26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)

Схеми призначені для компенсації пасивної перешкоди.

Фільтрові системи СРЦ використовуються при високих вимогах до перешкодозахисної РЛС в умовах ПП. В цьому випадку РЛС, як правило, працює в режимі істинної внутрішньої когерентності і система СРЦ є режекторним фільтром (РФ) з АЧХ вигляду K_рф(f) = С₁/[N_о + N_пп(f)],

де С₁ - постійний коефіцієнт, N_пп(f) та N_о - спектральна густина потужності пасивних перешкод і внутрішнього шуму приймача.

Така характеристика називається гребінчастою, а РФ - гребінчастим фільтром придушення (ГФП) (рис.4.70).

Структура системи обробки сигналів з фільтровою СРЦ визначається способом накопичення відображених сигналів як найважливішого етапу оптимальної фільтрації. При некогерентному накопиченні вона має вигляд, представлений на рис.4.71,а, при когерентному - на рис.4.71,б.

При когерентному накопиченні відображених сигналів, принципова можливість якого з'являється у разі використовування істинної когерентності, роль ГФП можуть виконувати пристрої нормування сигналів швидкісних каналів з коефіцієнтом передачі K_i = 1/P_{ПП вых} (тут P_ППвыхi − потужність сигналів ПП на виході i -го швидкісного каналу). Як такі пристрої можуть застосовуватися схеми ШАРП.

Використовування пристроїв нормування виключає необхідність застосування систем компенсації дії вітру (СКДВ).

Некогерентне накопичення використовується з метою спрощення технічної реалізації системи обробки у разі, коли немає необхідності у використовуванні інформації про швидкість.

27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)

Схеми призначені для компенсації пасивної перешкоди.

У цифрових системах СРЦ якнайповніші виявляються переваги цифрових методів і пристроїв обробки радіолокаційних сигналів. Їх принциповою відмінністю від звичних систем СРЦ є цифрова реалізація гребінчастого фільтру придушення (рис.4.79).

Коефіцієнт придушення ПП, реалізовуваний в цифрових системах СРЦ, визначається співвідношенням

К_ППр = (К^-1_{ПП пред} + К^-1_{ПП АЦП} + S К^-1_{ПП i},)^-1,

де К_{ПП пред} − гранично досяжний коефіцієнт придушення ПП для заданих структури цифрового гребінчастого фільтру придушення(ЦГФП), параметрів ПП і динамічного діапазону тракту до АЦП; К_{ПП АЦП} ≈ 10 ^-0,6m (тут m - розрядність АЦП); К_{ПП i} − коефіцієнт придушення, обумовлений нестабільністю i-го функціонального вузла РЛС (генератора СВЧ, місцевого і когерентного гетеродинів).

Цифрові ГФП можуть обробляти сигнали в тимчасовій або частотній областях. У першому випадку ЦГФП є еквівалентом аналогових пристроїв ЧПК, відповідної кратності (із зворотними зв'язками або без них), а в другому - набору доплерівськіх фільтрів кореляційно-фільтрових систем СРЦ.

Цифрові ГФП можуть бути виконані по рекурсивній і нерекурсивній схемах.

28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)

Для забезпечення роботи цифрових пристроїв обробки необхідно, як наголошувалося вище, перетворити аналоговий сигнал в цифрову форму. Ця процедура в більшості випадків включає три самостійні операції: дискретизацію, квантування і кодування.

Дискретизація аналогового сигналу U(t) полягає у вимірюванні (відліку) його значень в дискретні моменти часу, віддалені один від одного на інтервал Т_Д, званий періодом дискретизації. В результаті сигнал U(t) перетвориться в послідовність значень {U(t_п)} в моменти часу t_п = nT_Д, n = 0, 1, 2

Пристрій дискретизації в простому випадку є стробованим каскадом (ключ), що відкривається на час τ_д з періодом Т_Д, що задовольняє умові

де f_макс − максимальна (гранична) частота в спектрі вхідного сигналу.

Максимальний інтервал тимчасової дискретизації визначається відповідно до теореми Котельникова.

При внутріперіодній цифровій обробці (фільтрації) сигналу дискретизацію доцільно виконувати на відеочастоті, шуканий інтервал повинен бути зворотньопропорційний ширині спектру модуляції зондуючого сигналу

Ця умова виконується при t_д < Т_Д і його реалізація у разі використовування простого дискретизатора пов'язана з необхідністю істотного збільшення швидкодії АЦП і широкосмуговості пристроїв формування імпульсів дискретизації.

Вимогу до швидкодії АЦП можна понизити, якщо між дискретизатором і АЦП включити пристрій фіксації вихідної напруги ключа (наприклад, конденсатор). Проте вимога до широкосмугової пристрою формування імпульсів дискретизації зберігається. Тому на практиці як дискретизатор найчастіше використовується схема стеження і запам'ятовування вхідних сигналів, показана на рис.5.4.

У цій схемі ключ, виконаний на МОП-транзисторі, на нього подаються імпульси дискретизації (управління) з тривалістю τ_д сумірною з Т_Д (звично τ_д ≈ Т_Д /2). На конденсаторі Із запам'ятовується значення вхідного сигналу, відповідне моменту закінчення імпульсу управління, на якийсь час, рівне Т_Д - τ_д.

Спектр дискретизованого сигналу є періодичним і є послідовністю спектрів вхідного сигналу, зсунутих один щодо іншого на величину F_Д = 1/ Т_Д.