5. Рекомендована література

Основна

1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.

2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.2. – 1991.

Додаткова

1. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.

Матеріали для самоконтролю

1. Загальна характеристика нижньої порожнистої вени

2. Чим утворена загальна клубова вена

3. Топографія загальної клубової вени

4. Перерахувати утвори, з яких збирає кров зовнішня клубова вена

5. Особливості вісцеральних вен в порожнині малого тазу

6. Назвати всі сплетіння органів малого тазу, їх значення

7. Внутрішня клубова вена, топографія, притоки

8. Глибокі вени нижньої кінцівки, їх притоки, топографія

9. Мала та захована великі вени, топографія, притоки

10. Чим утворено зовнішнє кільце стегнового канал

11. Анастомози вен нижньої кінцівки, їх клінічне значення

Ситуаційні задачі.

1. Машиною "швидкої допомоги" до приймального відділення доставлено хворого з кривавим блюванням. В анамнезі — цироз печінки. Пошкодження яких вен найбільш імовірне в цьому разі?

А Ворітної печінкової.

B. Верхньої брижової.

C. Печінкових.

D. Стравохідних.

E. Селезінкової.

2. Жінка звернулася до лікаря зі скаргами на набряк і болючість нижньої кінцівки, припухлість вен та вузлів на присередній поверхні стегна. Яка з вен уражена?

A. Підколінна.

B. Мала підшкірна.

C. Стегнова.

D. Велика підшкірна.

E. Великогомілкова.

Тема 38. Система ворітної вени. Порто-кавальні, кава-кавальні анастомози. Особливості кровообігу плоду.

Кількість годин – 2

1. Актуальність теми

Ворітна вена – сама велика з розмірів вісцеральна вена. Вона є провідною системою спеціального кровообігу печінки. В її стовбур впадають вени від всіх непарних органів черевної порожнини. Корені ворітної вени анастомозують з коренями вен, які відносяться до систем верхньої і нижньої порожнистої вени, що має дуже важливе значення обхідного шляху відтоку крові з системи ворітної вени при порушенні кровотечі через печінку. Анастомози між гілками верхньої та нижньої порожнистих вен мають велике значення при порушенні кровотечі по одній з них. Знання цього матеріалу необхідне для студентів в подальшому в їх практичній діяльності.

2. Конкретні цілі

1. Знати топографію ворітної вени

2. Знати порто-кавальні та кава-кавальні анастомози

3. Знати кровообіг плоду

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

1. Топографія ворітної вени, її притоки

2. Приклади порто-кавальних анастомозів, їх клінічне значення

3. Приклади кава-кавальних анастомозів, значення

4. Особливості кровообігу плода

4. Зміст теми.

Вени черевної порожнини

1. Ворітна вена (vena portae) - збирає венозну кров з непарних органів черевної порожнини, крім печінки. Притоки ворітної вени:

- верхня брижова вена (v. mesenterica superior) – збирає венозну кров з тонкої кишки, сліпої, висхідної та поперечої ободових кишок, червоподібного відростка, підшлункової залози;

- селезінкова вена (v. lienalis) - збирає венозну кров зі шлунка, селезінки, великого сальника, підшлункової залози;

- нижня брижова вена (v. mesenterica inferior) - збирає венозну кров з нисхідної та сигмоподібної ободових кишок, з верхньої третини прямої кишки. Часто нижня брижова вена впадає в селезінкову вену;

- шлункові вени (vv. Gastricaedextra et sinistra) збирають венозну кров зі шлунка, черевної частини стравоходу;

— припупкові вени (vv. paraumbilicalis) - збирають венозну кров з передньої стінки живота. Кров по ворітній вені потрапляє в чудесну сітку печінки і виходить з печінки по печінкових венах, які впадають у нижню порожнисту вену.

Каво – кавальні анастомози

1. Передній каво-кавальний анастомоз здійснюється через епігастральні вени. Венозна кров від прямого м'яза живота відтікає у верхню епігастральну вену → внутрішню плечоголовну вену → плечоголовну вену → верхню порожнисту вену →та у нижню епігастральну вену → зовнішню клубову вену → загальну клубову вену → нижню порожнисту вену.

2. Задній каво-кавальний анастомоз відбувається через поперекові вени. Венозна кров від задньої стінки живота відтікає в поперекові вени → нижню порожнисту вену, але поперекові вени дають початок і висхідним поперековим венам, з яких починаються непарна і півнепарна вени, кров з яких потрапляє у верхню порожнисту вену. Самим об’ємним заднім кава-кавальним анастомозом є відтік крові по хребтовим венозним сплетенням.

3. Діафрагмальний каво-кавальний анастомоз здійснюється через діафрагмальні вени. Верхні діафрагмальні вени впадають у непарну та півнепарну вени → верхню порожнисту вену. Нижні діафрагмальні вени впадають у нижню порожнисту вену.

Описані вище каво-кавальні анастомози - це приклади зв'язків верхньої та нижньої порожнистих вен.

Таких анастомозів є багато.

Порто-кавальні анастомози

1. Верхній порто-кавальний анастомоз здійснюється через стравохідні вени. Венозна кров від стравоходу відтікає у непарну вену → верхню порожнисту вену і у шлункові вени → ворітну вену. При патології – стравохідна кровотеча.

2. Нижній порто-кавальний анастомоз відбувається через прямокишкові вени. Венозна кров від прямої кишки відтікає у нижню брижову вену → ворітну вену і у прямокишкове венозне сплетення → прямокишкові вени → внутрішню клубову вену → загальну клубову вену → нижню порожнисту вену. При патології - гемороїдальна кровотеча.

3. Порто-каво-кавальний анастомоз здійснюється через припупкові вени. Венозна кров від передньої стінки живота відтікає по припупкових венах у ворітну вену, а по нижній епігастральній та верхній епігастральній вені відповідно у нижню та верхню порожнисті вени. При портальній гіпертензії (надмірний тиск крові у ворітній вені при перешкоді течії крові через ворітну вену) припупкові вени різко розширюються ("голова медузи").

Ворітна печінкова вена у новонароджених схильна до значної анатомічної мінливості, що проявляється у несталості джерел її формування, кількості притоків, місця їх впадіння, взаємовідношень з іншими елементами печінково-дванадцятипалої зв'язки. Початковий відділ вени лежить на рівні нижнього краю XII грудного хребця чи І і навіть II поперекового хребця позаду головки підшлункової залози. Ворітна печінкова вена у новонароджених формується переважно з двох стовбурів - верхнього брижового і селезінкового. Місце впадіння нижньої брижової вени непостійне, частіше вона вливається у селезінкову, рідше - у верхню брижову.

Довжина ворітної печінкової вени у новонароджених коливається від 16 до 44 мм, верхньої брижової - від 4 до 12 мм, селезінкової - від 3 до 15 мм. Просвіт ворітної печінкової вени у новонародженого біля 2,5 мм. В період від 1 року до З років величина просвіту вени подвоюється, від 4 до7 років -потроюється, у віці 8-12 років - збільшується у 4 рази, а у підлітковому - у 5 разів у порівнянні з такими у новонародженого. Товщина стінки ворітної печінкової вени збільшується до 16 років у 1,5-2 рази.