роботи була представлена в обласному конкурсі «Слобо­ жанські дзвони Перемоги» і увійшла до збірки кращих матеріалів конкурсу (Рис. 2.). У Боровській гімназії № 1 був виготовлений стенд, який розповів про результати пошукової роботи учнів (Рис. 3.). Московські партнери проекту отримали документ із Харківського обласного військомату, який підтверджував факт захоронення Ю. Мозокіна в селищі Борова Харківської області, фотографії братської могили, розповідь про історію створення цього меморіального комп- лексу,спогадивипускників70-хроків,якідоглядалиБратську могилу, репортаж зі святкування 60-річчя Перемоги.

До вищеназваних складових пропозиції проектної діяльності можна також долучити:

— етапи проведення проекту:

Цей матеріал передбачає чітку структуризацію змістової частини проекту з вказівкою поетапних задач і результатів. Автор (учасник) проекту повинен мати уявлення про те, коли (в які терміни) і що його чекає в результаті роботи в цілому і на кожному етапі (результат діяльності учнів).

Роботу закінчено

Після закінчення роботи в проекті необхідно організувати зовнішню оцінку проекту, адже таким чином можна відстежити його ефективність. Критеріями оцінки якості проведення проекту можуть бути:

—регулярність виходу на зв’язок;

—копії усіх листів, які відправляються і одержуються;

—робочі матеріали.

Ефективність активності і самостійності учнів можна відстежити за наслідками їхніх звітів про хід роботи в проекті (див. Додаток Г). Анкета для учня може складатися з таких позицій, які допоможуть при розробці наступних проектів:

1)Як ти організував свою діяльність?

2)У яких видах робіт брав участь?

необхідно створювати Координаційну Раду, яка виконувала б організаційні і координуючі функції. До неї слід залучити координаторів. Вони, у свою чергу, мають здійснювати методичну допомогу вчителям, котрі відповідно проводять позаурочні і урочні телекомунікаційні проекти з учнями. Участь у міжнародних проектах потребує допомоги учителя англійської мови. У функції Координаційної Ради школи також входить координація науково-дослідницької роботи в мережі Internet.

Кожен учасник телекомунікаційного проекту має свої задачі.

Особа номер один — це учитель-предметник, який, власне, є автором-розробником проекту або керівником освітньої проектної діяльності.

Від учителя вимагається:

•уміти побачити і відібрати найцікавіші і практично значущі теми проектів;

•володіти усім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміти організувати дослідницьку самостійну роботу учнів;

•перенести акценти у навчально-виховній роботі з учнями зі свого предмету на різноманітні види самостійної діяльності учнів дослідницького, пошукового і творчого планів. Це зовсім не означає, що слід повністю відмовитися від традиційних видів робіт, пояснювально-ілюст- ративного і репродуктивного методів, класно-урочної системи, колективних, фронтальних форм роботи. Йдеться про пріоритети, про зміну акцентів;

•володіти мистецтвом комунікації, яке передбачає уміння організовувати і вести дискусії, не нав’язуючи свою точку зору, здатність генерувати нові ідеї, направляти учнів на пошук шляхів вирішення поставлених проблем; уміти встановлювати і підтримувати у групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;

•практично володіти мовою партнера (йдеться про міжнародний проект), бути достатньо обізнаним із питань

культури і традицій народу, державного і політичного устрою країни, її історії;

•володіти навичками роботи з комп’ютером (текстовий редактор, телекомунікаційна технологія, база даних, принтер тощо);

•уміти інтегрувати знання з різних галузей для вирішення проблематики вибраних проектів.

Учителю-предметнику допомагає фахівець — учитель інформатики, який володіє інформаційними технологіями

івиступає консультантом із багатьох технічних питань.

Уйого функції входить:

•організація введення матеріалу для електронної пошти;

•здійснення сеансів зв’язку і контактів із провайдерами;

•організація отримання, роздруку і розповсюдження матеріалів, що надійшли по E-mail;

•надання допомоги учням у створенні шкільних веб-сто­ рінок;

•організація зберігання матеріалів.

Учитель англійської мови, який володіє мовою партнерів зі шкіл інших країн, дуже важливий учасник телекомунікаційного проекту (якщо проект міжнародний). Він надає допомогу в перекладі текстів, що надійшли по E-mail, переглядає матеріали, які відправляються по E-mail, з метою відстеження стилістичних помилок, помилок у змісті текстів тощо.

Досвід свідчить, що робота в телекомунікаційних проектах вимагає участі ще однієї людини — координатора — нової для вітчизняної школи особи, але такої необхідної для якісного перебігу проекту.

Координатор повинен добре уявляти собі як загальні для всієї школи інтереси, так і інтереси окремих предметників. Діяльність координаторів полягає у виборі і підготовці проектів до реалізації в школі, а також в організації і координації діючих проектів. Координатор зобов’язаний сформувати колектив учасників, створити резерв, розподілити ролі серед

учителів і учнів, забезпечити учням і вчителям свободу і рівноправність у вираженні думок та ідей.

Участь у телекомунікаційному проекті вимагає багато знань, умінь та навичок також від учнів.

Школярі повинні:

•володіти основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації (див. Додаток Д) збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і пошук нових проблем, висунення гіпотез, методів їх вирішення);

•уміти вводити і редагувати інформацію (текстову, графічну), користуватися комп’ютерною телекомунікаційною технологією, обробляти одержані кількісні дані за допомогою програм електронних таблиць, користуватися базами даних, роздруковувати інформацію за допомогою принтера;

•володіти комунікативними навичками;

•уміти самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для вирішення пізнавальних задач, які містяться в телекомунікаційному проекті;

•володіти мовою партнера (міжнародний проект).

Учитель і учень повинні мати такі навички роботи в галузі комп’ютерної телекомунікаційної технології:

•уміти увійти до мережі (електронної пошти);

•уміти скласти і відправити по мережі лист (див. Додаток Е);

•уміти «скачати» інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска викласти інформацію в мережу;

•структурувати отримані листи в спеціальній директорії;

•працювати в системах DOS і WINDOWS, користуючись редакторами Word різної модифікації;

•входити в електронні конференції, розміщувати там власну інформацію і читати;

•входити в IP канал ;

•користуватися гофером, телнетом, IRC, іншими послугами Internetу (див. Додаток Ж).

Зрозуміло, це не повний перелік умінь користувача в області телекомунікацій, однак названі елементарні уміння до­ зволять учню (вчителю) відчувати себе достатньо комфортно

вінформаційній мережі і повноцінно використовувати різноманітні послуги освітніх мереж.

Думка багатьох ентузіастів, які наважилися на цю роботу, свідчить: телекомунікаційна проектна діяльність вимагає ретельної попередньої підготовки, переосмислення методів і організаційних форм роботи, що в реальності означає: вчителю потрібно дуже багато змінювати у своїй звичній, достатньо завантаженій роботі, а для цього немає ані вільного часу, ані достатньої кількості методичних рекомендацій. Крім того, класно-урочна система, властива вітчизняній школі, з регламентованою організацією навчального матеріалу і діяльності вчителя і учнів, а також технічні і організаційні труднощі, характерні для великої кількості шкіл, утруднюють упрова­ дження телекомунікаційних проектів у навчальний процес.

Підбиваючи підсумки цього розділу, зазначимо, що робота

втелекомунікаційних проектах — вимога часу, адже сучасні галузі людської діяльності використовують можливості телекомунікації. Тому розвиток цієї компетенції — вміння працювати в телекомунікаційних мережах — актуальна проблема сучасної школи. Слід визнати, що на сьогодні впровадження телекомунікаційного проекту в навчальний процес — складне питання з огляду на причини, висвітлені вище, і поки що є заняттям для ентузіастів переважно в позаурочний час.