Глава 24

ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ. ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

§ 1. Форми закінчення досудового розслідування

Стаття 283

Загальні положення закінчення досудового розслідування

1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

2. Прокурор зобов 'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про під­озру здійснити одну з таких дій:

   1. закрити кримінальне провадження;

   2. звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності;

   3. звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

1. Стаття 283 КПК визначає загальні положення щодо закінчення досудового роз­слідування. У ній вказується, що особа має право: а) на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк; б) на закінчення досудового розслідування шляхом закриття провадження.

Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у про­веденні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які ви­никли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

2. Частина друга коментованої статті вимагає, щоб прокурор у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру прийняв одне з таких рішень:

   1. закрити кримінальне провадження;

   2. звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної від­повідальності;

   3. звернутися до суду з обвинувальним актом;

   4. звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів ви­ховного характеру;

   5. звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медич­ного характеру.

3. Прокурором обов'язково вносяться відомості про закінчення досудового роз­слідування до ЄРДР.

Закриття кримінального провадження

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

   1. встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

   2. встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

   3. не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і ви­черпані можливості їх отримати;

   4. набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

   5. помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необ­хідним для реабілітації померлого;

   6. існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або по­становлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

   7. потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник від­мовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обви­нувачення;

   8. стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди дер­жави, яка видала особу.

2. Кримінальне провадження закривається судом:

   1. у зв 'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

   2. якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за ви­нятком випадків, передбачених цим Кодексом.

3. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає поста­нову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому криміналь­ному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.

4. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрю­ваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповід­ного кримінального правопорушення.

5. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсила­ється заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з момен­ту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потер­пілим копії постанови.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсила­ється заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

6. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, вияв­ляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунк­том 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття криміналь­ного провадження.

7. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, перед­баченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продо­вжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1. Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудо­вого розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або при наявності підстав для звільнення особи від кримі­нальної відповідальності. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність по ньому повністю закінчується, подальше таке провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасо­вана в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінально­го провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором по­казань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Підстави для закриття кримінального провадження прийнято поділяти на реабілі- туючи та нереабілітуючі.

До реабілітуючих підстав необхідно віднести ті, що вказані в пп. 1-4 ч. 1 комен­тованої статті.

До нереабілітуючих підстав належать такі, що вказані в пп. 5-7 ч. 1 ст. 284 КПК.

2. Частина друга коментованої статті передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у таких випадках: 1) при звільненні особи від кримінальної від­повідальності; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, за ви­нятком випадків, передбачених КПК.

3. Відповідно до частини третьої ст. 284 КПК про закриття кримінального про­вадження слідчий, прокурор приймають постанову. Ця постанова може бути оскар­жена у порядку, встановленому пп. 3 і 4 ч.1 ст. 303 КПК.

Якщо в конкретному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, то слідчий складає постанову про закриття такого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4 ч.1 ст. 284 КПК.

Прокурором складається постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного за будь-яким із пунктів (1-7), передбачених ч. 1 цієї статті.

4. Частина 4 коментованої статті передбачає, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

5. У кожному випадку закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний надіслати копію постанови заявнику, потерпілому, прокурору.

Протягом десяти днів з моменту отримання копії такої постанови прокурор має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Прокурор може скасувати постанову слідчого про закриття кримінального про­вадження за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана ними протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Копію постанови про закриття кримінального провадження прокурор надсилає заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

6. Суд зобов'язаний ухвалити виправдовувальний вирок, якщо обставини, перед­бачені пп. 1-2 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового розгляду.

Судом виноситься ухвала про закриття кримінального провадження, якщо обста­вини, передбачені пп. 5, 6, 7 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового проваджен­ня, а також у випадку, передбаченому пп. 2 ч. 2 ст. 284 КПК.

7. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти його звільнення від кри­мінальної відповідальності, закриття кримінального провадження або ухвалення ви­року не допускається. У цьому разі кримінальне провадження, судовий розгляд про­довжується в загальному порядку, передбаченому КПК.

8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.