- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Загальна характеристика травної системи. Порожнина рота. Присінок рота. Власне ротова порожнина. Губи. Щоки. Ясна. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Язик. Слинні залози. Класифікація, будова, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія правої та лівої нирок, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •Стадії сечоутворення
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Зовнішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 20. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Промежина.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Зміст теми:
- •Тема 23. Периферичні органи ендокринної системи.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Зміст теми:
- •Тема 24. Змістовий модульний контроль „Спланхнологія і органи ендокринної системи.
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 25. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 26. Анатомія серця: судини і нерви серця. Велике і мале кола кровообігу. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі заняття
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 27. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •5. Рекомендована література
- •Тема 28. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 29. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •5. Рекомендована література
- •Тема 30. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Гілки, області кровопостачання
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •5. Рекомендована література
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •II. Вісцеральні гілки:
- •5. Рекомендована література
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 36. Система верхньої порожнистої вени.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 37. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки
- •5. Рекомендована література
- •Тема 38. Система ворітної вени. Порто-кавальні, кава-кавальні анастомози. Особливості кровообігу плоду.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 39. Загальна характеристика імунної системи. Центральний відділ імунної системи. Червоний кістковий мозок.Понятя про т-і в-лімфоцити. Тимус.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 40. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття
- •5. Рекомендована література
- •Тема 41. Загальна лімфологія. Лімфатичні судини нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини.
- •Тема 42. Лімфатичні судини грудної порожнини, верхньої кінцівки, голови та шиї.
- •Тема 43. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі.
- •Тема 45. Спинний мозок. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина
- •1. Актуальність теми:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 46. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 47. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку
- •5. Рекомендована література
- •Тема 48. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка
- •5. Рекомендована література
- •Тема 49. Анатомія середнього мозку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 50. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 51. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 52. Нюховий мозок.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 53. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Базальні ядра
- •Тема 54. Біла речовина, кора великого мозку. Локалізація функцій в корі великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •5. Рекомендована література
- •Тема 55. Бічві шлуночки. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Бічні шлуночки
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 56. Периферична нервова система. Шийнне сплетення.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 57. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Міжреберні нерви.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 58. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 59. Крижове сплетіння. Куприкове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Перелік практичних навичок: Центральна нервова система,спинномозкові нерви.
- •Тема 60. Підсумковий контроль знань модуль 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево – судинної системи. Органи ендокринної та імунної систем. Центральна нервова система, спинномозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 19. Зовнішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Вивчити розвиток чоловічої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, функції зовнішніх статевих органів.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- з курсу біології: філогенез статевої системи;
- з курсу анатомії: онтогенез чоловічої статевої системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
В чоловічої статевій системі виділяють зовнішні та внутрішні статеві органи.
Зовнішні статеві органи.
Статевий член
корінь (2 частини - печернисті тіла)
тіло (2 печернисті + губчасті)
головка (губчасте)
шкіра
складки на головці (крайня плоть)
вуздечка
сальні залози
Статевий член у новонародженого має довжину 2-2,5 см, товщину 1 см. Передня шкірочка статевого члена майже цілком закриває головку члена і частково з нею зростається. Губчасте тіло розвинуте сильніше печеристих тіл. До 4 років статевий член майже не росте, у віці 7 років довжина його складає 4,5 см. На початку підліткового періоду статевий член росте переважно у довжину, а потім відбувається збільшення його товщини.
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.175-189.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.107-119.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 335-346.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 189-205.
6. Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1. Назвіть класифікацію чоловічих статевих органів.
2. Які органи відносяться до зовнішніх статевих органів?
3. Будова зовнішніх статевих органів?
4. Розказати зовнішню і внутрішню будову печеристих тіл статевого члена?
5. Які частини має губчасте тіло статевого члена?
6. Які фасції і зв’язки має статевий член?
7. Розказати будову калитки?
Б.Ситуаційні задачі
2. У новонародженої дитини в області промежини виявлено статевий прутень на піхву. При додатковому обстеженні мало місце наявність яєчок та яєчників. Як називається даний вид аномалії розвитку статевої системи?
A. Справжній гермафродитизм.*
B. Несправжній гермафродитизм.
C. Гіпоспадія.
D. Фімоз.
E. Епісподія.
Тема 20. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Вивчити розвиток жіночої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, функції внутрішніх та зовнішніх статевих органів. Будову промежини.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- з курсу біології: філогенез статевої системи;
- з курсу анатомії: онтогенез жіночої статевої системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Жіночі статеві органи
Внутрішні |
Зовнішні |
|
|
Яєчники. Функція:
дозрівання яйцеклітини
гормональна (естроген, прогестерон)
Форма овальна 2,5х1,5х1см
В порожнині таза, на задній поверхні широкої зв'язки матки. Поверхні: медіальна
латеральна Краї: вільний; брижовий Кінці: трубний; матковий Зв'язки: брижова; власна; підвіщуюча Внутрішня будова: строма; фолікули
Яєчники у новонародженої дівчинки разом з маточними трубами знаходяться над входом у малий таз; вони можуть бути зміщені вперед, до глибокого пахвинного кільця, чи назад, до мису. Форма яєчників циліндрична, вага складає 0,2 г. Опускання яєчників у малий таз відбувається у перші місяці після народження. Вага органа досягає до кінця року 0,5 г, до 5 років 1г. У другому п'ятиріччі яєчник росте повільно, і вага його у віці 12 років складає 2г. В періоді статевого дозрівання вага яєчника збільшується до 4-5 г, а у 20 років досягає остаточної величини. Кірковий шар яєчника при народженні містить 100-200 тисяч первинних фолікулів, в яких знаходяться зародкові яйцеклітини. Після народження відбувається атрезія фолікулів, і до настання статевої зрілості в кожному яєчнику їх залишається біля 10 тисяч. В цей період починається почергове дозрівання яйцеклітин. У зв'язку з цим первинні фолікули перетворюються у везикулярні фолікули (граафові пухирці). Коли яйцеклітина дозріла відбувається овуляція, розрив фолікула, на місці якого утворюється жовте тіло.
Маткові труби.
В порожнині таза, верхнім краєм широкої зв'язки, трубка, 11-12см, d = 0,4 – 3 мм. Частини:
воронка (війки)
ампула
перешийок
маткова частина Отвори:
черевний
матковий
Будова стінок
1. Внутрішня оболонка - слизова: війковий епітелій; поздовжні складки; виражена підслизова основа; слизові залози
2. Середня оболонка - м'язова:
внутрішній шар - циркулярний
зовнішній шар - поздовжній
3.Зовнішня оболонка - серозна
Функція: - проведення яйцеклітини в матку; місце запліднення (переважно)
Придатки матки: трубки та яєчники.
Маткова труба у новонароджених коротка і широка, її довжина дорівнює 3 см, ширина ампули 5 мм. У дорослих довжина труби досягає 10 см.
Матка. В порожнині таза, грушоподібна, до 50г . Спереду - сечовий міхур ; Ззаду - пряма кишка
Антефлексіо - кут між шийкою та тілом
Антеверсіо - нахил тіла вперед (при порожньому міхурі) Ретроверсіо - нахил тіла назад (повний міхур)
Частини: склепіння, тіло, шийка (внутрішній зів, канал шийки, зовнішній зів)
Поверхні:
міхурова (передня)
прямокишкова (задня)
Краї: праві ліві
Будова стінок:
1. Внутрішня - слизова
війковий епітелій
трубчасті залози
немає складок
слизові залози
Функції:
секреція
всмоктування
менструальне відторгнення
прикріплення яйцеклітини
2. Середня - м'язова
зовнішній поздовжній
середній кільцевий
внутрішній поздовжній
3. Зовнішня - серозна (має складочку)
Зв'язки:
кругла
широка
хрестоподібна (нижні краї широкої і зв'язки між міхуром і прямою кишкою)
брижа яєчника
брижа матки
брижа труби
власна зв'язка яєчника
Матка наприкінці плідного періоду і у новонароджених має циліндричну форму, її довжина складає 27-36 мм, вага дорівнює 2 г. Характерне переважання шийки над тілом у відношенні 2:1. Дно матки знаходиться над верхньою апертурою таза, отвір матки розташований вище нижнього краю лобкового зрощення. Зважаючи на слабкий розвиток зв'язкового апарату матка недостатньо фіксована і легко зміщується. У 3/5 випадків вона відхилена вправо і в 2/5 вліво від серединної площини.
Після народження на протязі 1-го місяця матка не тільки не росте, але навіть зменшується у розмірах. До десяти років ріст матки відбувається повільно, головним чином за рахунок її тіла. У дитячому віці тіло і шийка матки мають приблизно однакову довжину. У третьому п'ятиріччі ріст матки прискорюється, тіло знову росте швидше ніж шийка і з настанням статевої зрілості починає превалювати над останньою. Вага матки в 11-15 років дорівнює 6-7 г, в 16-20 років складає 20г, у зрілому віці досягає 50г.
Піхва. Трубка, в порожнині таза, до 8см.
Спереду - сечовід, ззаду - пряма кишка Стінки: - передня; задня.
Отвори: матковий (охоплює шийку, утворює два склепіння, переднє та заднє, глибше - пункція); піхвовий (в присінку)
Стінки піхви:
1. Внутрішня - слизова
багатошаровий плоский епітелій
виражена підслизова
спереду і ззаду шви
з боків стовпи
2. Середня - м'язова
зовнішній поздовжній
внутрішній циркулярний
3. Зовнішня – адвентиція
Довжина піхви у новонародженої дівчинки по передній стінці дорівнює 25 мм, по задній стінці 35 мм, ширина в області склепінь складає 15 мм. Порожнина піхви заповнена розширеними стовпами слизової оболонки, вкритими товстим шаром епітелію. При народженні передня стінка піхви межує з сечівником, пізніше у своїй верхній частині контактує з сечовим міхуром, що опускається. Задня стінка межує у всі вікові періоди з прямою кишкою. Отвір піхви на відміну від самого органа у новонароджених розтягується мало.
Зовнішні жіночі статеві органи мають у новонароджених такі особливості. Лобок являє собою трикутне підвищення, відмежоване борозною від підчерев'я. Великі соромітні губи сильніше розвинуті у своїй задній частині і не повністю прикривають малі губи, які виступають з соромітної щілини. Присінок піхви в передніх 2/3 обмежений малими соромітними губами, а в задній 1/3 великими губами. Клітор відносно довгий, його передня шкірочка і вуздечка розвинуті добре. Зовнішній отвір сечівника лежить глибоко і важко виявляється. Дівоча перетинка товста, побудована із щільної тканини. Після народження збільшується вміст жирової тканини у великих соромітних губах, і вони більш щільно замикають соромітну щілину. В перші 3-4 роки розвиваються залози в малих губах і присінку піхви. Ріст статевих органів найбільш інтенсивно відбувається в період статевого дозрівання. В цей час з'являється волосся на лобку і великих соромітних губах. В залежності від переважаючої локалізації волосся розрізняють лобковий, губний і комбінований типи зволосіння