- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
Пристрій призначений для компенсації пасивної перешкоди.
До складу пристрою ЧПК входять (рис.4.60):
віднімаючий потенціалоскоп
пристрій розділення вхідних і вихідних сигналів, включаюче фільтр-пробку і контур навантаження;
модулюючий гетеродин;
синхронний детектор;
підсилювачі вхідних і вихідних сигналів;
генератор спіральної розгортки.
21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
Віднімаючий потенціалоскоп (ВП) є електронно-променевою трубкою з електростатичним фокусуванням і електромагнітним управлінням променем (рис.4.58).
Вхідні сигнали подаються на сигнальну пластину і записуються на діелектричній мішені у вигляді потенційного рельєфу. Мішень виконана з матеріалу з високим поверхневим опором, що виключає розтікання зарядів по мішені, і з коефіцієнтом вторинної емісії kэм більшим одиниці. Колектор знаходиться під позитивним потенціалом щодо мішені і створює для вторинних електронів, що пройшли бар'єрну сітку, прискорююче поле.
Процеси в потенціалоскопі за відсутності вхідних сигналів: первинний потік електронів, створюваний електронною гарматою, потрапляючи на ділянку мішені, вибиває з нього вторинні електрони, число яких завжди більше первинних (kэм > 1). Оскільки поле в просторі мішень-бар’єрна сітка в початковий момент відсутнє, майже всі електрони потраплять на колектор, і вторинний струм буде більше первинного. Це приведе до того, що ділянка мішені заряджатиметься позитивно. У міру збільшення потенціалу мішені наростає гальмуюче поле для вторинних електронів і число тих з них, які можуть піти до колектора, зменшується. Процес продовжуватиметься до тих пір, поки на мішені не встановиться рівноважний потенціал Uр, при якому кількість електронів, що приходять на мішень, рівно кількості електронів, які пішли з мішені до колектора.
При подачі на сигнальну пластину вхідного сигналу позитивної полярності гальмуюче поле в просторі мішень-бар’єрна сітка зростає і кількість вторинних електронів, які можуть піти до колектора, зменшується. Потенціал мішені починає також зменшуватися, що приводить до зменшення гальмуючого поля і збільшення вторинного струму до тих пір, поки знов не встановиться режим динамічної рівноваги.
При подачі на сигнальну пластину негативних вхідних сигналів вторинний струм спочатку зростає, а потім починає убувати до значення первинного струму. Потенціал мішені при цьому підвищуватиметься.
Для запису всіх відображених сигналів в даному періоді повторення виробляється розгортання електронного променя по мішені. Для цього використовується спіральна розгортка, створювана за допомогою відхилюючої системи, живленої від спеціального генератора.
22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
Схема призначена для компенсації пасивної перешкоди.
Системи СДЦ на базі автокомпенсаторів, відомі під назвою черезперіодні автокомпенсатори (ЧПАК), є різновидом систем СРЦ із зовнішньою когерентністю. Режекція спектральних становлячих сигналів пасивних перешкод в таких системах може здійснюватися як на відеочастоті, так і на радіочастоті.
На рис.4.62 представлені структурні схеми одноканальної і двохканальної ЧПАК на радіочастоті.
Поняття кратності віднімання ЧПК для ЧПАК трансформується в поняття канальності, тобто числа додаткових каналів (ліній затримки на Тп). Робоча частота УЛЗ в даному випадку рівна проміжній частоті (ПЧ), тому відпадає необхідність використовування модулюючого гетеродина і модулятора для забезпечення нормальної роботи УЛЗ.
Одним з основних елементів ЧПАК є автокомпенсатор. Він є самоналагоджувальним пристроєм з кореляційними зворотними зв'язками, забезпечуючий виключення із спектру сигналів перешкод в основному каналі АК складових, корельованих з сигналами перешкод в додаткових каналах АК. Основним каналом АК називають канал, в якому відсутній підсилювач з регульованим коефіцієнтом передачі, а додаткові – канали з регульованими коефіцієнтами передачі.