- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
За способом перетворення вибіркових значень сигналу в цифровий еквівалент АЦП зведені в три класи: послідовні; паралельні і послідовно-паралельні.
Принцип дії паралельних АЦП заснований на одночасному квантуванні сигналу за допомогою набору компараторів. Число компараторів рівне 2m – 1, де m - число розрядів, а порогові рівні встановлюються за допомогою резістівного дільника, підключеного до джерела опорної напруги, відповідно до використовуваної шкали квантування.
Структурна схема трьохрозрядного паралельного АЦП представлена на рис.5.8. При подачі вхідного сигналу спрацьовують всі ті компаратори, у яких поріг менше, ніж вхідний сигнал. Унітарний код, що виходить при цьому, за допомогою кодуючої логіки перетвориться в двійковий.
Головною гідністю паралельних АЦП є їх висока швидкодія. Частота перетворення досягає 100-200 Мгц. Проте їх об'єм приблизно подвоюється з кожним новим розрядом. Тому розрядність таких АЦП не перевищує 10-12.
32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
Алгоритм оптимального виявлення пачки бінарно-квантованих сигналів представляється у вигляді
де xi - значення сигналу (0 або 1) на i-ой позиції пачки; ni - ваговий коефіцієнт, залежний від значень вірогідності отримання нулів і одиниць на i-ій позиції пачки; М - число імпульсів в пачці (число позицій).
Послідовність коефіцієнтів ni називають ваговою функцією виявлення.
З формули видно, що виявлення пачки зводиться до підсумовування значень вагової функції на тих позиціях, де xi = 1, і порівнянню результату підсумовування з порогом С, при перевищенні якого видається рішення про виявлення. У зв'язку з цим пристрій, що реалізовує алгоритм, називають ваговим бінарним виявлячем.
Логічний виявляч k з М. Виявляч, який по своїй ефективності еквівалентний виявлячу рухомого вікна, може бути виконаний на основі логічних схем (рис.5.11). Принцип його дії заснований на тому, що рішення про виявлення або невиявлення пачки ухвалюється на основі аналізу вмісту регістра логічною схемою. Число розрядів регістра рівне числу імпульсів в пачці - М, тобто аналізу піддається послідовність нулів і одиниць в межах ширини діаграми спрямованості антени РЛС.
Конкретний вид логічної схеми може бути синтезований методами булевої алгебри з урахуванням забезпечення заданої вірогідності правильного виявлення Робн і помилкової тривоги Рлт. Останні залежать від того, по якій кількості комбінацій нулів і одиниць в регістрі (із загальної кількості, рівної 2М) приймаєтся рішення про виявлення пачки. Очевидно, чим більше таких комбінацій, тим більше вірогідність правильного виявлення, але більше і вірогідність помилкової тривоги.
33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
Методи цифрового вимірювання дальності.
У цифрових вимірювачах дальності час запізнювання відображеного сигналу, а відповідно і дальність до цілі, визначається шляхом рахунку Nм = 2rFм/c масштабних імпульсів Uм, що мають достатньо високу і стабільну частоту повторення Fм і укладену на інтервалі часу від моменту tо випромінювання зондуючого імпульсу до моменту приходу відображеного сигналу (рис.5.19).
Кожен імпульс синхронізатора відмикає лічильник імпульсів, а наступний за ним відображений сигнал припиняє рахунок. До моменту випромінювання чергового імпульсу передавача дані лічильника вводяться в систему пам'яті вимірника і лічильник повертається в початковий стан, тобто дозволяє почати новий цикл рахунку.
Дискретність відліку дальності складає Δr = c/(2Fм), а число розрядів лічильника n визначається виходячи з максимуму дальності і допустимої помилки
2n ≥ rmax/Δr
Приклад. При rmax = 200 км і Δr = 20 м величина rmax/Δr = 104, звідки n = 14.
Рис.5.19. Масштабні мітки дальності
Пристрій, показаний на рис.5.20, дозволяє за період повторення зміряти дальність тільки до однієї цілі. Цей недолік можна усунути, якщо трігер закривати імпульсом кінця дистанції (ІКД), а у момент приходу імпульсу цілі, поточний код дальності записується в блок пам'яті спецобчислювача. При цьому процес рахунку не припиняється і з приходом іншого імпульсу цілі видається інше значення дальності.