- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
Для перетворення кута повороту валу приводу антени в напругу синхронно-стежачої передачі (ССП) використовуються датчики на сельсинних парах, які є простим варіантом стежачої системи.
Проста стежача система складається з сельсин-датчика (СД) і сельсин-приймача (СП), на які подається опорна напруга. Якщо при цьому безперервно обертати ротор СД, то безперервно обертається і ротор СП, відстежуючи азимут, що задається.
У РЛС РТВ найчастіше використовуються одноканальні і двохканальні системи передачі азимута на сельсинах.
Гідністю одноканальних СПА (рис.6.32) є відсутність помилкового нуля, проте точність їх невисока. Тому вони знаходять застосування лише в РЛС метрового діапазону, де інші складові помилок вимірювання азимута мають той же порядок.
Таким чином, системи передачі азимута РЛС РТВ є їх необхідною складовою частиною і багато в чому визначають таку найважливішу характеристику РЛС, як інструментальну складову точності вимірювання кутових координат.
45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
Масштабні відмітки азимута (МВА) на екрані індикатора утворюються шляхом підсвіту розгортки дальності на азимутах, кратних мінімальній градації МВА ΔβМВА. Відповідно до цього МВА повинні бути синхронізовані імпульсом запуску РЛС і мати тривалість, рівну тривалості розгортки по дальності tМВА = Тр. Отримання різних градацій МВА з метою зручності відліку азимута забезпечується зміною амплітуди імпульсів МВА.
У РЛС старого парку найчастіше використовуються електромеханічний і електричний (на сельсинах) способи формування МВА (рис.6.34).
При електромеханічному способі (рис.6.34,а) як датчик МВА використовується контактна група, що замикається за допомогою кулачків, механічно пов'язаних з антеною. Число кулачків m і коефіцієнт редукції np визначають градацію МВА: ΔβМОА = 360°/mnp
Пристрій функціонує таким чином. У початковому стані замкнуті контакти 2-3, на схему збігу подається заборонний потенціал. Імпульси запуску при цьому не проходять на вихід схеми. Після набігання кулачка контакти 2-3 розмикаються, а контакти 1-2 замикаються, на схему збігу при цьому подається дозволяючий потенціал. Час замикання контактів tк складає десятки мілісекунд, тому через схему збігу можуть пройти декілька імпульсів запуску. Для формування МВА тільки від першого імпульсу служить схема виділення імпульсу запуску, що є формувачем імпульсів (звично блокинг-генератор) з часом відновлення tвос > tк. Це виключає її спрацьовування від решти імпульсів запуску, що пройшли схему збігу. Виділений імпульс запуску поступає на схему формування МВА, виробляючу імпульс з тривалістю, рівною Тр.
У пристрої формування МВА на сельсинах (рис.6.34,б) напруга з виходу сельсин-трансформатора детектується, посилюється, обмежується по амплітуді і використовується як стробуюча напруга. Імпульси запуску проходять через стробуючий каскад тільки тоді, коли ця напруга близько до нуля. При цьому також можливе проходження декількох імпульсів запуску, і режим роботи подальших елементів вибирається так, щоб МВА формувалася тільки від першого імпульсу запуску.