюється популяції, річних коефіцієнтах смертності від раку для населення України, рівного 1,9 на 1000 чоловік у рік, середньої тривалості життя, рівної 35 років (вік учасників ліквідації аварії на ЧАЕС прийнятий у межах 20-50 років, їхній середній вік 35, середній вік населення - 35 років).

Оцінка середніх індивідуальних доз сумарного опромінення учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення й прогноз випадків фатальних форм рака дана в табл.27.

Таблиця 27. Середні індивідуальні й колективні ефективні дози опромінення й прогноз додаткових фатальних форм рака (ФФР) в учасників ЛПА й евакуйованого населення (ЭН) в 1986-1987 р.

Популяція	Кількість людей	Середня ЕЕД, сЗв	Колективна ЕЕД, чіл.-сЗв	Кількість випадків ФФР	Спонтанний випадок
Учасники ЛПА
1986 р.	130000	20,0	2600000	1040	8645
1987 р.	70000	7,0	490000	196	4655
ЭН	30000	1,4	180000	90	8645

Таблиця 28. Схема розрахунку прогнозованих генетичних ефектів опромінення.

Ефект	Розрахунок доз опромінення населення	Спонтанний випадок
Важкі генетичні наслідки у двох поколіннях	Колективна доза (див.табл.27) Коефіцієнт ризику дорівнює 0,05 на 1 млн. чіл.- сзв	0,005 числа народжених дітей у рік. Народжуваність в Україні 14 на 1000 населення в рік. Тривалість життя двох поколінь 70 років.
Генетичні наслідки зі смертельним результатом у двох поколіннях	Колективна доза (див.табл.27) Коефіцієнт ризику дорівнює 0,047 на 1 млн. чіл.- сзв	0,15 установлених зачать або 0,17 народжених дітей у рік.

Таблиця 29. Можливі генетичні наслідки в учасників ЛПА й ЭН, індуковані опроміненням внаслідок аварії на ЧАЕС в 1986-1987 р.

Популяція	Важкі генетичні наслідки в перших двох поколіннях	Спонтанний випадок важких генетичних наслідків	Генетичні наслідки зі смертельним результатом	Спонтанний випадок генетичних наслідків зі смертельним результатом
Учасники ЛПА
1986 р.	0,13	637	0,12	21658
1987 р.	0,02	343	0,02	11662
ЭН	0,09	637	0,08	21658

Таблиця 30. Колективні дози опромінення ЩЖ і прогнозовані стохастичні ефекти опромінення ЩЖ жителів України.

Популяція	Кількість людей	Колективні дози опромінення ЩЖ, чол.-Гр	Прогнозовані додаткові випадки раку ЩЖ за період “життя під ризиком ”	Спонтанні випадки раку ЩЖ за період “життя під ризиком ”
Діти
найбільш постраждалих районів	89000	64000	300-900	756
іншої території	11 000 000	120000	850-2550	93390
Дорослі
найбільш постраждалих районів	400000	130000	130-420	1704
іншої території	40 000 000	170000	170-480	170400

ЗНАЧЕННЯ РАДІОНУКЛІДНИХ, РАДІОІМУННИХ, ГЕМАТОЛОГІЧНИХ, БІОХІМІЧНИХ, РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ, УЛЬТРАЗВУКОВИХ І ІНШИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ ЗМІН В ОРГАНАХ І СИСТЕМАХ ЛЮДИНИ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ.

Ціль заняття: загальна - відновити в пам'яті студентів діагностичні можливості й межі не променевих і променевих методів досліджень;

конкретна- скласти алгоритм не променевих і променевих методів досліджень для потерпілих від впливу іонізуючих випромінювань.

Основні питання, що підлягають вивченню:

1. Гематологічні, біохімічні методи досліджень і їхнє діагностичне значення.

2. Фіброскопічне дослідження верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, переваги й недоліки.

3. Медична термографія, сутність методу і його можливості.

4. Діагностичні можливості й межі ультразвукової діагностики, переваги перед іншими методами досліджень.

5. Радіоімунний аналіз(РІА), активаційний аналіз. Їхні діагностичні можливості.

6. Радіонуклідна діагностика захворювань органів і систем, можливості методів.

7. Рентгенологічні методи досліджень, КТ, діагностичні можливості й променеве навантаження на пацієнтів.

8. Позитронна емісійна комп'ютерна томографія (ПЭКТ).

9. Резонансна-магнітно-резонансна томографія, її переваги.

10. Курація хворих.

Студент повинен знати:

1. Ультразвукове дослідження і його роль при дослідженні осіб з радіаційними поразками.

2. Показання й протипоказання для радіонуклідних досліджень органів , систем і фізіологічні тимчасові показники ренограмми, гепатограмми.

3. Переваги радіонуклідних методів досліджень.

4. Діагностичні можливості рентгенологічних, КТ і МРТ методів досліджень.

Студент повинен уміти:

1. Вибирати з даних анамнезу інформацію, що свідчить про радіаційну поразку.

2. Визначити обсяг і послідовність використання не променевих і променевих методів досліджень.

3. Правильно трактувати отримані результати досліджень.

Література.

Основна:

1. Ковальський О.В., Лазар А.Ф., Людвiнский Ю.С. i iн. Радiацiйна медицина, К., 1993.-222 с.

2. Сидоренко А.С. Пособие по эндоскопии.-К.:Высшая школа, 1983.-392 с.

3. Променева дiагностика (пiд ред.Г.Ю.Коваль), К, 1998,- 527 с.

4. Клиническая ультразвуковая диагностика / под ред. Н.М.Мухарлямова в 2-х книгах/.-М.:Медицина, 1987.

5. Руководство по ядерной медицине, под ред. Сиваченко Т.П., К., 1991,- 535 с.

Додаткова:

1. Клиническая рентгенорадиология /руководство в 5 томах/ под ред. акад. АМН СССР Г.А.Зедгенидзе.-М.:Медицина, 1985.-365 с.

2. Верещагин И.В. Компьютерная томография мозга.-М.: Медицина, 1986.

3. Основы клинической дистанционной термодиагностики /под ред. Л.Г.Розенфельда.-К.: Здоровье, 1988.-224 с.

4. Приказ№ 118 от 19.06.1990 г. МЗО Украины “О мерах по снижению дозовых нагрузок на население при проведении профилактических и диагностических рентгенологических исследований органов грудной полости”