•навчально-пізнавальна діяльність, що виходить за рамки навчального процесу, яка носить міжпредметний та позакласний характер;

•дослідницька діяльність;

•організаційно-соціальна діяльність.

Проектна діяльність стає частиною навчального процесу в старшій профільній школі, якщо здійснені наступні органі- заційно-управлінські зміни:

•відхід від традиційної урочної системи у бік творчої практичної діяльності;

•в профільній групі учні й учителі об’єднані єдиною метою;

•реально існує можливість індивідуальної освітньої тра­ єкторії і творчої діяльності, яка сприяє самовизначенню учня в його подальших планах на життя і освіту.

Однак такі умови важко створити в звичайній загальноосвітній школі при звичайному розподілі на класи, звичайному розкладі, саме тому, що виникає потреба в вищеназваних ор- ганізаційно-управлінських змінах і змінах змісту освіти. Тому мова в цьому посібнику піде, здебільшого, про організацію проектної діяльності в загальноосвітніх школах, яких в Україні більшість.

Про готовність школярів до проектної діяльності

Які вміння й навички повинен набути учень для ведення проектної роботи

Багато психологів і педагогів вважають, що ефективність використання певного розвивального активного методу, до якого цілком відноситься і проектний, багато в чому зумовлена позицією вчителя, його спрямованістю на створення осо- бистісно-орієнтованого педагогічного простору, демократичним стилем спілкування, діалоговими формами взаємодії

з дітьми. Також в психолого-педагогічній літературі неодноразово підкреслюється, що істотною умовою для вибору вчителем найефективніших методів, що оптимізують викладання, є знання реальних можливостей учнів, розвитку їхнього інтелекту, волі, мотивів. Крім того, в багатьох роботах йдеться про необхідність системності, поступового збільшення ступеня дитячої самостійності в навчально-пізнавальній діяльності і зменшення різних видів вчительської допомоги. Усе це, безумовно, стосується і проектного методу в школі. Проте, для продуктивної проектно-навчальної діяльності школярам необхідна ще й особлива готовність, «зрілість». Тобто учень мусить набути такі вміння та навички:

Р е ф л е к с и в н і:

—осмислення задачі, для вирішення якої недостатньо знань;

—вміння відповідати на запитання: чого слід навчитися для вирішення поставленої задачі?

П о ш у к о в і (д о с л і д н и ц ь к і):

—вміння самостійно генерувати ідеї, тобто винаходити спосіб дії, залучаючи знання з різних галузей знань;

—самостійний пошук інформації, якої не вистачає в інформаційному полі;

—формулювання запитання до експерта (вчителя, консультанта, фахівця) з метою отримати інформацію, якої бракує;

—вміння знаходити декілька варіантів вирішення проблеми;

—висунення власної гіпотези;

—встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

К о м у н і к а т и в н і:

—вміння ініціювати в процесі навчання взаємодію з дорослими — вступати в діалог з метою отримання інформації чи рекомендації щодо засобів дії;

—ведення дискусії: доступне формулювання власної думки, аргументоване її доведення;

—відстоювання своєї точки зору;

—вміння домовлятися і знаходити компроміс, обирати

вдоброзичливій атмосфері найбільш оригінальне, раціональне, правильне рішення;

—інтерв’ювання, усне опитування тощо;

—керування голосом: чітка, з доречною гучністю голосу,

взалежності від ситуації, мова.

Вищеназвані вміння потрібно формувати з перших днів навчання дитини в школі, коли школярі разом із учителем у навчальній ситуації усвідомлюють правила спілкування, які регулюють як структуру їх висловлювань, так і зміст.

П р е з е н т а ц і й н і:

—навички монологічного мовлення;

—психічна витримка під час публічного виступу;

—артистичні уміння;

—використання різних засобів наочності під час виступу;

—вміння відповідати на незаплановані і несподівані запитання.

Н а в и ч к и о ц і н о ч н о ї с а м о с т і й н о с т і:

—адекватне оцінювання своєї роботи і роботи однокласників;

—обґрунтоване і доброзичливе оцінювання як результату, так і процесу вирішення навчальної задачі з акцентом на позитивному;

—пошук недоліків, визначення конструктивних побажань, зауважень.

В м і н н я і н а в и ч к и с п і в п р а ц і:

—колективне планування роботи групи;

—взаємодія з будь-яким партнером;

12Організація проектної діяльності в межах навчального закладу

—надання взаємодопомоги у групі під час вирішення спільних задач;

—навички ділового партнерського спілкування;

—вміння знаходити і виправляти помилки в роботі інших учасників групи.

Що включає в себе поняття «інтелектуальна зрілість»

Перш за все, йдеться про сформованість загальних розумових навичок як інтеграційної характеристики, що включає:

—розвиток аналітико-синтетичних навичок;

—сформованість алгоритму порівняльного аналізу;

—вміння виділяти істотну ознаку, співвідношення даних, що становлять умову задачі;

—можливість виділяти загальну схему дій;

—перенесення загальної схеми дій на інші навчальні задачі.

При цьому якісними характеристиками розвитку всіх складових загальних розумових навичок в учнів є широта, ступінь самостійності й обґрунтованість.

До «інтелектуальної зрілості» також відноситься наявність у школярів таких рис мислення, як гнучкість, варіативність і самостійність.

Цілеспрямоване формування як загальних розумових навичок, так і зазначених рис мислення має здійснюватися

з1-го по 4-й клас за допомогою, в першу чергу, інтерактивних методів і прийомів навчання, діалогової форми навчання, діяльнісного підходу, взаємодії вчителя з дітьми і учнів один

зодним (парні, групові форми роботи).

Дуже часто доводиться спостерігати таке явище, як нав’язування школярам видів проектної роботи учителем. Хоча в такому випадку втрачається один із найважливіших аспектів успішного виконання роботи і навчально-виховного ефекту від проектної діяльності — зацікавленість учня в то-

му, що він робить. Тому на етапі впровадження такої форми роботи, як проектна, вважаємо доцільним запропонувати різносторонню тематику проектів, хоча б для того, щоб учні мали уявлення про те, що може стати темою їхньої роботи. Хтось обов’язково зацікавиться запропонованою темою. Але одного бажання недостатньо: інколи вже під час роботи зу­ стрічається ще один «підводний риф» — неготовність учня до участі в проекті. Тому рекомендується перед початком роботи запропонувати учням анкету. Ось приблизний перелік запитань анкети:

А н к е т а

1)Чи цікавить мене робота в даній галузі?

2)Чи має вирішення цієї проблеми пізнавальну цінність для мене?

3)Чи вже я маю знання з цієї теми?

4)Чи відомий мені ступінь дослідженості теми?

5)Чи зможу я впоратися з поставленими вимогами?

6)Чи достатньо часу відведено на виконання завдання?

7)Чи доступні мені інформаційні ресурси?

8)Чи згоден я витратити певну суму на збір інформації (платні послуги бібліотеки, ксерокс, Internet, принтер, фотоапарат тощо), виготовлення проектного продукту, презентацію?

9)Чи відомо мені, в яку установу і до кого звернутися за по­ трібною інформацією?

10)Чи зручно мені працювати в умовах жорсткого графіку роботи над проектом?

11)Що мені більше подобається: збирати інформацію чи аналізувати її?

Ці питання допоможуть визначитися учням перед роботою з індивідуальним проектом і груповим.