7.3. Структура й логічна послідовність тексту наукової статті

Наукова стаття має складатися з таких елементів:

• постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями;

• аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

• формулювання мети (постановка завдання, яке збирається вирішити автор у цій статті);

• виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

• висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

У наукових роботах виклад матеріалу часто йде від першої особи множини: на нашу думку, на наш погляд;

До наукових робіт належать також реферати (від лат. refero - повідомляю) – коротке повідомлення, викладене у письмовій формі або у формі доповіді, змісту наукової праці, результатів наукового дослідження, критичного огляду літературних чи інших джерел на певну тему. Реферат готується за кількома джерелами, а іноді це – критичний огляд одного джерела. У рефераті потрібно не тільки викласти все найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку, зробити висновки. Текст реферату складається зі вступу, основної частини та висновків. У кінці реферату обов’язково вказується список використаної літератури, складений за вимогами бібліографічного опису.

7.4. Основні правила оформлення сторінки документа: поля, абзаци, рубрикація, нумерація сторінок

Документи оформлюють на папері формату А4 (210 х 297 мм) та А5 (210 х 148 мм). За ДСТУ 4163-2003 “Вимоги до оформлювання документів” передбачено такі береги, лівий - 30 мм (для підшивання документів); правий - 10 мм; верхній та нижній – 20 мм.

На бланку друкується лише перша сторінка документа, а наступні – на чистих аркушах паперу. Якщо текст документа займає не одну сторінку, то на другу сторінку не можна переносити тільки підпис. На ній має бути не менше двох рядків тексту. Нумерація сторінок починається з другої сторінки. Біля цифр не повинно бути ніяких позначок.

Текст документа має бути розчленований на складові частини – рубрики, які можуть називатися: параграф (§), глава, розділ, частина. Найпростіша рубрикація – поділ документа на абзаци. Абзац - це внутрішньо замкнене смислове ціле. Кожен абзац має починатися з червоного рядка, тобто відступу від початку рядка на 5 знаків.

Для полегшення опрацювання документа рубрики нумеруються. Нова система нумерації базується на використанні лише арабських цифр. Застосовуючи її, слід враховувати таке:

• після номера частини, розділу, пункту, підпункту ставиться крапка;

• номер кожної складової частини включає номери вищих ступенів поділу, напр.: 1.1.1.; 1.1.2.; 1.1.3.

При рубрикації тексту слід дотримуватися таких правил:

• нумерувати рубрики, якщо є хоча б два однорідних елементи перерахування;

• застосовувати однорідні засоби нумерації до однотипних частин;

• використовувати лаконічні, однозначні заголовки.