- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Загальна характеристика травної системи. Порожнина рота. Присінок рота. Власне ротова порожнина. Губи. Щоки. Ясна. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Язик. Слинні залози. Класифікація, будова, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія правої та лівої нирок, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •Стадії сечоутворення
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Зовнішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 20. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Промежина.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Зміст теми:
- •Тема 23. Периферичні органи ендокринної системи.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Зміст теми:
- •Тема 24. Змістовий модульний контроль „Спланхнологія і органи ендокринної системи.
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 25. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 26. Анатомія серця: судини і нерви серця. Велике і мале кола кровообігу. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі заняття
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 27. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •5. Рекомендована література
- •Тема 28. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 29. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •5. Рекомендована література
- •Тема 30. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Гілки, області кровопостачання
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •5. Рекомендована література
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •II. Вісцеральні гілки:
- •5. Рекомендована література
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 36. Система верхньої порожнистої вени.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 37. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки
- •5. Рекомендована література
- •Тема 38. Система ворітної вени. Порто-кавальні, кава-кавальні анастомози. Особливості кровообігу плоду.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 39. Загальна характеристика імунної системи. Центральний відділ імунної системи. Червоний кістковий мозок.Понятя про т-і в-лімфоцити. Тимус.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 40. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття
- •5. Рекомендована література
- •Тема 41. Загальна лімфологія. Лімфатичні судини нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини.
- •Тема 42. Лімфатичні судини грудної порожнини, верхньої кінцівки, голови та шиї.
- •Тема 43. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі.
- •Тема 45. Спинний мозок. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина
- •1. Актуальність теми:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 46. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 47. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку
- •5. Рекомендована література
- •Тема 48. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка
- •5. Рекомендована література
- •Тема 49. Анатомія середнього мозку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 50. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 51. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 52. Нюховий мозок.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 53. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Базальні ядра
- •Тема 54. Біла речовина, кора великого мозку. Локалізація функцій в корі великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •5. Рекомендована література
- •Тема 55. Бічві шлуночки. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Бічні шлуночки
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 56. Периферична нервова система. Шийнне сплетення.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 57. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Міжреберні нерви.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 58. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 59. Крижове сплетіння. Куприкове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Перелік практичних навичок: Центральна нервова система,спинномозкові нерви.
- •Тема 60. Підсумковий контроль знань модуль 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево – судинної системи. Органи ендокринної та імунної систем. Центральна нервова система, спинномозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 23. Периферичні органи ендокринної системи.
Кількість годин -2
1. Актуальність теми
Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров. Знання топографії, будови, функції даної групи залоз потрібні студентам при вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, ендокринологія, патфізіологія, фармакологія, хірургія та інші.
Дуже важливе місце в структурі, захворювань мають ураження підшлункової залози (цукровий діабет), щитовидної залози (тиреотоксикоз), гіпофізу та статевих залоз.
2. Конкретні цілі.
Знати класифікацію залоз по функціональному признаку.
Знати класифікацію залоз по розвитку.
Мати уявлення про нейросекрецію.
Мати уявлення про основні проявлення патології залоз.
Назвати та показати основні елементи залоз, назвати їх функцію:
- щитоподібної залози
- прищитоподібних залоз
- підшлункової залози
- статевих залоз, простати.
Мати уявлення про дифузну, ендокринну систему.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Гістологія |
Про різницю в будові вивідних шляхів ендокринних та екзокринних залоз |
Привести приклади ендокринних, екзокринних та змішаних залоз |
Патфізіологія |
Знати порушення функції залоз |
Назвати основні захворювання при ураженні залоз |
Фармакологія |
Знати функцію залоз, які діють подібно вегетативній нервовій системі |
Назвати гормони мозку наднирників, щитоподібної залози |
4. Зміст теми:
Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності організму, за рахунок виділення в кров гормонів.
Гормон – органічні хімічні з’єднання, виробляються в малих дозах, через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ
Периферійний відділ
1. Спеціалізовані
а) щитоподібна залоза
б) паращитоподібні залози
в) наднирники
2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)
а) статеві залози
б) підшлункова залоза
в) простата
г) нирки
д) плацента
3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)
До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова речовина наднирників.
Класифікація залоз по розвитку
1. Ентодермальні залози
а) щитоподібна залоза
б) прищитоподібні залози
в) острівки підшлункової залози
2. Мезодермальні залози
а) коркова речовина наднирників
б) інтерстиціальна частина статевих залоз
3. Нейро-ектодермальні залози
а) гіпофіз
б) епіфіз
в) мозкова речовина наднирників
г) пара ганглії
Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система.
Щитоподібна залоза
Лежить на передній поверхні шиї, овиває спереду та збоку трахею, по бокам проходить судинно-нервові пучки шиї, зверху прилягає до щитоподібного хряща на рівні С V-VII. Маса 25-30 г.
Будова залози. Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової протоки.
Гормони залози. Тироксин, трийодтіронін. Регулюють окисно-відновлювальні процеси, основний обмін. Кальцитонін. Знижує рівень кальцію в крові, депонує в клітки.
Прищитоподібні залози.
Парні утворення, округлої форми, позаду часток щитоподібної залози, від 2 до 6, маса 0,13-0,36 г. Виробляють паратиреоідний гормон, регулює вміст кальцію та фосфору в крові. Антагоніст кальцитоніну.
Ендокринна частина підшлункової залози.
Острівки Лангерганса, округлої форми, 0,1-0,3мм, від 200000 до 2,5 млн., маса 0,6-1,5 г, більше в хвості залози.
В-клітини - основна маса острівця (75%) синтезують інсулін, понижає рівень цукру в крові.
А-клітини - синтезують глюкагон, антагоніст інсуліну.
Д-клітини - синтезують соматостатин, задержує виділення інсуліну та глюкагону, подавляє діяльність залози.
РР-клітини - стимулюють виділення шлункового та панкреатичного соку.
Наднирники
Парні органи, розташовані над верхніми полосами нирок, на рівні Тh ХI-ХII, 12-13 г. Три поверхні: передня, задня, нижня. На передній розміщені ворота. Покриті фіброзною капсулою. По периферії розміщені три зони кори: клубочкова, пучкова та сітчата. В центрі клітини мозку: епінефроцити та корепінефроцити.
Гормони кори:
клубочкова зона: мінералокортікоїди (альдостерон) регулюють баланс калію та натрію;
пучкова зона: глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон) регуляція обміну речовин, подавляють запальні та алергічні процеси;
сітчата зона: статеві грмони (андрогени, естрогени, прогестерон).
Гормони мозку:
1. Адреналін:
- підвищує рівень обміну, звужує судини, діє при стресах
2. Норадреналін
- діє на судинну систему, медіатор в синапсах
Ендокринна частина статевих залоз
1. Чоловічі статеві залози:
Інтерстиціальні ендокриноцити між покрученими сім’яними канальцями, продукують тестостерон:
формування статевих ознак, чоловічу конституцію
обмін білка
статева тяга
2. Жіночі статеві залози
Клітини інтерстицію яєчника та зернистий шар дозріваючого фолікула, виробляють естроген.
формує статеві ознаки, жіночу конституцію
статеву тягу
Жовте тіло яєчника виробляє прогестерон:
підготовка організму до вагітності
перебіг вагітності
стимулює розвиток молочних залоз
подавляє овуляцію
Дифузна ендокринна система (ДЕС)
Наряду з органами ендокринної системи в тканинах (органи травлення, бронхи, шкіра, по ходу судин) розсіяні поодинокі гормонвиробляючі клітини.
Серед них виділяють ендокриноцити нервового походження та інші. Скупчення хромафінних ендокринних клітин коло симпатичних вузлів та по ходу судин одержали назву – параганглії.
Самі великі – сонний клубок, куприковий клубок, парааортальне тіло.
Щитоподібна залоза новонароджених лежить високо: верхня межа перешийка відповідає рівню верхнього краю щитоподібного хряща, нижня -6-8 кільцям трахеї. Бічні частки значно простягаються назад і прикривають загальні сонні артерії. Часто зустрічається пірамідна частка, верхівка її досягає під'язикової кістки. Добре виражені часточки залози. До моменту народження вона відрізняється незавершенністю внутрішньої будови. Вага залози новонародженого 1,5 г, до 1 року - 3 г, у 12-16 років - 30 г.
Прищитоподібні залози новонароджених мають округлу форму, розміри мінливі. Верхні прищитоподібні залози лежать на задній поверхні часток щитоподібної залози, нижні - біля її нижніх полюсів, іноді - за ходом гортанного нерва. У новонароджених прищитоподібні залози знаходяться у стані функціональної активності. Відмічається їх інтенсивний ріст на протязі всього дитинства і його уповільнення після періоду статевого дозрівання.
Наднирникові залози новонароджених мають трикутну форму, вага - 6-8 г. Передня і задня їх поверхні випуклі, нижня - вгнута. Є дрібні додаткові залози, розташовані на поверхні самих наднирникових залоз чи під капсулою нирки. Розміри наднирникової залози: вертикальні - 3-3,5 см, горизонтальні - 3-4,5 см, поперечні - 2,5 см. Капсула наднирникової залози пухка. У шарі кіркової речовини наднирникової залози визначається первинна (зародкова) і вторинна (постійна) кіркова речовина. Остання може бути в активному стані. Через 2-3 тижня після народження дитини відбувається інволюція зародкової кіркової речовини і зменшення ваги наднирникової залози на 50%. Вона встановлюється до 3-5 років, і в 16 років досягає 13-14 г.
Шишкоподібна залоза (glandula pinealis) розвивається з верхньої стінки проміжного мозку спочатку у вигляді порожнього виросту. Відома під багатьма назвами (epiphysis cerebri, corpus pineale, Organum pineale, coronarium), однак термін glandula pinealis найбільш точний, так як ендокринна функція шишкоподібної залози безсумнівна, доведений її вплив на ріст і статеве дозрівання організму. Залоза розташовується у поглибленні між верхніми горбками чотиригорбкової пластинки, розміри її у новонародженого: довжина Змм, ширина 2,5 мм, товщина 2 мм; у 4-річному віці ці розміри відповідно досягають 9, 6 і 3 мм, у дорослого 9-10 мм, 5-7 мм, 4-5 мм. Маса залози збільшується на першому році життя, у віці від 3 до 6 років набуває остаточну величину, починаючи з 7-річного віку, ще до статевого дозрівання, в залозі з'являються інволюційні ознаки. У новонародженого в центральній частині шишкоподібної залози може виділятися щілеподібний простір у вигляді епіфізарного шлуночка, вистеленого кубічним чи призматичним епітелієм. Залоза новонародженого містить дрібні не диференційовані клітини, які зникають на 8-му місяці життя, і великі клітини з везикулярним ядром. Наявність двох видів клітин пояснює розташування всередині залози темних і світлих острівців. Сполучної тканини в залозі новонароджених мало, пігмент відсутній. У віці 6-8 років збільшується кількість сполучної тканини, за рахунок якої формуються перетинки залози, кількість пігмента поступово збільшується, максимум його досягає до 14 років.
Теоретичні питання до заняття:
1. Розказати про класифікацію залоз по функціональному признаку?
2. Розказати прокласифікацію залоз по розвитку?
3. Розказати про нейросекрецію, формування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, гіпофіз – залежні залози
4.Назвати, показати основні елементи, залоз, назвати їх функцію та клінічні проявлення при порушенні функцій:
щитоподібної залози
прищитоподібних залоз
наднирників
підшлункової залози
статевих залоз
5. Розказати про дифузну ендокринну систему
Задачі для самоконтролю:
1. У хворого 62 років, який звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену спрагу, похудіння, прискорене сечовиділення був поставлений діагноз: цукровий діабет. Яка залоза уражена?
А. Підшлункова залоза*
В. Острівці підшлункової залози
С. Гіпофіз
D. Наднирники
Е. Щитоподібна залоза
2. Хвора 25 років звернулася зі скаргами на припухлість в передній ділянці шиї, похудіння, випуклість очей, тахікардію, підвищене нервування. Яка залоза уражена?
А. Прищитоподібні залози
В. Щитоподібна залоза*
С. Вилочкова залоза
D. Гіпофіз
Е. Епіфіз
Рекомендована література
Основна
1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.
2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.
3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.3. – 1991.
Додаткова
1. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.