- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
НС називають діелектричний канал, обмежений однією або декількома поверхнями, під час переходу через які міняється стрибком хоча б один з параметрів середовища розповсюдження: абсолютні діелектричні і магнітні проникності, а також її провідність. Направляючу систему часто називають хвилеводом.
Основною функцією НС в однопозиційному локаторі є передача сигналу із заданою енергією і параметрами модуляції, носієм якого є ЕМХ, від передавача до передаючої антени і від приймальної антени до приймача.
У РЛС сантиметрового діапазону хвилеводні тракти виконуються на прямокутних хвилеводах, поперечні розміри яких повинні забезпечувати задану діапазонність і рівень передаваної потужності.
У РЛС дециметрового діапазону використовуються жорсткі коаксіальні лінії з повітряним заповненням, в РЛС метрового діапазону - коаксіальні лінії з діелектричним заповненням.
НС «швидких» хвиль. До них відносяться наступні хвилеводи: однозв'язні, які утворені однією поверхнею, і багатозв'язні, утворені двома або більш поверхнями.
На практиці широко застосовуються наступні однозв'язні хвилеводи: хвилевід з прямокутним поперечним перетином - прямокутний хвилевід; хвилевід з круглим поперечним перетином - круглий хвилевід (див. рис 3.28,а і б).
З багатозв'язних хвилеводів найчастіше застосовуються: коаксіальний кабель; смугові лінії; щілисті і компланарні лінії (див.рис.3.28,в-е).
Металеві і діелектричні НС «повільних» хвиль. Основними типами УС є: спіральні УС (рис.3.30,а); хвилеводна УС з геометричним заповненням «змійка» (рис.3.30,б); УС типу гребінки (рис.3.30,в); УС типу стрічні штирі в прямокутному хвилеводі (рис.3.30,г); УС - хвилевід круглого перетину, заповнений діелектриком з циліндровим каналом уздовж осі (рис.3.30,д) і інші.
10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
До них відносять:
пристрої розподілу (підсумовування) потужності ЕМХ, наприклад, направлений відгалужувач (АЛЕ), різні мости;
пристрої поглинання потужності ЕМХ;
пристрої зміни напряму передачі потужності ЕМХ.
Пристрої розподілу потужності в заданому відношенні називають направленими відгалужувачами (НВ).
АЛЕ, забезпечуючий розподіл потужності ЕМХ на дві рівні частини, називають мостом. Мости можуть здійснити розподіл потужності ЕМХ наступного вигляду: синфазну; протифазну; квадратурну (тобто із зрушенням на 90о).
Синфазний міст є системою з двох відрізків прямокутних хвилеводів, сполучених по вузькій стінці під прямим кутом (Н-трійник). При подачі потужності в несиметричне плече Н вона ділиться в бічних плечах на дві рівні частини, причому поля синфазні (рис.3.31,а).
Міст протифазний є системою з двох прямокутних хвилеводів, сполучених по широкій стінці під прямим кутом (Е-трійник). В даному випадку відбувається розподіл потужності ЕМХ порівну між плечима, причому поля в них протівофазні (рис.3.31,б).
Подвійний хвилеводний трійник (ДВТ) - об'єднання Е і Н-трійників. Він володіє властивостями обох типів трійників, часто його називають мостом синфазно-протифазним (рис.3.31,в).
Міст квадратури призначений для розподілу потужності ЕМХ на дві рівні частини з взаємним зрушенням фаз у вихідних плечах на 90о. Прикладом такого пристрою в хвилеводному виконанні є хвилеводно-щілистий міст (ХЩМ) (рис.3.32,а).
ХЩМ - пристрій, утворений з'єднанням двох відрізків прямокутного хвилеводу по вузькій стінці. Зв'язок між хвилеводами здійснюється через щілину у вузькій стінці. Основними властивостями моста є наступні. Потужність, що поступає в плече 1 ділиться навпіл між плечима 3 і 4 і не поступає в плече 2. Фаза хвиль в плечах 3 і 4 відрізняється на 90о.
Направлений відгалужувач (НВ) є парою відрізків прямокутного хвилеводу, сполучених по вузькій стінці (іноді по широкій) і зв'язаних через одне або декілька отворів зв'язку (см.рис.3.32,б,в).
Вентиль - це пристрій, що забезпечує передачу потужності в одному напрямі і поглинання - в протилежному. Використовують вентилі для узгодження в приймально-передаючих трактах СВЧ (рис.3.32,г,д). У основу роботи вентилів встановлене явище невзаємного резонансного поглинання і зсуви поля, виникаючі при приміщенні поперечно-намагніченого фериту в направляючу систему. Набули широке поширення хвилеводні і коаксіальні вентилі.
Циркулятор призначений для передачі потужності ЕМХ в строго заданому напрямі. Розрізняють фазові феритові циркулятори (ФФЦ) на основі двох ХЩМ (рис.3.33,а) і Y-циркулятори (рис.3.33,б). Принцип роботи ФФЦ заснований на використовуванні явища невзаємного фазового зрушення ЕМХ, що виникає у фериті, що знаходиться в поперечному магнітному полі. Фізика роботи циркуляторов заснована на тому, що під час вступу ЕМХ (по двох шляхах) у фазі, відбувається складання цих хвиль, тобто в це плече енергія виходитиме. Навпаки, під час вступу ЕМХ в плече в протівофазі – відбудеться їх взаємна компенсація, тобто енергія виходити не буде.
Найпоширеніший тип циркулятора, так званий Y-циркулятор. На рис.3.34 показані Y-циркулятори в хвилеводному і смуговому виконанні відповідно.