- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
Спрощена схема системи напівавтоматичного супроводу траєкторій цілей по двох площинних координатах X і У представлена на рис.5.31.
У неї входять: візуальний індикатор (ІКО), пристрій знімання і перетворення координат (ПЗПК) і обчислювальний пристрій (ВУ), призначений для розрахунку параметрів і побудови траєкторії руху мети.
Знімання координат з екрану індикатора і введення їх у ВУ виробляється оператором (ОП) шляхом поєднання електронного маркера (мітки), пов'язаного з механізмом пристрою знімання, з відмітками від цілей.
Для постановки цілі на напівавтоматичний супровід необхідні знімання і введення у ВУ двох відміток, прив'язаних до часу локації. За даними двох перших введень визначаються складові вектора швидкості цілі і починається екстраполяція координат:
1) Оцінка швидкості по двох відмітках в сусідніх оглядах (критерій «2 з 2») або рознесених у часі (m - 1) • tобз (критерій «2 з m»):
Vx = (x2 – x1)/(t2 – t1); Vy = (y2 – y1)/( t2 – t1),
де t2, t1 - час локації другої і першої відміток відповідно. За початкову точку траєкторії приймається (x2, y2) - друга відмітка.
2) Екстраполяція координат здійснюється по лінійному закону:
x*эi = x2 + Vx∙(t2 + i∙Δtэ);
y*эi = y2 + Vy∙(t2 + i∙Δtэ),
де Δtэ - період екстраполяції (звичайно кратний tобз); i - число періодів екстраполяції щодо t2.
Екстрапольовані координати і складові вектора швидкості видаються споживачу і на ІКО.
У момент отримання нової відмітки оператор спостерігає розузгодження між зміряними і екстрапольованими координатами. Якщо це розузгодження перевищує допустиму величину, він вводить поправку (коректуру) шляхом нового поєднання маркера з відміткою. Коректура використовується для уточнення координат і швидкості їх зміни. Введення коректур є вимушеною мірою, обумовленою відсутністю автоматичного супроводу.
39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
Індикаторні пристрої (індикатори) РЛС призначені для формування і відображення радіолокаційної інформації, одержуваної в результаті прийому і обробки РЛС радіолокаційних сигналів, а також відображення додаткової інформації. Інформація поступає на вхід цих пристроїв у вигляді вихідного сигналу системи обробки радіолокаційного сигналу, опорного сигналу для вимірювання дальності, сигналів пізнання, сигналів датчиків кутового положення променя антени, а також для відображення додаткової інформації по ряду інших каналів.
Одержувачем інформації, що відображається індикаторним пристроєм, є оператор РЛС, тому відображення повинне вироблятися у формі, зручній для його сприйняття.
Класифікація індикаторів. Ознаками класифікації служать:
1. Органи чуття оператора, сприймаючі інформацію.
Це зір, слух. По цій ознаці індикатори підрозділяються на: візуальні і акустичні.
2. Призначення індикаторів.
По цій ознаці розрізняють індикатори виявлення і вимірювальні.
3. Час післясвічення екранів ЕПТ.
У індикаторах РЛС використовуються екрани з трьома різними значеннями часу післясвічення:
екрани з малим післясвіченням, вимірювані сотими частками секунди.
екрани з середнім післясвіченням, вимірюваним від 10-2 до 0.1с.
екрани з великим післясвіченням - від десятих часток секунди до десятків секунд.
4. Характер поля, що викликає фокусування і відхилення променя.
По цій ознаці розрізняють:
індикатори з електростатичними ЕПТ, в яких ці задачі розв'язуються за допомогою електричного поля;
індикатори з електромагнітними ЕПТ - за допомогою магнітного поля;
індикатори з ЕПТ з комбінованим управлінням, тобто управління фокусуванням здійснюється за допомогою електричного поля, а відхилення променя - магнітним.
5. Вид відмітки на екрані ЕПТ.
Використовують амплітудну і яскравісну відмітки.
6. Число вимірюваних координат.
По цій ознаці індикатори ділять на: одновимірні, двовимірні і тривимірні.
7. Вид розгортки.
У ЕПТ вимірювання координат здійснюють за допомогою ліній розгортки, які розрізняються формою:
прямолінійна (лінійна); кільцева; радіально-кругова; спіральна; растрова.
Розгортки дальності, крім того, розрізняються по швидкості:
рівномірна (з постійною швидкістю); експоненціальна; синусоїдальна; гіперболічна.
У трьох останніх випадках швидкість розгортки змінюється по відповідному закону.
Основні типи індикаторів оглядових РЛС. У оглядових РЛС одержали найбільше розповсюдження двовимірні індикатори наступних видів:
індикатори кругового огляду (ІКО);
секторні індикатори азимута і дальності з прямокутним растром (ІАД);
секторні індикатори дальності і кута місця (висоти) з полярним растром (індикатори вимірювання висоти (ІІВ)).