- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
При створенні радіально-кругової розгортки (РКР) за допомогою нерухомих відхилюючих котушок (ОК) необхідна зміна напруженості магнітного поля може бути одержана застосуванням двох і більш пар нерухомих відхилюючих котушок. Звичайно використовують дві пари взаємно перпендикулярних нерухомих котушок, розташованих в площині, перпендикулярній осі трубки.
Котушки живляться синхронними імпульсами струму однакової форми і тривалості, забезпечуючими необхідний закон радіальної розгортки дальності. Для повороту лінії розгортки на екрані трубки імпульси струму в котушках модулюються по амплітуді відповідно по синусоїдальному і косинусоїдальному законам.
Формування модульованих по амплітуді імпульсів струму може бути одержане різними способами. Практично знаходять застосування схеми, в яких заздалегідь створюються імпульси розгортки потрібної частоти і тривалості з подальшою їх модуляцією за законом sinβ і cosβ.
В результаті виходять два види амплітудно-модульованих імпульсів струму, необхідних для отримання РКР при двох парах нерухомих відхилюючих котушок. Як модулюючий пристрій можуть бути застосовані:
синусно-косинусний потенціометр;
змінний (синусно-косинусний) ємнісний дільник напруги;
синусно-косинусний трансформатор, що обертається (СКВТ);
сельсин.
Синусно-косинусний потенціометр забезпечує найпростіший по конструкції пристрій. Основний недолік - наявність контактів, що труться, що обмежує надійність і термін служби.
Змінний ємнісний дільник напруги може застосовуватися при дуже швидких розгортках. Форма пластин конденсаторів змінної ємності вибирається так, щоб при обертанні їх роторів коефіцієнт передачі змінювався по синусоїдальному закону.
Обмотки статорів СКВТ просторово розташовані під кутом 90о. Ротор СКВТ обертається синхронно з антеною. При подачі на роторну обмотку імпульсів розгортки однакової амплітуди з обмоток статорів можуть бути одержані необхідні імпульси. Для СКВТ необхідні елементи, що дозволяють фіксувати положення початку лінії розгортки (фіксатори).
Пристрої фіксації початку розгортки. Для нормальної роботи ІКО необхідно, щоб електронний пучок кожного разу починав рух з однієї і тієї ж точки екрану (центру). Цього можна досягти, якщо:
всі розгортаючі напруги для цієї точки рівні нулю;
результуючі горизонтально і вертикально відхилюючі магнітні поля відсутні, що спостерігається при рівності анодних (колекторних) струмів всіх кінцевих підсилювачів.
При проходженні серії пилкоподібних імпульсів, що містять постійну складову, через модулятор на СКВТ або сельсині, відбувається втрата постійної складової, що відрізняє їх від тих, що вимагаються. Тому початок розгортки переміщатиметься.
43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
Основними каналами в ІВВ є: канал розгорток; канал міток висоти; канал сигналу; канал маркера; канал пристрою управління.
За допомогою перемикача П каналу розгорток індикатор може перемикатися для роботи в режимі дальність-висота або в режимі дальність-кут місця. У останньому випадку пристрій формування розгортки висоти відключається від підсилювача струму розгортки. Вертикальна розгортка створюється шляхом посилення напруги Usinε, що поступає від датчика кута місця, пов'язаного з антеною.
Канал формування міток висоти. Застосований спосіб формування міток висоти порівнянням напруги висоти з фіксованими рівнями. Для формування міток висоти використовується напруга розгортки висоти, що є вимірювальною напругою. Кожній напрузі висоти відповідає певна висота, тому для формування міток висоти достатньо подати його на схему порівняння із заданими фіксованими рівнями напруги, а в моменти досягнення відповідних рівнів формувати короткі імпульси.
Канал сигнала. Якщо короткі імпульси через ВУС індикатора подати на модулятор трубки, то на екрані будуть висвічені точки, віддалені від початку шкали висоти на задані відстані.
Канал формування маркера висоти. Маркер висоти на екрані ІВВ є рухомою міткою висоти, що має вид рухомої лінії або ж яскравої точки, що суміщається з відміткою цілі.
Для формування маркера висоти використовується той же принцип, що і при створенні міток висоти, але рівень напруги Umi не фіксується, а змінюється за допомогою маніпулятора положення маркера. На екрані при цьому вийде рухома мітка висоти. Напруга, що подається на схему збігу пристрою формування маркера і відповідає положенню маніпулятора у момент збігу маркера з луна-сигналом, використовується як координатна напруга висоти при напівавтоматичному зніманні. Для формування маркера у вигляді точки, що світиться, необхідно забезпечити збіг затриманого імпульсу запуску з імпульсом висоти.