- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Загальна характеристика травної системи. Порожнина рота. Присінок рота. Власне ротова порожнина. Губи. Щоки. Ясна. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Язик. Слинні залози. Класифікація, будова, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія правої та лівої нирок, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •Стадії сечоутворення
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Зовнішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 20. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Промежина.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Зміст теми:
- •Тема 23. Периферичні органи ендокринної системи.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Зміст теми:
- •Тема 24. Змістовий модульний контроль „Спланхнологія і органи ендокринної системи.
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 25. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 26. Анатомія серця: судини і нерви серця. Велике і мале кола кровообігу. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі заняття
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 27. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •5. Рекомендована література
- •Тема 28. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 29. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •5. Рекомендована література
- •Тема 30. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Гілки, області кровопостачання
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •5. Рекомендована література
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •II. Вісцеральні гілки:
- •5. Рекомендована література
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 36. Система верхньої порожнистої вени.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 37. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки
- •5. Рекомендована література
- •Тема 38. Система ворітної вени. Порто-кавальні, кава-кавальні анастомози. Особливості кровообігу плоду.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 39. Загальна характеристика імунної системи. Центральний відділ імунної системи. Червоний кістковий мозок.Понятя про т-і в-лімфоцити. Тимус.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 40. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття
- •5. Рекомендована література
- •Тема 41. Загальна лімфологія. Лімфатичні судини нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини.
- •Тема 42. Лімфатичні судини грудної порожнини, верхньої кінцівки, голови та шиї.
- •Тема 43. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі.
- •Тема 45. Спинний мозок. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина
- •1. Актуальність теми:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 46. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 47. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку
- •5. Рекомендована література
- •Тема 48. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка
- •5. Рекомендована література
- •Тема 49. Анатомія середнього мозку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 50. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 51. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 52. Нюховий мозок.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 53. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Базальні ядра
- •Тема 54. Біла речовина, кора великого мозку. Локалізація функцій в корі великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •5. Рекомендована література
- •Тема 55. Бічві шлуночки. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Бічні шлуночки
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 56. Периферична нервова система. Шийнне сплетення.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 57. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Міжреберні нерви.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 58. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 59. Крижове сплетіння. Куприкове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Перелік практичних навичок: Центральна нервова система,спинномозкові нерви.
- •Тема 60. Підсумковий контроль знань модуль 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево – судинної системи. Органи ендокринної та імунної систем. Центральна нервова система, спинномозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання анатомії глотки, стравоходу, їх топографії (скелетотопії, голотопії, синтопії), необхідно студентам для вивчення топографічної анатомії, невідкладної хірургії, пропедевтики внутрішніх хвороб, дитячих хвороб.
2. Навчальні цілі.
На препаратах, муляжах, таблицях вивчити будову глотки, стравоходу. Визначити їх топографію та функції.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Глотка (рharinx) розташована в передній ділянці шиї і починається від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця.
Порожнину глотки (cavitas pharingis) поділяють на носову, ротову та гортанну частини.
Носова частина глотки (раrs nasalis pharingis) розташовується на рівні хоан, між склепінням і піднебінною завіскою. На бічній стінці носової частини відкриваються парні глоткові отвори слухових труб (ostium pharingeum tubae auditive). Ці отвори сполучають порожнину глотки з барабанною порожниною.
Ротова частина глотки (раrs oralis pharingis) розташовується на рівні зіва і піднебінної завіски та коренем язика, або входом в гортань. Позаду від кореня язика слизова оболонка продовжується на передню поверхню надгортанника і по середній лінії утворює добре розвинену серединну язиково-надгортанну складку (рlіса glossо-epiglottica mediana) а з боків від неї - менш розвинені парні бічні язиково-надгортанні складки (рlісае glossoepigloticae laterales). Між складками є парні заглиблення - надгортанні долинки (valleculae epigloticae).
Гортанна частина глотки (раrs pharingis) розташована між рівнем входу в гортань та переходом глотки в стравохід і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення - грушеподібні закутки (recessus piriformes), в яких можуть затримуватися, як і в долинках надгортанника, тверді частинки їжі.
Будова стінки глотки представлена слизовою оболонкою (tunica mucosa), м'язовою (tunica muscularis) і адвентиціальною (tunica adventitia).
Усі м'язи глотки поділяють на м'язи, що звужують глотку і м'язи, що піднімають глотку.
До м'язів, які піднімають глотку належать шило-глотковий м'яз (musculus stylopharingeus) і трубно-глотковий м'яз (musculus salpingopharingeus).
До м'язів що звужують глотку відносять верхній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis superior), середній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis medius) і нижній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis inferior).
Глотка у новонароджених відносно ширша, але коротша, ніж у дорослих. Склепіння глотки майже не виражене. Глотка переходить у стравохід на рівні 3-4 шийних хребців.
Носова частина глотки має більш сагітальний розмір і малу висоту відповідно слабкому розвитку порожнини носа. Значний ріст носової частини глотки у висоту відбувається в першому дитинстві і в ще більшому ступені в підлітковому періоді. Кут між поздовжньою вісссю носової частини і м'яким піднебінням збільшується від 25°-30° у новонародженого до 40°-45° - у дорослого. Глотковий отвір слухової труби знаходиться у новонародженого дуже близько до м'якого піднебіння і на відстані 4-5 см від ніздрів. Сама труба має горизонтальне направлення, що полегшує її катететризацію через порожнину носа. Біля отвору труби розташовується трубний мигдалик, при гіпертрофії якого отвір здавлюється і наступає зниження слуху.
Глотковий мигдалик у новонароджених розвинутий слабо, на 1-му році життя він збільшується і при гіпертрофії може закривати хоани. Ріст мигдалика продовжується в періоди першого і другого дитинства, а потім він атрофується. Глотковий, трубні, піднебінні, язиковий мигдалики утворюють глоткове кільце лімфоїдних утворень, яке оточує початок травного і дихального шляхів. Лімфоїдні утворення мають важливе значення для утворення імунітету. Цим пояснюється, чому мигдалики слабо розвинуті у новонароджених, які мають природний імунітет, що передається від матері, і швидко ростуть в перші роки життя, коли посилюється контакт з інфекційними агентами і відбувається становлення імунітету. До настання статевої зрілості ріст мигдаликів припиняється.
Ротова частина глотки розташована у новонароджених вище, ніж у дорослих, на рівні І-ІІ шийних хребців, гортанна частина глотки відповідає II—III шийним хребцям. Глоткові залози виробляють тільки слизовий секрет, після року в них з'являються серозні елементи.
Стравохід (оеsophagus) - починається на рівні VI шийного хребця і на рівні XI грудного хребця зліва переходить у шлунок. Виділяють три частини стравоходу: шийну (раrs cervicalis), черевну (раrs abdominalis), грудну (раrs thoraciса).
Шийна частина знаходиться на рівні VI шийного грудного хребця до І грудного хребця. З кожного боку стравоходу розташовується поворотний гортанний нерв та загальна сонна артерія, спереду - трахея а позаду - хребці.
Грудна частина стравоходу розташована у верхньому і задньому середостінні. На рівні IV грудного хребця стравохід проходить позаду лівого головного бронха, прилягає до задньої поверхні дуги аорти, лягає в задньому середостінні біля правої стінки низхідної аорти. Таким чином, аорта розміщується зліва. Стравохід - справа.
Черевна частина стравоходу найкоротша, прилягає до задньої поверхні лівої частини печінки.
Стінка стравоходу має зовнішню сполучнотканинну оболонку (tunica adventitia), м'язову (tunica muscularis) і слизову ((tunica mucosa).
Просвіт стравоходу має ряди звужень і розширень, що слід враховувати під час діагностики різних патологічних станів.
Анатомічні звуження: 1) глоткове - у місці переходу глотки у стравохід, позаду від пластинки перснеподібного хряща (VI шийний хребець); 2) бронхіальне - на рівні роздвоєння трахеї, у місці перехрещення з лівим головним бронхом (IV грудний хребець): 3) діафрагмове - у місці проходження стравоходу через діафрагму.
Фізіологічні звуження, що є тільки у живої людини: 1)аортальне - в місці перехрещення стравоходу з грудною частиною аорти (VII - IX грудних хребців); 2) кардіальне - в місці переходу стравоходу в шлунок (XI грудний хребець).
Стравохід у новнароджених має довжину 11-16 см, до 1 року збільшується до 18 см, до 3 років досягає 21 см, у дорослих 25 см. Практично важливо знати відстань від альвеолярних (зубних) дуг до входу в шлунок; цей розмір складає у новонароджених 16-20 см, у ранньому дитинстві 22-25 см, у першому періоді дитинства 26-29 см, у другому періоді дитинства 27-34 см, у дорослих 40-42 см. На таку відстань, додавши до неї 3,5 см, треба просувати зонд, щоб він потрапив у шлунок.
У новонароджених відмічається більш високий початок стравоходу на рівні хряща між Ш-м і ІУ-м шийними хребцями. У віці 2 років верхня межа стравоходу опускається до IV-V хребців, а до 12 років встановлюється на тому ж рівні, як у дорослого, тобто на висоті УІ-УІІ шийних хребців. Нижній кінець стравоходу у всіх вікових групах відповідає X-XI грудним хребцям.
Форма стравоходу у новонароджених веретеноподібна з невеликим звуженням у шийній частині. Друге звуження знаходиться в місці пересічення стравоходу лівим бронхом. Діафрагмальне звуження у маленьких дітей відсутнє чи слабо виражене. Діаметр просвіту стравоходу на рівні звужень складає у новонароджених 4-9 мм, а у ранньому дитинстві 12-15 мм, у другому періоді дитинства він досягає 13-18 мм.
До другого дитинства стравохід пухко з'єднаний з оточуючими органами і легко зміщується. Слизова оболонка його дуже ніжна, має багаточисленні розгалужені трубчасті залози. М'язова оболонка стравоходу у новонароджених і дітей молодших вікових груп тонка. Розвиток м'язів продовжується до 13-14 років.