- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Активний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.20)
- •5. Пасивний метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.23)
- •6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
- •7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
- •8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
- •9. Направляючі системи (рис. 3.28, 3.30)
- •10. Пристрої управління потужністю сигналу (рис. 3.31-3.34)
- •11. Пристрої управління фазою хвиль, що направляються (рис. 3.35, 3.36)
- •12. Класифікація локаційних антен
- •13. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •14. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •15. Активні фазовані антенні решітки з послідовним фідерним збудженням (Рис. 3.45)
- •16. Активні фазовані антенні решітки з паралельним фідерним збудженням (Рис. 3.46)
- •17. Активні фазовані антенні решітки відбивні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 а)
- •18. Активні фазовані антенні решітки прохідні з просторовим збудженням (Рис. 3.47 б)
- •19. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •20. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •21. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •22. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •1. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •2. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •3. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •4. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •5. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •6. Втрати в тракті прийому рлс
- •7. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •8. Структурна схема оптимального фільтра (рис. 3.68)
- •9. Структурна схема однократного та двократного накопичувача рециркулятора (рис. 3.71, 3.75)
- •10. Структурна схема квазіоптимальної фільтрації когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.80)
- •11. Структурні схеми кореляційно-фільтрової обробки когерентних послідовностей радіоімпульсних сигналів (рис. 3.81)
- •12. Структурна схема когерентного накопичення імпульсних сигналів з невідомим доплерівським зрушенням по частоті (рис. 3.84)
- •13. Схема некогерентного накопичення та структурна схема некогерентного накопичення з рециркулятором (рис. 3.87, 3.92)
- •14. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з лчм (рис. 3.93)
- •15. Спрощена структурна схема рлс, в якій реалізовано обробку широкосмугових сигналів з фкм (рис. 3.102)
- •16. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •17. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •18. Показники якості пізнавання
- •19. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •20. Структурна схема рлс з автоматичним фільтром пізнавання (рис. 5.39)
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Структурна схема шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) безперервної дії (рис. 4.9)
- •3. Структурна схема ключового шумового автоматичного регулювання підсилення (шарп) (рис. 4.10)
- •4. Структурна схема логарифмічного підсилювача з послідовним детектуванням (рис. 4.14)
- •5. Структурна схема поляризаційного автокомпенсатора (рис. 4.25)
- •6. Структурна схема підсилювача з швидкодіючим автоматичним регулюванням підсилення (шарп) (рис. 4.29)
- •7. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •8. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •9. Структурна схема рлс з пристроєм подавлення імпульсних перешкод по бокових пелюстках дн приймальної антени (рис. 4.35)
- •10. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на проміжній частоті (рис. 4.41)
- •11. Структурна схема системи селекції рухомих цілей (срц) на відеочастоті (рис. 4.42)
- •12. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •13. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •14. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •15. Принципова схема обмежувача сигналів системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.47)
- •16. Принципова схема фазового детектора системи селекції рухомих цілей (срц) (рис. 4.49)
- •17. Структурна схема пристрою формування опорної напруги (пфон) (рис. 4.50)
- •18. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •19. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •20. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •21. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •22. Структурна схема одно і двоканального черезперіодного автокомпенсатора (чпак) на радіочастоті (рис. 4.62)
- •23. Структурна схема квадратурного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.65)
- •24. Структурна схема гетеродинного автокомпенсатора (ак) (рис. 4.66)
- •25. Схеми включення черезперіодного автокомпенсатора (чпак) (рис. 4.68, 4.69)
- •26. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •27. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •28. Пристрій дискретизації аналогових сигналів (рис. 5.4)
- •29. Пристрій квантування, його характеристика (рис. 5.5)
- •30. Послідовний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.6)
- •31. Паралельний аналого-цифровий пристрій (ацп) (рис. 5.8)
- •32. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •33. Цифровий вимірювач дальності цілей (рис. 5.20)
- •34. Цифровий вимірювач азимута цілей (рис. 5.21)
- •35. Вимірювач допплерівської частоти (рис. 5.22)
- •36. Структурна схема алгоритма виявлення траєкторії (рис. 5.29)
- •37. Структурна схема алгоритму автосупроводу цілі (рис. 5.30)
- •38. Структурна схема напівавтоматичного супроводу цілі (рис. 5.31)
- •39. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •40. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •41. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •42. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •43. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •44. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •45. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
- •46. Функціональна схема автоматичного вимірювання азимута (рис. 6.37)
6. Цифровий метод формування лчм сигналу, призначення елементів (рис. 3.24)
На пристрій управління від ЕОМ поступає код управління. Пристрій управління задає параметри формованого ЛЧМ сигналу, закон зміни частоти, початкову фазу. Обчислювач кодів у момент приходу команд від пристрою управління і тактових імпульсів від пристрою синхронізації обчислює числові коди. У останніх міститься інформація про миттєві значення напруги формованого сигналу у фіксовані моменти часу. Перетворювач кодів з цифро-аналоговими перетворювачами (ЦАП) забезпечують перетворення числових кодів в ступінчасту напругу, що дискретно апроксимує формований ЛЧМ сигнал (рис.3.24,б). Ступінчастий сигнал, впливаючи на смуговий фільтр, викликає на виході останнього відгук у вигляді аналогового ЛЧМ сигналу із заданими параметрами.
Рис.3.24. Структурна схема пристрою формування ЛЧМ сигналу цифровим методом.
ПРИСТРІЙ УПРАВЛІННЯ – задає параметри формованого ЛЧМ сигналу (и, f), закон зміни частоти, початкову фазу
СИНХРОНІЗАТОР – виробляє і подає синхроімпульси
ОБЧИСЛЮВАЧ КОДІВ – обчислює числові коди у момент приходу команд від пристрою управління і тактових імпульсів від пристрою синхронізації
ПЕРЕТВОРЮВАЧ КОДІВ – разом з ЦАП (ЦИФРО-АНАЛОГОВИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ) перетворює числовий код в ступінчату напругу
СМУГОВИЙ ФІЛЬТР – формує аналоговий ЛЧМ сигнал
ПОПЕРЕДНІЙ ПІДСИЛЮВАЧ – здійснює підсилення сигналу
7. Активний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 а,б)
Формування широкосмугових сигналів, у тому числі і ФКМ сигналів, може бути забезпечене двома основними способами: пасивним і активним.
Реалізація активних способів формування складних сигналів можлива на базі застосування підсилювачів, автогенераторів, а також елементів тракту передачі високочастотних коливань.
Рис.3.27. Активний (а), (б) спосіб формування ФКМ сигналу.
ЗАДАЮЧИЙ ГЕНЕРАТОР – кварцовий автогенератор, який генерує сигнали
ФАЗООБЕРТАЧ – резонансний підсилювач, що забезпечує противофазність вхідного і вихідного сигналів
СИНХРОНІЗАТОР – виробляє і подає синхроімпульси
ГЕНЕРАТОР КОДУ – генерує кодові імпульси
КОМУТОВАНІ ПІДСИЛЮВАЧІ – стробовані підсилювачі із загальним навантаженням. Стробування підсилювачів здійснюється по черзі кодовими імпульсами
СУММАТОР – об’єднує сигнали
8. Пасивний метод формування фкм сигналу (рис. 3.27 в)
Формування широкосмугових сигналів, у тому числі і ФКМ сигналів, може бути забезпечене двома основними способами: пасивним і активним.
Пасивний спосіб формування ФКМ сигналу. Основою збудника при такому способі формування є лінійний фільтр, імпульсна характеристика якого є шуканим сигналом. Імпульсна характеристика це реакцію пристрою на дію у вигляді d-функції. Дія d-функції в енергетичному значенні означає, що коливальній системі пристрою за короткий час повідомляється велике значення енергії.
На рис.3.27,в зображено формування семиелементного фазоманіпульованого сигналу.
Рис.3.27. Пасивний спосіб (в) формування ФКМ сигналу.
ЛІНІЙНИЙ ФІЛЬТР – генерує гармонійне коливання на частоті fо протягом часового інтервалу, рівного тривалості парціального імпульсу τо.
ЛІНІЯ ЗАТРИМКИ З ВІДВЕДЕННЯМИ – затримує сигнал (парціальний імпульс необхідно розмножити і розставити на осі часу так, щоб імпульси, примикаючи один до одного, утворили сигнал потрібної тривалості). Кількість відведень рівна кількості дискретів у ФКМ сигналі
ФАЗООБЕРТАЧІ – забезпечують необхідне фазове зрушення «свого» імпульсу
СУММАТОР – об’єднує сигнали