- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Передмова
- •Мова і література як культурні цінності українського народу
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •1.2. Українська мова серед інших мов світу
- •Чия мова краща?
- •«Перший поцілунок»
- •Самотній сад
- •Звичайний день
- •1.3. Поняття літературної мови. Мовні норми
- •1.4. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі
- •1.5. Функції мови
- •Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: “Засни, засни…”
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 2
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови План
- •2.1. Орфоепія. Правила етикету при усному діловому спілкуванні
- •2.2. Бесіда. Телефонна розмова
- •1. Ретельна підготовка.
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •І в вітчизні дорогій
- •Кілька століть по тому, розвиваючи традицію Київської Русі, Тарас Шевченко напучував уже своїх “живих” і ще “не народжених:”
- •3.2.Лінгвоцид української мови у хх ст.
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •4.2. Мова українського фольклору
- •4.3. Епоха бароко в українській літературі. Передумови виникнення стильових літературних течій хх ст. (символізм, сюрреалізм) в мовно-літературній бароковій традиції
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 5
- •Тема 5. Мовний світ нової української літератури План
- •5.Загальний огляд нової та новітньої української літератури
- •5.1. Творчість і. Котляревського як зачинателя нової української літератури. Силабо-тонічне віршування. Мовна палітра творів і. Котляревського
- •5.1.3. Мовна палітра творів і. Котляревського
- •5.2. Творчість т. Шевченка в європейському літературному контексті. Т. Шевченко як засновник нової української літератури
- •5.3. Місце п.Куліша у розвитку української мови і літератури
- •5.4. Доробок і.Франка на ниві української мови і літератури
- •5.5. Роль Михайла Старицького у розвитку літературної мови
- •5.6. Творчість Лесі Українки в європейському контексті. Мова драматичних і ліричних творів поетеси
- •5.7. Поетика творів п. Тичини. Звукове інструментування. Символізм
- •5.8. Сюрреалістичні тенденції в українському письменстві: твори б.-і. Антонича, м. Бажана, т. Осьмачки, ю. Яновського. Специфіка образної системи, мовної палітри
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 6
- •Тема 6. Мовний світ сучасної української літератури План
- •6.1. Філософізм творчості о. Гончара
- •6.2. Модерне світобачення у творах і. Драча
- •6.3. Творчість в. Стуса в європейському контексті
- •6.4. Постмодернізм як тип творчості, його характерні ідейно-стильові ознаки
- •6.5. Мова романів ю. Андруховича
- •6.6. Феміністична проза: твори о. Забужко, є. Кононенко. Характерні ознаки мовної структури тексту
- •6.7. Сучасні літературні угрупування. Молода українська поезія. Мова поетичних творів с. Жадана
- •6.8. Письменники Дніпропетровщини (і. Манжура, м.Вороний, в.Підмогильний, в.Чапленко, о. Гончар): внесок у розвиток української мови та літератури
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 7
- •Тема 7. Текст як засіб різностильової комунікації План
- •7.1. Документ як основний вид ділового мовлення. Основні вимоги до мови документів
- •7.2. Структура й логічна послідовність тексту документа
- •7.3. Структура й логічна послідовність тексту наукової статті
- •7.4. Основні правила оформлення сторінки документа: поля, абзаци, рубрикація, нумерація сторінок
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Лекція 8
- •Тема 8. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах План
- •8.1. Українська фразеологія
- •8.2. Фразеологізми та стійкі словосполучення у діловому мовленні. Переклад стійких словосполучень з мови на мову
- •8.3. Лексикографія. Роль словників при складанні ділових паперів
- •8.4. Професійна лексика
- •8.5. Поняття про терміни. Основні вимоги до терміна: загальний огляд
- •8.5.1. Терміни у діловому мовленні
- •8.5.2. Фахова термінологія
- •8.5.3.Професіоналізми
- •? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
- •Використана література
- •Українська мова
- •Українська мова Опорний конспект лекцій
? Питання для перевірки засвоєного матеріалу
1. Як впливають мова і література на формування світогляду людини?
2. Як впливає мова художньої літератури на формування культури мовлення людини?
3. Скільки було «підйомів» у розвитку української мови і культури, зокрема літератури, і з чим це було пов’язано?
4. Як ви розумієте слова Вітковського: “Мовне питання певною мірою є показником психічного здоров’я нації”?
5. Що змінилось у мовній політиці уже в нашій державі?
ЛЕКЦІЯ 4
Тема 4. Мовний світ давньої української літератури
План
4.1. Загальний огляд розвитку давньої української літератури.
4.2. Мова українського фольклору.
4.3. Епоха Бароко в українській літературі. Передумови виникнення стильових літературних течій ХХ ст. (символізм, сюрреалізм) в мовно-літературній бароковій традиції.
4.1. Загальний огляд розвитку давньої української літератури
Давня українська література — література українського народу ХІ-ХІІІ ст. належить до особливого типу літератур, так званих християнізованих. Вона, постійно розвиваючись, змінювалася, виробляла свою жанрову систему, зумовлену характером тогочасного мислення як авторів, так і читачів, а також нерозривним зв'язком її з історією, релігією, філософією, великою залежністю стилю твору від жанру. Тільки давній українській літературі властиві такі жанри: житія, літописи, повчання, слова, ходіння, трактати, послання, містерії, міраклі, мораліте, інтермедії та ін. Переважна частина творів ХІ-ХVІІІ ст. анонімна. Вони, як правило, побутували у рукописній формі. При переписуванні допускалися зміни, скорочення, розширення тексту. Тому існує багато редакцій відомих творів («Києво-Печерський патерик», «Повість минулих літ» та ін.). Порівняно небагато письменників зазначали своє авторство: Іларіон Київський, Кирило Туровський, Серапіон Володимирський, Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Лазар Баранович, Данило Братковський, Іван Величковський, Климентій Зіновіїв, Феофан Прокопович, Іван Некрашевич, Григорій Сковорода та ін. Останнім часом літературознавцями запропоновано нову періодизацію давнього письменства, що базується на схемі Д.Чижевського, поданій в «Історії української літератури»:
І період — доба монументального стилю, що охоплює ХІ-ХІІ ст. Традиційно у підручниках ця епоха називається періодом Київської Русі. Вона принесла українській літературі такі визначні пам'ятки, як «Повість минулих літ», «Київський літопис», житія Бориса та Гліба, житіє Феодосія Печерського;
II період — XІІІ - середина XV ст. Літературна творчість побутувала в жанрах, зафіксованих ще в попередню епоху, проте відбувалося їх олітературення. Продовжує побутувати літописання (Галицько-Волинський, Західно-Руський літописи), агіографія, ораторська проза. Це був час і рукописних збірників, які вбирали в себе пам'ятки Київської Русі-України, зберігаючи їх від знищення. Особливо був поширений на українських землях «Ізмарагд», що вміщав понад 150 проповідей. Здійснювалися також нові переклади Євангельських текстів, укладалися нові «Четьї-Мінеї»;
III період — український ренесанс (середина XV - кінець XVI ст.). Упроваджується латиномовна та польськомовна література, виходять перші друковані книжки. Представниками цього періоду були Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський та ін. Їх творчість визначала культурну переорієнтацію України на Європу і сприяла її виходові з консервативної ізольованості. Більшість літературознавців відносить до цього періоду і деякі зразки полемічної прози;
ІV період — українське бароко (кінець ХVІ – ХVІІІ ст.). У цей час спостерігається культурний спалах, який приніс в українську літературу багато нового, наприклад, шкільну драму, україномовні вірші; модифікуються традиційні жанри – ораторська проза та літописання. Невід’ємною сторінкою українського бароко була творчість Григорія Сковороди.
Давня українська література мала великий вплив на нову українську літературу. У другій половині ХVІІІ ст. визріли всі необхідні умови для повного переходу від старих літературних форм і змісту до нових. Найсильнішими з давніх традицій у новій літературі були бурлескно-травестійна та мемуарно-історична. Вони простежуються у творчості І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Костомарова, Є. Гребінки, П. Куліша та ін.6