- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
6. Втрати в тракті прийому рлс
Сумарний коефіцієнт втрат: L = Lтвч·Lлпр·Lдет·Lобр
де Lтвч - коефіцієнт втрат в тракті високої частоти;
Lлпр - коефіцієнт втрат в лінійній частині приймача (до детектора);
Lдет - коефіцієнт втрат, що вноситься детектором; Lобр - коефіцієнт втрат післядетекторної обробки сигналу.
Втрати в тракті високої частоти: Lтвч = Lант·Lап·Lак·Lвс·Lс·Lлп,
де Lтвч - коефіцієнт сумарних втрат в ТВЧ;
Lап - коефіцієнт втрат в антенному перемикачі;
Lак - коефіцієнт втрат у антенному комутаторі;
Lвс - коефіцієнт втрат в зчленовуванні, що обертається;
Lс - коефіцієнт втрат в з'єднувачах тракту;
Lлп - коефіцієнт втрат в лінії передачі.
Втрати за рахунок неоптимальності частотної характеристики лінійної частини приймача: Lпр = Lпр1·Lпр2·Lпр3·Lпр4
де приватні коефіцієнти втрат обумовлені наступними причинами:
Lпр1 - наявністю побічних каналів прийому;
Lпр2 - відмінністю форми АЧХ лінійної частини приймача від оптимальної;
Lпр3 - неоптимальністю ФЧХ приймача;
Lпр4 - розладом по частоті приймача і відображеного від мети сигналу.
Втрати, обумовлені наявністю побічних каналів прийому: Lпр1 = 1 + K2увч-cм(fз)/(k2увч-см(f0)·Kпзк)
Втрати, обумовлені неоптимальністю форми АЧХ: Lпр2 = (·Пф·и) / 4·Si2(·Пф·и/2)
7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
Рішення про наявність сигналу ухвалюється по пачці імпульсів, а не по кожному окремому імпульсу. Тому у складі приймального пристрою повинен бути узгоджений фільтр не тільки для одиночного імпульсу, але і для пачки радіоімпульсів. Цей фільтр називають накопичувачем радіолокаційних сигналів.
Накопичувачі радіолокаційних сигналів класифікуються таким чином:
1. По вигляду накопичення: когерентні накопичувачі; некогерентні накопичувачі, змішані.
2. По числу каналів (дальності, швидкості): одноканальні; багатоканальні.
3. За принципом побудови:
на лініях затримки з відведеннями через період повторення;
на вузькосмугових фільтрах (фільтрові накопичувачі);
на вузькосмугових фільтрах з тимчасовою селекцією (корреляционо-фільтрові накопичувачі);
на лініях затримки із зворотним зв'язком (рециркулятори);
на інтегруючих потенціалоскопах;
на електронно-променевих трубках;
цифрові накопичувачі;
оптичні накопичувачі.
4. По числу ступенів накопичення: одноступінчаті (кратні); багатоступінчаті (наприклад, двократні); двохетапні.
Найширше застосування в РЛС виявлення знаходять рециркулятори, накопичувачі на базі електронно-променевих трубок і цифрові накопичувачі.
8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
Сигнал, що приймається, в імпульсних РЛС є послідовністю радіоімпульсів. Якщо рахувати цю послідовність когерентною і подати її на когерентний (фазовий або синхронний) детектор, то на його виході утворюється послідовність відеоімпульсів. для неї і будується оптимальний фільтр, рахуючи огинаючу послідовності прямокутною.
На рис.3.68 показана структурна схема оптимального фільтру (ОФ) для послідовності відеоімпульсних сигналів. Вона складається з фільтру, оптимального одиничному відеоімпульсу (інтегруючого, затримуючого на тривалість імпульсу t і віднімаючого пристроїв) і системи з одного затримуючого на якийсь час (N - 1) T пристрою з N - 2 рівномірно розташованими відведеннями і пристрою, що підсумовує.
В оптимальному фільтрі для огинаючої послідовності сигнал збільшується в N раз по напрузі, тобто в N2 раз по потужності, а шум - N раз по потужності. Арифметичне підсумовування сигналу і підсумовування алгебри шуму пояснюється регулярністю (не випадковістю) першого і некоррелірованністю другого.