Підбиваючи підсумок, треба ще раз підкреслити необхідні умови початку проектної роботи: проектування слід викори­ стовувати як доповнення до інших видів навчання, формувати з перших днів перебування учнів у школі вищезгаданий перелік необхідних вмінь і навичок шляхом системного використання активних методів навчання, поступового збільшення ступеня дитячої самостійності в навчально-пізнавальній діяльності і зменшення різних видів учительської допомоги. Завдяки виконанню вищеназваних умов навчальний проект, за Н. Ю. Пахомовою,— надасть можливість учням робити щось цікаве самостійно, в групі або індивідуально, з максимальним використанням можливостей; стане діяльністю, яка дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, використати свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат; діяльністю, спрямованою на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети і задачі, коли результат цієї діяльності — знайдений спосіб вирішення проблеми — носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що важливо, є цікавим і значимим для самих відкривачів.

Однак слід зауважити, що не можна одночасно давати учням проекти з кількох предметів. Не можна допускати, щоб паралельно виконувалися навіть два проекти з різних предметів, при такому підході неминучим є перевантаження школярів. Щоб уникнути цього, необхідний координатор проектної роботи, роль якого може виконувати заступник директора з навчально-виховної роботи або заступник директора з на­ вчально-методичної роботи.

Про готовність учителя до проектної діяльності

«…Побажання директорам шкіл. Вирішивши використовувати метод проектів, не прагніть відразу залучити до нього максимальну кількість педагогів. У когось із них не виникне бажання займатися цією новою справою, а для когось вона

зовсім виявиться непосильною. Почніть із невеличкої групи добровольців й уважно відстежуйте, як проходить впрова­ дження за предметами по класах, аналізуйте результати».

«При виконанні проекту школярі потрапляють у середовище невизначеності, але саме це й активізує їх пізнавальну діяльність. Звісно, вчителю важко працювати з активними «чомучками». Тому, на жаль, сьогодні далеко не кожний педагог професійно готовий до використання інтерактивних режимів роботи й здатний залучити до свого арсеналу метод дослідних проектів. Але якщо нам все ж хочеться гуманізувати навчання, визнати, що особистість кожного нашого учня самоцінна й у кожного, хто прийшов на урок, існує свій особистий досвід і сприйняття навколишнього світу, то, справді, варто спробувати».

Чечель І.

Класно-урочна система протягом століть ефективно використовувалася для передачі знань, умінь і навичок молодому поколінню. Однак глобальні зміни в інформаційній, комунікаційній, професійній та інших сферах сучасного суспільства вимагають корекції змістових, методичних, технологічних аспектів освіти, перегляду колишніх ціннісних пріоритетів, цільових установок і педагогічних засобів.

Час потребує введення педагогічних технологій, які б розвивали особистість учнів, їхню творчу ініціативу, навички самостійного руху в інформаційних полях; формували уміння ставити і вирішувати задачі для розв’язання проблем, котрі виникають у повсякденному житті. Акцент необхідно перенести на виховання вільної особистості, формування у дітей здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати прийняті рішення і чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних за складом

іпрофілем групах, бути відкритими для нових контактів

ікультурних зв’язків. Це вимагає широкого впровадження в освітній процес альтернативних форм і способів ведення освітньої діяльності. Такими формами, безперечно, є метод проектів і дослідницька діяльність. Навчальний проект для

учителя має стати дидактичним засобом, який дозволить на­ вчати проектуванню, тобто цілеспрямованій діяльності — пошуків способу вирішення проблеми шляхом розв’язання задач, які витікають із цієї проблеми.

Навчання даній активній формі діяльності потрібно проводити одночасно як для учнів, так і для учителів. І не слід педагогу соромитися свого незнання. Шлях до професіоналізму — у розумінні предмета, який необхідно засвоїти.

У зв’язку з вищезазначеним, стає зрозумілим, яка велика відповідальність покладається на учителя, якою яскравою, досвідченою, сучасною, демократичною, високопрофесійною людиною він повинен бути. Від особистості педагога, який здатний вести проектну роботу, вимагається свобода в особистому і професійному плані. На перший план висуваються питання самоосвіти протягом життя.

Значна відповідальність покладається також на методичні кабінети (шкільні, районні тощо) й методичні об’єднання, тому що організація проектної і дослідницької діяльності учнів в освітніх установах вимагає грамотного науково обґрунтованого підходу, рішення комплексу задач (організаційноуправлінських, навчально-методичних, кадрового забезпечення, організаційно-методичних, інформаційних, дидактич- ­них і психолого-педагогічних). Ці задачі можуть розв’язуватися в будь-якій освітній установі за наявності ініціативної групи педагогів-однодумців, очоленої управлінцем, організатором навчально-виховного процесу і наукового керівника. Тобто, для впровадження проектної роботи потрібна проектна команда. Члени команди обов’язково повинні мати особисту зацікавленість в проектній роботі; мати такі риси характеру, як комунікабельність, толерантність; вміння співпрацювати, генерувати ідеї; мати почуття відповідальності, достатній рівень науково-методичної підготовки, знати особливості технології проектування і дослідницького методу. Навчання вчителів проектній діяльності — необхідна умова для впровадження в практику методу навчальних проектів. Але ця важлива справа виявляється дуже складною для українських учителів, адже нові навички роботи в мережі Internet

і телекомунікаційних проектах педагогам доводиться здобувати, здебільшого, самотужки, оскільки існуюча система курсової (раз на 5 років) підготовки і перепідготовки освітянських кадрів не сприяє швидкій переорієнтації програм, як того потребує час.

Навчання методу проектів не може відбуватися в лекцій- но-семінарській формі — традиційній формі навчання дорослих — його слід проводити у вигляді тренінгів. Як не можна навчитися плавати, не увійшовши у воду, так не можна на­ вчитися проектній діяльності, не попрацювавши з проектом. А для вчителя, який навчає дітей проектуванню, в першу чергу, необхідно самому осягнути цю науку. Крім того, педагог, що працює за методом проектів, повинен досконало володіти тими методами і технологіями, які учні мають використовувати в роботі над проектом. (Гарним «тренінгом» для кожного учителя може стати, наприклад, участь у щорічному «Ярмар­ ку педагогічних ідей».)

Безумовно, налагодження процесу надання методичної допомоги педагогам вимагає клопіткої роботи, тісної співпраці декількох установ. Але починати з чогось треба.

Перш ніж братися за проектну роботу, учитель мусить з’ясувати для самого себе, чи готовий він психологічно до такої діяльності? Проектна робота суперечить звичній класноурочній системі, потребує свободи самовираження, особистісної свободи. Можна оволодіти теорією проектного методу, але не відчувати задоволення від роботи тощо. Отож перевірити власну готовність до проектної діяльності можна за допомогою тесту (див. Додаток А) і анкети.

А н к е т а

1)Яку мету ви ставите перед собою, починаючи проектну діяльність?

2)Чи маєте ви особисту цікавість до такої роботи?

3)Як ви будете поводитися в разі невдачі проектного задуму?

4)Чи гарно ви продумали і спланували стратегію своїх дій?

24Організація проектної діяльності в межах навчального закладу

5)Чи не нав’язуєте ви дітям свої інтереси й прагнення?

6)Чи не нав’язуєте ви допомогу, коли вона не потрібна?

7)Чи усвідомлюєте ви різницю між людиною, яка радить,

ілюдиною, яка оцінює?

8)Чи маєте ви достатньо знань із проектних технологій?

9)Чи знаєте ви, до якого джерела слід звернутися, щоб отримати потрібну інформаційну допомогу?

10)Чи маєте ви навички роботи з ПК?

Організатором тренінгів з теорії методу проектів може бути методичний кабінет Районного відділу освіти або навчального закладу. Проводити тренінги мають методисти районних відділів освіти або учителі-методисти, які володіють цією формою роботи.

Корисною для вчителя може також бути програма «Intel® — навчання для майбутнього».

Метою програми «Intel® — навчання для майбутнього» є розширення рамок творчої діяльності вчителів і учнів: усвідомлення можливості ефективного застосування комп’ютер­ них технологій при вивченні різних предметів, а не лише інформатики, навчання учнів самостійній дослідницькій діяльності під час розв’язання практично спрямованих завдань.

Програма охоплює 48 навчальних годин, створення власного навчального проекту, а також портфоліо — комплекту інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів, роз­ роблених з метою ефективної організації й навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі певної базової галузі.

Ці матеріали створюються за допомогою комп’ютерних технологій: мультимедійних презентацій, текстового й графічного редакторів, табличного процесора, комп’ютерних програм для створення публікацій і веб-сайтів.

П р о т я г о м н а в ч а н н я у ч и т е л ь :

•розробляє план навчального проекту й план його реалізації в навчальному процесі;

•у ролі учня створює мультимедійну презентацію, публікацію, веб-сайт, які відображають результати самостійних досліджень;

•розробляє портфоліо проекту;

•здійснює захист навчального проекту.

На перший погляд, програма не містить чогось нового чи невідомого, але практичне освоєння технологій інтенсивної роботи, розвиток творчого і критичного мислення, поєднання різноманітних методик групової та індивідуальної праці, залишає незабутнє враження.

Широке впровадження інтерактивних технологій в освітній процес стало необхідністю сучасного етапу розвитку школи. Школа інформаційного суспільства повинна не просто дати дитині певну кількість знань, але й сформувати у неї уміння, які б сприяли її успішній соціалізації. Інтерактивні технології, виступаючи як засіб розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей, є могутнім інструментом мотивації, розвитку особистості учня і в ході проектної роботи. Досвід свідчить, що не так багато учителів володіють комп’ютерними технологіями і активно користуються можливостями мережі Internet.

Учителю сьогодні для організації проектної роботи вже недостатньо традиційних інформаційних джерел, якими він звик користуватися, не задовольняють його і стандартні види навчальної діяльності, якими він звик оперувати на уроці.

Для організації проектної діяльності учитель повинен мати елементарні знання в галузі комп’ютерних технологій і мінімальні навички користування ресурсами мережі Internet:

1)Уміння працювати в текстовому редакторі, наприклад Microsoft Word: знання клавіатури, набір тексту, редагування тексту.

2)Мінімальний досвід роботи користувача в операційній сис-

темі Microsoft Windows (98, 2000, XP). Мається на увазі розуміння відмінностей між файлом і текою, уміння запускати програми.

3)Первинний досвід роботи в мережі Internet: знання брау- зер-програми, котра дозволяє виходити в Internet і працювати в глобальній мережі (наприклад, Microsoft Internet