Тема 19. Зовнішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток чоловічої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, функції зовнішніх статевих органів.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

- з курсу біології: філогенез статевої системи;

- з курсу анатомії: онтогенез чоловічої статевої системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

В чоловічої статевій системі виділяють зовнішні та внутрішні статеві органи.

Зовнішні статеві органи.

Статевий член

• корінь (2 частини - печернисті тіла)

• тіло (2 печернисті + губчасті)

• головка (губчасте)

• шкіра

• складки на головці (крайня плоть)

• вуздечка

• сальні залози

Статевий член у новонародженого має довжину 2-2,5 см, товщину 1 см. Передня шкірочка статевого члена майже цілком закриває головку члена і частково з нею зростається. Губчасте тіло розвинуте сильніше печеристих тіл. До 4 років статевий член майже не росте, у віці 7 років довжина його складає 4,5 см. На початку підліткового періоду статевий член росте переважно у довжину, а потім відбувається збільшення його товщини.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.175-189.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.107-119.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 335-346.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 189-205.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назвіть класифікацію чоловічих статевих органів.

2. Які органи відносяться до зовнішніх статевих органів?

3. Будова зовнішніх статевих органів?

4. Розказати зовнішню і внутрішню будову печеристих тіл статевого члена?

5. Які частини має губчасте тіло статевого члена?

6. Які фасції і зв’язки має статевий член?

7. Розказати будову калитки?

Б.Ситуаційні задачі

2. У новонародженої дитини в області промежини виявлено статевий прутень на піхву. При додатковому обстеженні мало місце наявність яєчок та яєчників. Як називається даний вид аномалії розвитку статевої системи?

A. Справжній гермафродитизм.*

B. Несправжній гермафродитизм.

C. Гіпоспадія.

D. Фімоз.

E. Епісподія.

Тема 20. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток жіночої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, функції внутрішніх та зовнішніх статевих органів. Будову промежини.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

- з курсу біології: філогенез статевої системи;

- з курсу анатомії: онтогенез жіночої статевої системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Жіночі статеві органи

Внутрішні	Зовнішні
яєчники маткові труби матка піхва	лобок великі соромітні губи малі соромітні губи залози присінка(Бертоліна) клітор цибулина присінка

Яєчники. Функція:

• дозрівання яйцеклітини

• гормональна (естроген, прогестерон)

Форма овальна 2,5х1,5х1см

В порожнині таза, на задній поверхні широкої зв'язки матки. Поверхні: медіальна

• латеральна Краї: вільний; брижовий Кінці: трубний; матковий Зв'язки: брижова; власна; підвіщуюча Внутрішня будова: строма; фолікули

Яєчники у новонародженої дівчинки разом з маточними трубами знаходяться над входом у малий таз; вони можуть бути зміщені вперед, до глибокого пахвинного кільця, чи назад, до мису. Форма яєчників циліндрична, вага складає 0,2 г. Опускання яєчників у малий таз відбувається у перші місяці після народження. Вага органа досягає до кінця року 0,5 г, до 5 років 1г. У другому п'ятиріччі яєчник росте повільно, і вага його у віці 12 років складає 2г. В періоді статевого дозрівання вага яєчника збільшується до 4-5 г, а у 20 років досягає остаточної величини. Кірковий шар яєчника при народженні містить 100-200 тисяч первинних фолікулів, в яких знаходяться зародкові яйцеклітини. Після народження відбувається атрезія фолікулів, і до настання статевої зрілості в кожному яєчнику їх залишається біля 10 тисяч. В цей період починається почергове дозрівання яйцеклітин. У зв'язку з цим первинні фолікули перетворюються у везикулярні фолікули (граафові пухирці). Коли яйцеклітина дозріла відбувається овуляція, розрив фолікула, на місці якого утворюється жовте тіло.

Маткові труби.

В порожнині таза, верхнім краєм широкої зв'язки, трубка, 11-12см, d = 0,4 – 3 мм. Частини:

• воронка (війки)

• ампула

• перешийок

• маткова частина Отвори:

• черевний

• матковий

Будова стінок

1. Внутрішня оболонка - слизова: війковий епітелій; поздовжні складки; виражена підслизова основа; слизові залози

2. Середня оболонка - м'язова:

• внутрішній шар - циркулярний

• зовнішній шар - поздовжній

3.Зовнішня оболонка - серозна

Функція: - проведення яйцеклітини в матку; місце запліднення (переважно)

Придатки матки: трубки та яєчники.

Маткова труба у новонароджених коротка і широка, її довжина дорівнює 3 см, ширина ампули 5 мм. У дорослих довжина труби досягає 10 см.

Матка. В порожнині таза, грушоподібна, до 50г . Спереду - сечовий міхур ; Ззаду - пряма кишка

Антефлексіо - кут між шийкою та тілом

Антеверсіо - нахил тіла вперед (при порожньому міхурі) Ретроверсіо - нахил тіла назад (повний міхур)

Частини: склепіння, тіло, шийка (внутрішній зів, канал шийки, зовнішній зів)

Поверхні:

міхурова (передня)

прямокишкова (задня)

Краї: праві ліві

Будова стінок:

1. Внутрішня - слизова

• війковий епітелій

• трубчасті залози

• немає складок

• слизові залози

Функції:

• секреція

• всмоктування

• менструальне відторгнення

• прикріплення яйцеклітини

2. Середня - м'язова

• зовнішній поздовжній

• середній кільцевий

• внутрішній поздовжній

3. Зовнішня - серозна (має складочку)

Зв'язки:

• кругла

• широка

• хрестоподібна (нижні краї широкої і зв'язки між міхуром і прямою кишкою)

• брижа яєчника

• брижа матки

• брижа труби

• власна зв'язка яєчника

Матка наприкінці плідного періоду і у новонароджених має циліндричну форму, її довжина складає 27-36 мм, вага дорівнює 2 г. Характерне переважання шийки над тілом у відношенні 2:1. Дно матки знаходиться над верхньою апертурою таза, отвір матки розташований вище нижнього краю лобкового зрощення. Зважаючи на слабкий розвиток зв'язкового апарату матка недостатньо фіксована і легко зміщується. У 3/5 випадків вона відхилена вправо і в 2/5 вліво від серединної площини.

Після народження на протязі 1-го місяця матка не тільки не росте, але навіть зменшується у розмірах. До десяти років ріст матки відбувається повільно, головним чином за рахунок її тіла. У дитячому віці тіло і шийка матки мають приблизно однакову довжину. У третьому п'ятиріччі ріст матки прискорюється, тіло знову росте швидше ніж шийка і з настанням статевої зрілості починає превалювати над останньою. Вага матки в 11-15 років дорівнює 6-7 г, в 16-20 років складає 20г, у зрілому віці досягає 50г.

Піхва. Трубка, в порожнині таза, до 8см.

Спереду - сечовід, ззаду - пряма кишка Стінки: - передня; задня.

Отвори: матковий (охоплює шийку, утворює два склепіння, переднє та заднє, глибше - пункція); піхвовий (в присінку)

Стінки піхви:

1. Внутрішня - слизова

• багатошаровий плоский епітелій

• виражена підслизова

• спереду і ззаду шви

• з боків стовпи

2. Середня - м'язова

• зовнішній поздовжній

• внутрішній циркулярний

3. Зовнішня – адвентиція

Довжина піхви у новонародженої дівчинки по передній стінці дорівнює 25 мм, по задній стінці 35 мм, ширина в області склепінь складає 15 мм. Порожнина піхви заповнена розширеними стовпами слизової оболонки, вкритими товстим шаром епітелію. При народженні передня стінка піхви межує з сечівником, пізніше у своїй верхній частині контактує з сечовим міхуром, що опускається. Задня стінка межує у всі вікові періоди з прямою кишкою. Отвір піхви на відміну від самого органа у новонароджених розтягується мало.

Зовнішні жіночі статеві органи мають у новонароджених такі особливості. Лобок являє собою трикутне підвищення, відмежоване борозною від підчерев'я. Великі соромітні губи сильніше розвинуті у своїй задній частині і не повністю прикривають малі губи, які виступають з соромітної щілини. Присінок піхви в передніх 2/3 обмежений малими соромітними губами, а в задній 1/3 великими губами. Клітор відносно довгий, його передня шкірочка і вуздечка розвинуті добре. Зовнішній отвір сечівника лежить глибоко і важко виявляється. Дівоча перетинка товста, побудована із щільної тканини. Після народження збільшується вміст жирової тканини у великих соромітних губах, і вони більш щільно замикають соромітну щілину. В перші 3-4 роки розвиваються залози в малих губах і присінку піхви. Ріст статевих органів найбільш інтенсивно відбувається в період статевого дозрівання. В цей час з'являється волосся на лобку і великих соромітних губах. В залежності від переважаючої локалізації волосся розрізняють лобковий, губний і комбінований типи зволосіння