5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.153-173.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.95-107.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 322-334.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 1172-188.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Розвиток сечової системи в онтогенезі?

2. Скелетотопія правої та ліваої нирок?

3. Голотопія рпавої та лівої нирок?

4. Синтопія прової та лівої нирок?

5. .Зовнішня будова нирок?

6. Розказати про оболонки та фасції нирки?

7. Відношення нирок до очеревини.

8. Чим утворений фіксуючий апарат нирки?

Б. Ситуаційні задачі:

1. Внаслідок тяжкої хвороби жінка середніх років повної статури різко схудла. Через деякий час з'явилися періодичні болі в поперековій ділянці. Лікар констатував опущення нирок. Послаблення якого з фіксуючих факторів нирок призвело до цього порушення?

A.Сарsula adipose*

B.Аrteria et venae renalis

C.Сарsula fibrosa

D.Реrifoneum

E.Fascia endoabdominalis

2. У новонародженого під час сечовиділення з сечового міхура спостерігається виділення сечі із пупка. Чим обумовлене це явище?

A. *незарощення сечової протоки

B. незарощення жовточної протоки

C. неповна нориця

D. ектопія устя сечовода

E. дивертикул сечового міхура

3. Після значного похудіння у чоловіка 70 років з’явились тупі болі в поперековій ділянці. При обстеженні був виставлений діагноз: "Блукаюча нирка". Яка частина фіксуючого апарату нирки вірогідніше всього була уражена?

A. *capsula adiposa

B. capsula fibrosa

C. m. iliopsoas

D. lig. hepatorenalis

E. m. quadratus lumborum

4. На эксреторній урограмі [введення контрастної речовини в сечовивідні шляхи] визначається широка мішкоподібна миска, в яку впадають малі ниркові чашки, а великі ниркові чашки відсутні.Вкажіть форму екскреторних шляхів нирки.

A.* Ембріональна

B. Фетальна

C. Зріла

D. Філогенетична

E. Онтогенетична

Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток сечостатевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити внутрішню будову нирок, сегменти.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

- з курсу біології: філогенез сечостатевої системи;

- з курсу анатомії: онтогенез сечостатевої системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

НИРКА(ren, nefros)

Внутрішня будова нирки. Нирка — орган паренхіматозний.

Розвиток. Нирка розвивається зі середньої частини (проміжної) мезодерми (з ніжок мезодерми) шляхом зміни трьох морфологічно самостійних органів:

1) переднирка (pronephrós) — головна нирка — розвивається з 10 головних нефротомів;

2) середня нирка (mesonephrós) — тулубна первинна нирка — розвивається з 20 тулубних нефротомів. Середня нирка перетворюється у мезонефричну протоку, в яку впадають мезонефричні канальці. З каудальної частини протоки утворюється метанефричний дивертикул, з якого формуються сечовід, ниркова миска, ниркові чашки;

З ) кінцева нирка (metanephrós) — тазова (постійна) — розвивається на 4—5 тижні внутрішньоутробного розвитку з тазових нефротомів. Метанефрогенна тканина формує канальцевий апарат нирки. Поступово нирка піднімається з порожнини таза в поперекову ділянку, в неї вростають судини, які утворюють в нирці судинні клубочки.

Рентгенанатомія. На рентгенограмі нирки чітко помітні малі та великі ниркові чашки, ниркова миска.

На фронтальному зрізі нирки розрізняють:

— ниркову пазуху (sinus renàlis), заповнену судинами, нервами, жировою клітковиною, малими чашками (càlices renàles minóres), великими чашками (càlices renàles таjóres), нирковою мискою (pélvis renàlis, s. pyelós);

— мозок нирки (medulla rénis), який складається з 14—16 пірамід (pyramides renàles), розділених нирковими стовпа­ми (columnae renàles);

— кору нирки (córtex rénis), яка поділяється на дві частини: згорнуту або клубочкову (pars convoluta) i променисту (pars radiata).

Анатомічні одиниці нирки:

— сегмент (segméntum). це ділянка, відповідна сегментній артерії, вені. Відділений сполучною оболонкою від інших (не виражена). Сегментів у нирці є 5: верхній, нижній, передній верхній, передній нижній, задній. Лінія Зондека - місто оперативного доступу по латеральному краю між передньо-верхнім, передньо-нижнім і заднім сегментами.

— частка (lobus) — відповідає піраміді з прилеглою ділянкою кіркової речовини;

— кіркова часточка (lóbulus corticàlis) — ділянка згорнутої частини між двома променями променистої частини;

— нефрон (nephrón) — анатомо (структурно)-функціональна одиниця нирки, в якій виробляється сеча. Нефрон складається з капілярного клубочка (glomérulus) i ниркового (сечового) канальця (tubulus renàlis, s. urinifer). Нефрони залежно від локалізації й особливостей будови поділяються на кіркові та коломозкові (юкстамедулярні). В нефроні виділяють:

1. Ниркове тільце (в корковому)

• капсула Шумлянського-Боумена

• клубочок капілярів (Мальпігієв)

2. Звивисті канальці (в мозковому)

- проксимальні

• петля Генлє

• дистальні

3. Збірні трубочки (в пірамідах)

Форнікальний апарат нирки:

- Малі чашки;

- Сосочки пірамід;

- М'язи: сфінктери, леватори.

Діастола - сфінктер закритий, леватор розслаблений, сеча надходить в малу чашку.

Систола - сфінктер відкритий, леватор скорочується, сеча надходить в велику чашку та миску.

Судинна сітка нирки

Ниркова артерія → сегментарні → міждолеві → дугові → міждолькові → приносячи клубочкові артеріоли → капілярні клубочки → виносячи артеріоли (чудова сітка) → капілярна сітка навколо звивистих канальців → венозна сітка → (повторює хід артерії в протилежному порядку).