Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

- Залучений капітал.

- Фінансування діяльності за рахунок залученого капіталу.

- Ефект фінансового важелю.

2. Побудувати структурно-логічну схему формування залученого капіталу.

3. Написати есе «Вартість позиченого капіталу, що залучається за рахунок емісії корпоративних облігацій».

Питання для самоконтролю

1. Яким є склад залученого капіталу?

2. Які переваги має довгостроковий банківський кредит у порівняні з фінансуванням через позики, що залучаються з фондового ринку?

3. У чому полягають особливості оцінки позикового капіталу?

4. Яку політику проводить корпорація по залученню позикового капіталу?

5. Які фактори слід враховувати при виборі банку для обслуговування розрахунково-кредитних операцій?

6. Якими є умови розміщення облігацій?

7. Які існують види облігацій?

8. У якому порядку відображаються облігаційні позики у бухгалтерській звітності?

9. Яким є порядок оцінки вартості облігацій?

10. У чому полягають переваги й недоліки розміщення облігаційної позики?

11. У чому полягає економічна сутність ефекту фінансового важеля?

12. Які елементи входять до складу ефекту фінансового важеля?

13. У якому порядку здійснюють розрахунок середньої процентної ставки за кредит?

14. Що характеризує заборгованість корпорації банку?

15. Які існують способи розрахунку ефекту фінансового важеля?

16. Які показники використовуються для оцінки ефективності використання позикових коштів?

17. Яка економічна сутність коефіцієнту фінансової напруженості?

18. Що показує коефіцієнт співвідношення довгострокового і короткострокового залученого капіталу?

19. Як розраховується узагальнений коефіцієнт фінансової стійкості?

20. Як розраховується середній строк надання кредиту?

Література

[12, 14, 15, 18, 20, 22, 27, 31]

ТЕМА 8. Фінансування інвестицій в основний капітал

Мета роботи: поглибити знання з фінансування інвестицій в основний капітал

План вивчення теми

1. Інвестиційна політика підприємства.

2. Джерела фінансування капітальних вкладень.

3. Методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів.

4. Оцінка ефективності фондового портфеля.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Інвестиційна політика підприємства.

Інвестиційна політика підприємства є частиною обраної ним інвестиційної стратегії.

Стратегія інвестування виражає систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, які визначаються загальними задачами його розвитку, а також найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Для уточнення строків здійснення заходів в рамках інвестиційної політики й забезпечення їх фінансовими ресурсами складають бізнес-плани капітальних вкладень і ризику.

Бізнес-план інвестиційного проекту містить такі основні розділи:

• вступ (резюме);

• огляду стану галузі (виробництва), до якої належить підприємство;

• виробничий план реалізації проекту;

• організаційний план реалізації проекту, включаючи менеджмент;

• план маркетингу і збуту продукції;

• фінансовий план реалізації проекту;

• оцінка економічної ефективності капітальних вкладень, здійснюваних в ході реалізації проекту (за показниками строку окупності, доходності інвестицій і іншими параметрами).

Для підприємства, яке здійснює інвестиційну діяльність, економічний ефект від реалізації проекту виражається сумою річних величин загального сальдо за розрахунковий період. Співставлення різночасових платежів і надходжень в період реалізації проекту досягається через їх приведення до першого року (дисконтування).

Дисконтування грошових потоків платежів і надходжень і визначення їх сальдо у формі чистого дисконтового доходу (ЧДД) необхідно для більш точної оцінки майбутнього ефекту реалізації проекту.

Умови фінансової реалізованості і показники ефективності визначаються на базі грошового потоку (ГП_m), конкретні складові якого залежать від виду об’єкта, який оцінюють.

На різних стадіях розрахунку, виходячи з їх цілей і фінансової реалізованості, інвестиційні проекти оцінюють у поточних і прогнозних цінах.

Чистим доходом (ЧД – Net Value - NV) вважають накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:

ЧП = , (8.1)

де сумування розповсюджується на всі етапи розрахункового періоду.

Найбільше практичне розповсюдження має показник чистого дисконтованого доходу (ЧДД – Net Present Value – NPV), тобто накопиченого дисконтованого ефекту за визначений період часу.

ЧДД встановлюється за формулою:

ЧП = , (8.2)

де а_m – коефіцієнт дисконтування, долі одиниці.

Коефіцієнт дисконтування (а_m) розраховується за формулою:

, (8.3)

де t_m – момент закінчення етапу m;

Г – норма дисконту, долі одиниці на рік;

t_m – t₀ – період часу, років;

t₀ – початковий етап розрахунку.

Після цього визначають абсолютний дисконт проекту (АДП):

АДП = ЧД – ЧДД, (8.4)

Для визнання проекту ефективним з точку зору інвестора, необхідно, щоб ЧДД був додатнім числом (ЧДД > 0).

При порівнянні альтернативних проектів перевага надається тому з них, який має найбільш високе додатне значення ЧДД (за виконання умови його додатності).

У разі залучення різних джерел фінансування проектів, здійснюваних в рамках інвестиційної політики підприємства, поряд зі зниженням строків їх реалізації, враховують прийнятний для всіх учасників розподіл платежів потягом періоду життя проекту. Якщо залучають позикові кошти, доцільно забезпечити мінімальні процентні платежі і максимальні строки їх погашення.