Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Спланхнологія. Анатомія ССС. 2модуль мед.doc
Скачиваний:
199
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
3.19 Mб
Скачать

Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія правої та лівої нирок, функції.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток сечостатевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову нирок.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

- з курсу біології: філогенез сечостатевої системи;

- з курсу анатомії: онтогенез сечостатевої системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Розвиток сечостатевої системи.

  1. Головна (переднирка) нирка – на 3 тижні ембріонального розвитку формується із 10 нефротомів; протоки відкриваються в первинну порожнину; функціонує 40-50 годин в каудальному відділі.

  2. Первинна (тулубна, середня) нирка, або Вольфове тіло – на 3 тижні; каудальніше; із 20 тулубних нефротомів; формуються 25-30 звивистих канальців і ниркових тілець, яки відкриваються в мезонефральну (Вольфову) протоку. Навколо нього (латеральніше) знаходиться парамезонефральна (Мюллерова) протока. Відкривається в клоаку, яка через час перетинкою ділиться на пряму кишку і сечостатевий синус.

  3. Постійна (тазова) нирка – на 2 місяці; із випинів краніального відділі Вольфової протоки і мезенхіми. Піднімається в поперекову ділянку.

Джерела розвитку.

Паренхіма, канальці – мезенхіма.

Миска, сечоводи – із каудального відділі Вольфової протоки.

Сечовий міхур – із клоаки і сечового мішечка.

Сечівник – із сечостатевого синуса.

Сечові органи- нирки.

Сечовивідні шляхи: сечоводи, сечовий міхур, сечовивідний канал.

Сечові органи (organa urinària).

НИРКА(ren, nefros)

Бобоподібна, парна, маса до 200г., 11x6x3 см.

Функції:

  • екскреторна;

  • гормональна (ренин).

Топографія:

— голотопія: нирка знаходиться в порожнині живота, в поперековій ділянці; права нирка на передню черевну стінку проектується в епігастральній, пупковій та правій латеральній ділянках, ліва нирка — в епігастральній та лівій латеральній ділянках живота;

— скелетотопія: на рівні XII грудного — І—II поперекових хребців;

— синтопія: нирка лежить у м'язовому ложе, утвореному великим поперековим м'язом і квадратним м'язом поперека. На верхньому полюсі нирки розміщена надниркова залоза. До передньої поверхні правої нирки прилягає печінка, правий згин ободової кишки, низхідна частина 12-палої кишки; до передньої поверхні лівої нирки прилягає шлунок, підшлункова залоза, петлі порожньої кишки, селезінка, лівий згин ободової кишки.

Зовнішня будова. Зовні нирка вкрита капсулами:

— фіброзною (càpsula fibrósa);

— жировою (càpsula adipósa);

— нирковою фасцією (fascia renàlis).

Розрізняють 2 поверхні нирки: випуклу передню (fàcies antérior) i плоску задню (fàcies postérior), 2 кінці (полюси): заокруглений верхній (extrémitas supérior) i гострий нижній (extrémitas inférior), 2 краї: вигнутий латеральний (marдо lateràlis) і ввігнутий медіальний (margo mediàlis). На медіальному краї знаходяться ворота нирки (hilus renàlis), в яких розміщена ниркова ніжка (crus renale). В склад ниркової ніжки входять:

— сечовід;

— ниркова артерія;

— ниркова вена;

— нерви, лімфатичні судини.

Нирки у новонародженого короткі і товсті, розвинуті сильніше, ніж у дорослого, виступають у черевну порожнину. На поверхні нирок видно борозни, що відповідають межам між їх часточками, які зберігаються до 2-3 років. Ліва нирка новонароджених дещо більша правої, вага її дорівнює 13-15 г, тоді як вага правої нирки рівна 11-12 г. Середня вага обох нирок складає 21,5 -24 г. На 1 році життя нирки ростуть дуже швидко і їх вага досягає 30-35 г. Після 3-5 років ріст нирок уповільнюється. Нове прискорення росту відмічається у другому дитинстві та підлітковому періоді. До 15 років вага нирок досягає 225-250 г і після цього повільно збільшується до 30-40 років, коли вона стає рівною 275-310 г. Скелетотопічно нирки у новонародженого розташовані більш низько, ніж у дорослих. Нижній полюс нирки у 50% лише після року піднімається над рівнем клубового гребеня. Тому у маленьких дітей його можна прощупати. Ворота нирок у дітей, як і у дорослих, знаходяться частіше всього на рівні 2-го поперекового хребця. Ліва нирка в 2/3 випадків розташована дещо вище правої, у 24% знаходиться на одному з нею рівні і в 13% займає більш низьке положення. Судинні клубочки і нефрони диференціюються у внутрішньоутробному періоді. У плода нирка виробляє сечу, але її функція не є життєво необхідною, що доводиться випадками народження дітей з агенезією обох нирок. В постнатальному періоді число судинних клубочків змінюється мало, але їх розміри, об'єм, площа фільтраційної поверхні зростають у декілька разів.

Функція:

  • екскреторна (нирка продукує екскрет — сечу);

— захисна (виведення зі сечею шкідливих речовин, відходів обмінних процесів).