- •Лекційно-практичний курс
- •З математичного аналізу.
- •Частина 1. Вступ до аналізу.
- •Передмова
- •Елементи теорії множин. Лекція №1 Відношення. Функції.
- •1. Множини, дії над множинами, добуток.
- •2. Відношення. Функції. Приклади.
- •3. Образ, прообраз. Композиція
- •Практичне заняття № 1
- •Довести
- •Лекція №2. Відношення порядку. Множина дійсних чисел. Точна верхня (нижня) границя.
- •1. Відношення порядку. Верхня границя. Приклади.
- •2. Зростаючі функції.
- •3. Дійсні числа. Теорема про точну верхню границю.
- •Практичне заняття № 2 Тема: Відношення, функції. Дії над функціями
- •Лекція №3. Властивості дійсних чисел. Принцип Архімеда.
- •1. Класи чисел
- •2. Принцип Архімеда. Наслідки.
- •Практичне заняття №3 Тема: Відношення порядку. Впорядковані множини. Точна верхня і точна нижня грані. Дійсні числа.
- •Практичне заняття № 4 Тема: Верхня та нижня грані множини. Точна нижня та верхня грані.
- •Практичне заняття №5 Тема: Дійсні числа. Формули скороченого множення. Основні нерівності.
- •Практичне заняття №6 Тема: Принцип математичної індукції.
- •Лекція №4. Кардинальні числа.
- •1. Означення кардинального числа (потужності множини).
- •2. Теорема про множину як завгодно великої потужності.
- •3. Зчисленні множини.
- •Лекція №5. Множини потужності континуум, та їх властивості.
- •1. Потужність континуума.
- •2. Властивості потужності континуум.
- •Практичне заняття № 7 Тема: Еквівалентні множини. Зчислені множини. Множини потужності континуум.
- •Елементи топології. Лекція №6. Метричні, нормовані простори. Відкриті, замкнені множини.
- •1. Метричні простори. Приклади. Шар. Сфера.
- •3. Відкриті, замкнені множини. Замикання.
- •Лекція №7. Неперервні функції. Гомеоморфізми.
- •1. Означення неперервної функції та її властивості
- •2. Гомеоморфізми.
- •Лекція №8. Топологічні простори. Еквівалентні метрики і топології.
- •1. Еквівалентні метрики і норми,
- •2. Топологічні простори.
- •Практичне заняття № 8 Тема: Елементи топології
- •Послідовності. Лекція №9. Границя послідовності та її властивості
- •Лекція №10 Послідовності в r1 та в Rn
- •1. Властивості пов’язані з діями над послідовностями дійсних чисел.
- •2. Теорема Вєйєрштрасса про монотонну послідовність. Число е.
- •3. Лема про три границі. Граничні переходи у нерівностях.
- •4. Топологічні добутки. Послідовності в Rn.
- •Практичне заняття №9 Тема: Границя послідовності.
- •Практичне заняття №10 Тема: Обчислення границі послідовності. Число е.
- •Лекція №11 Границя функції. Означення по Коші і Гейне. Чудові границі.
- •1. Границя функції. Означення по Гейне і Коші.
- •2. Чудові границі:
- •Практичне заняття №11 Тема: Границя функції
- •Практичне заняття №12 Тема: 1а, 2а чудові границі.
- •Практичне заняття №13 Тема: Неперервні функції. Точки розриву функції та їх класифікація.
- •Компактні та зв’язні простори. Властивості неперервних функцій на компактних та зв’язних просторах. Лекція № 13 Компактні простори. Компактні множини в r1 і Rn
- •1. Означення компактних просторів. Приклади.
- •2. Властивості і ознаки компактності.
- •3. Теорема Больцано-Вєйерштрасса.
- •Практичне заняття №14 Тема: Компактні простори
- •Лекція № 14 Властивості неперервних функцій на компактних просторах.
- •1. Теореми Вєйерштрасса. Їх трактування в r1 і Rn.
- •2. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора.
- •Лекція № 15 Зв'язні простори. Теорема Больцано-Коші в r1. Існування і неперервність оберненої функції для строго монотонної неперервної функції.
- •1. Означення. Неперервні відображення зв'язаних просторів.
- •2. Теорема про обернену функцію
- •Практичне заняття № 15 Тема: Зв’язні множини. Властивості функцій неперервних на відрізку. Рівномірна неперервність.
- •Лекція № 16 Означення та неперервність елементарних функцій.
- •1. Степенева функція.
- •2. Показникова функція.
- •3. Логарифмічна функція.
- •2. Ознаки Коші для границі послідовності і функції в r1. Повнота r1, Rn.
- •Практичне заняття № 16 Тема: Повні простори. Ознака Коші. Теорема про нерухому точку.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція №18. Початкові відомості про ряди. Числові ряди.
- •1. Додатні ряди.
- •2. Знакозмінні ряди.
- •3. Абсолютно збіжні ряди.
- •Практичне заняття № 17 Тема: Числові ряди, їх збіжність.
- •Література
Лекція №2. Відношення порядку. Множина дійсних чисел. Точна верхня (нижня) границя.
1. Відношення порядку. Верхня границя. Приклади.
Означення. Відношення називається бінарним відношенням на множині Е, якщо.
Означення. Бінарне відношення називається відношенням порядку, якщо виконуються наступні властивості:
а) (х, х),(рефлективність),
б) (х, у) , (у, z)(x, z)(транзитивність),
в) (х, у) , (у, х)х = у (антисиметричність).
Часто в такому випадку пишуть , якщо (х,у). Говорять: х передує або співпадає з у.
Приклад. 1. На множині всіх підмножин множини , якщо.
2. В прикладі лекції 1 .
3.
Означення. Відношення порядку є повним або Е – впорядковане, якщо для необхідно маємо: x < y, або х = у, або x > y.
Наприклад, у прикладах 1, 2 відношення порядку не повне, в прикладі 3 – повне.
Означення. Говорять, що підмножина А впорядкованої множини Е обмежена зверху (мажорована), якщо існує елемент , наступний за усіма елементами множини А, тобто , с- мажоранта або верхня границя множини А.
Означення. Говорять, що підмножина А впорядкованої множини Е обмежена знизу (мінорована), якщо існує елемент , попередній усім елементам множиниА, тобто , дес - міноранта або нижня границя множини А.
Означення. с - максимум А, якщо і(с=max A).
Означення. с - мінімум А, якщо і(c=min A).
Твердження. Якщо множина А впорядкованої множини Е має максимальний (мінімальний) елемент с, то він єдиний.
Доведення. Нехай існує два максимальні елемента множини А – с1, с2. Тоді с1 с2 так як с1 А, і с2 с1 так як с2А. Звідси с1 = с2, отже множина А впорядкованої множини Е має єдиний максимальний елемент.
Означення. Говорять, що с - точна верхня границя підмножини А впорядкованої множини Е, якщо с є мінімумом множини верхніх границь множини А. Позначають с = sup А.
Означення. c - точна нижня границя підмножини А впорядкованої множини Е, якщо с є максимумом множини нижніх границь множини А. Позначають с=inf A.
2. Зростаючі функції.
Нехай Е і F - дві впорядковані множини.
Означення. Відображення називається зростаючим, якщо із, і відображенняназивається спадним, якщо.
Якщо маємо строгі нерівності, то функція строго зростаюча (спадна).
Будемо використовувати ще й наступні терміни: якщо Е впорядкована множина, то [a, b] – замкнений інтервал х: ; (a, b) – відкритий інтервал, a < x < b та ін.
3. Дійсні числа. Теорема про точну верхню границю.
Означення. Множина R називається множиною дійсних чисел, а елементи дійсними числами, якщо виконуються аксіоми:
аксіоми додавання;
аксіоми множення;
аксіоми порядку;
аксіома повноти: якщо X i Y непусті підмножини R такі, що і,, то , щоі.
(Самостійно знайти формулювання аксіом І, ІІ, ІІІ (з курсу алгебри)).
Поняття верхньої (нижньої) границі і точної верхньої (точної нижньої) границі автоматично переноситься на множину R.
Приклад. Нехай дана множина А=[0, 1), тоді min A=0, sup A=1.
В множині R Означення точної верхньої (нижньої) границі можна сформулювати дещо по іншому, а ніж у загальному випадку.
Означення.
с = sup A, , якщо:
1.
2.
с = inf A, , якщо:
1.
2.
Теорема. (про верхню (нижню) границю). Нехай непуста множина, обмежена зверху (знизу), тоді існує точна верхня (нижня) границя множини А, причому єдина.
Доведення. , В існує оскільки А обмежена. Множини А і В задовольняють аксіому неперервності. Тоді, що, с – мінімальна верхня границя, тобто с = sup A, причому с – єдине, згідно з раніше доведеним твердженням.
Крім множини дійсних чисел R1 ми будемо розглядати простір = , а також відображення означенні на цих просторах. Нижче домовимося говорити якщо:
1. - функціяназивається послідовністю, та застосовується позначення.
2. , то маємо дійсну функцію від дійсної змінної.
3. - то маємо дійсну функцію від n змінних.
Приклад. К- кінетична енергія системи n матеріальних частинок залежить від їх швидкостей. Е=К+V – повна енергія – залежить як від конфігурації системи nq, так і від набору швидкостей.
Впорядковані пари (q, ), що відповідають системі, утворюють підмножину Ф в, що називається фазовою підмножиною системи частинок.(якщо система замкнена, то Е – const, закон збереження енергії).