- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
ПЕРЕДАВАЧ + АНТЕНИ
1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
Передавач призначений для формування високочастотних зондуючих імпульсів великої потужності
ДЖЕРЕЛО ЖИВЛЕННЯ – забезпечує анодною напругою ПІДМОДУЛЯТОР, випрямленою напругою МОДУЛЯТОР, напругою розжарювання ГЕНЕРАТОР СВЧ, напругою живлення СИСТЕМУ АПЧ.
ПІДМОДУЛЯТОР – формує зондуючі сигнали малої потужності
МОДУЛЯТОР – підсилює зондуючі сигнали до потрібної потужності
ГЕНЕРАТОР СВЧ – переносить сигнали в область високих частот
СИСТЕМА АПЧ – забезпечує високу стабільність частоти (напруга регулювання).
2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
Передавач призначений для формування високочастотних зондуючих імпульсів великої потужності
ЗБУДЖУВАЧ – формує високо стабільні зондуючі сигнали малої потужності
ПОПЕРЕДНІЙ ПІДСИЛЮВАЧ – здійснює попереднє підсилення сигналу
КІНЦЕВИЙ ПІДСИЛЮВАЧ – здійснює остаточне підсилення сигналу
МОДУЛЯТОРИ – забезпечують живлення підсилювачів (збуджувача)
3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
Модулятор призначений для формування потужних модулюючих імпульсів, які живлять підсилювач потужності
Рис.3.13 Спрощені схеми модулятора
Сн - конденсатор, що накопичує енергію Rз – обмежувальний або зарядний опір
К – комутатор, зображений у вигляді вимикача Rг – опір СВЧ генератора
Lз – індуктивність, що накопичує енергію Е0 – живлення модулятора
Рис.3.14 Осцилограми напруг на окремих вузлах модулятора.
Жирна лінія – осцилограми напруг на окремих вузлах модулятора, що працює в режимі повного розряду
Тонка лінія – характер зміни напруги на накопичувальному конденсаторі
Пунктирна лінія – затухаючі коливання
0 – t1 = t2 – t3 = T/2 – час накопичення енергії
t1 – t2 = t3 – t4 – час живлення генератора СВЧ
4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
Збудник (збуджував) призначений для формування зондуючих сигналів, перенесення їх на робочу частоту та попереднього підсилення
Формування ЛЧМ імпульсів можливе активним і пасивним методами.
Найбільше розповсюдження знайшов активний спосіб формування ЛЧМ сигналу - електронний спосіб, заснований на застосуванні автогенератора з електронною перебудовою частоти. Спрощена схема збудника, що реалізовує такий спосіб, приведена на рис.3.20.
Рис.3.20. Спрощена схема збудника, що реалізовує активний метод формування ЛЧМ сигналу.
МОДУЛЯТОР ІМПУЛЬСІВ – генерує імпульсну напругу
ГЕНЕРАТОР ПИЛКОПОДІБНОЇ НАПРУГИ – генерує пилкоподібну напругу
ГЕНЕРАТОР КЕРОВАНИЙ НАПРУГОЮ – генератор СВЧ з електронною перебудовою частоти
СИСТЕМИ АПЧ – автоматичні підстроювання частоти закону модуляції та середньої частоти ЛЧМ
СИНХРОНІЗАТОР – виробляє і подає синхроімпульси
ПОПЕРЕДНІЙ ПІДСИЛЮВАЧ – здійснює підсилення сигналу
5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
Формування ЛЧМ імпульсів можливе активним і пасивним методами.
На рис.3.23 показаний варіант структурної схеми застосування пасивного методу формування ЛЧМ сигналу. При формуванні ЛЧМ сигналу використовують збудження дисперсійної лінії затримки (ДЛЗ) коротким радіоімпульсом, що виробляється генератором імпульсів на частоті fо. Вихідний ЛЧМ сигнал ДЛЗ перетворюється в змішувачі на високу частоту і через смуговий фільтр поступає на підсилювач потужності.
Рис.3.23. Структурна схема застосування пасивного методу формування ЛЧМ сигналу.
ГЕНЕРАТОР ІМПУЛЬСІВ – генерує короткі радіоімпульси для збудження ДЗЛ
ДЛЗ – дисперсійна лінія затримки –формує ЛЧМ сигнали
ЗМІШУВАЧ – переносить ЛЧМ сигнал на високу частоту
ГЕТЕРОДИН – генерує високу частоту
СМУГОВИЙ ФІЛЬТР – виділяє високочастотний сигнал
МОДУЛЯТОР – управляє роботою високочастотного підсилювача
ПІДСИЛЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ – підсилює вихідні сигнали