Тема 26. Анатомія серця: судини і нерви серця. Велике і мале кола кровообігу. Провідна система.

Кількість годин – 2.

1. Актуальність теми.

Серце виконує в організмі людини одну з найголовніших функцій. Знання будови серця, його топографії потрібні студентам при вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, патфізіологія, хірургія та інші.

2. Навчальні цілі заняття

1. Вивчити кровопостачання серця.

2. Знати про симпатичну та парасимпатичну іннервацію серця.

3. Знати кола кровообігу.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна	Знати	Вміти
Біологія	Кола кровообігу	Назвати магістральні судини великого та малого кола кровообігу
Гістологія	Гістологічну будову судин серцевого кровообігу	Назвати та показати на препаратах судини серцевого кровообігу
Кардіологія	Про симпатичну та парасимпатичну іннервацію серця	Назвати функції та вплив на діяльність серця симпатичної та парасимпатичної іннервації

4. Зміст теми.

Серце має своє власне коло кровообігу, яке здійснюється за допомогою правої та лівої вінцевих артерій, які беруть початок від висхідної частини аорти. Права вінцева артерія виходить із аорти, йде по правій частині вінцевої борозни і спускається по задній міжшлуночковій борозні. Завдяки їй здійснюється кровопостачання правої половини серця, міжпередсердної перегородки, частково лівого шлуночка, міжшуночкової перегородки. Ліва вінцева артерія розгалужується на дві гілки: передню міжшлуночкову і огинаючу. Ця артерія здійснює кровопостачання лівої половини серця, частково правого шлуночка і міжшлуночкової перегородки.

Венозна кров від серця відтікає по венах серця переважно у вінцеву венозну пазуху серця, розміщену у вінцевій борозні. У вінцеву пазуху впадають наступні ве­ни: велика вена серця, середня вена серця, мала вена серця, задні вени лівого шлуночка, косі вени лівого передсердя.

Симпатична іннервація серця здійснюється шийними і грудними серцевими нервами, які йдуть від шийних і грудних вузлів симпатичного стовбура. Парасимпатична іннервація серця відбувається аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких перериваються шийні та грудні гілки блукаючого нерва.

У тілі людини кровоносні судини формують ряд замкнутих систем - кола кровообігу: велике, мале, серцеве.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка, з якого кров потрапляє в аорту. До серця кров повертається по двох великих венах - верхній та нижній порож­нистих, які відкриваються у праве передсердя, де і закінчується велике коло крово­обігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка, з якого кров потрапляє в легеневий стовбур, який поділяється на праву та ліву легеневі артерії. У легенях кров збагачується на кисень і по легеневих венах надходить у ліве передсердя, де закінчується мале коло кровообігу.

Серцеве коло кровообігу починається від висхідної частини аорти двома вінце­вими артеріями, а закінчується вінцевою пазухою, що відкривається в праве передсердя.

Кровоносні судини до моменту народження розвинуті добре, причому артерії диференційовані у більшому ступені, ніж вени. Переважає розсипний тип галуження. У порівнянні з венами в артеріях чітко видні границі між оболонками стінки судини - зовнішньої, середньої і внутрішньої.

Після народження дитини макроскопічні вікові зміни артеріальних і венозних судин характеризуються збільшенням довжини, діаметра, площини поперечного перетину, товщини стінки; змінюється скелетотопія рівнів відходження артеріальних гілок від магістральних стовбурів, а також кути і рівні злиття вен. Ці зміни і особливо структура стінки судин, найбільш інтенсивно перебудовуються в період від 1 до 3 років (раннє дитинство) і від 8 до 12 років (період другого дитинства), що пов'язано з переважним розвитком у ці строки середньої оболонки судин.

Після загальної характеристики перетворень у кровоносному руслі слід підкреслити особливості будови деяких судин.

Судини малого кола кровообігу. У новонароджених окружність стовбура легеневої артерії більша, ніж окружність аорти. Артеріальна (Боталлова) протока, що функціонує до народження, проектується у другому міжребер'ї зліва. Після народження протока швидко звужується і анатомічно закривається до 6-12 місяців життя.

Постнатальна перебудова кровоносного русла органів дихання найбільш інтенсивно відбувається у системі судин ацинуса. На протязі першого року життя спостерігається посилення росту кровоносних судин легень у зв'язку з диференціюванням легеневої паренхіми і становленням функції дихання, просвіт легеневих артерій у цей період збільшується у 4 рази у порівнянні з їх калібром у новонароджених. У дітей 1-3 років життя переважають процеси росту кінцевих гілок артеріальних судин і ще більш помітно збільшується їх сумарний просвіт. У підлітковому віці, зв’ язку з посиленням росту легень, сумарний поперечний перетин просвіту легеневих артерій збільшується у 17 разів у порівнянні з його величиною у новонароджених.

Судини великого кола кровообігу. Зміни магістральних стовбурів характеризуються збільшенням товщини стінки і просвіту судин, особливо у віці від 1 до З років і з 8 до 12 років. В період з 8 до 12 років відбувається помітне збільшення кількості еластичних волокон, а у 12-16 років - наростання колагенових і ретикулярних волокон у стінці судин.