Глава 14 відсторонення від посади

Стаття 154

Загальні положення відсторонення від посади

1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не біль­ше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійсню­ється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодав­ством.

1. Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального про­вадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосу­вання такого заходу допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що: 1) існує об­ґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для відсторонення від посади; 2) потреби досудо- вого розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.

Спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність у особи процесу­ального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді; щодо підозрюваного, обвинуваченого не застосовується запобіжний захід у вигляді триман­ня під вартою.

Відсторонення від посади переслідує не тільки мету попередити спроби підозрю­ваного, обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а й забезпечити виконання обвинувального вироку. Передусім даний захід процесуального примусу забезпечує виконання майбутнього покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК).

Відсторонення від посади можна визначити як тимчасове, вимушене недопущен­ня особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до ви­конання своїх функціональних обов'язків з підстав і в порядку, передбачених КПК.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадя­нами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльнос­ті, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У зв'язку із цим будь-які обмеження щодо реалізації вказаного права, у тому чис­лі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Відсторонення особи від посади, що має тимчасовий характер, необхідно від­різняти від звільнення з роботи. Питання щодо звільнення з роботи вирішується від­повідно до вимог трудового законодавства керівництвом підприємства, установи чи організації.

Відсторонення від посади під час кримінального провадження слід також відріз­няти від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що є видом покарання і застосовується за вироком суду до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину.

За загальним правилом відсторонення від посади застосовується щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК злочином середньої тяжко­сті є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не біль­ше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п' ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку,передбаченому ст. 291 КПК.

До службових осіб правоохоронних органів відсторонення від посади застосову­ється незалежно від тяжкості злочину.

Під службовими особами слід розуміти осіб, визначених у ст.18 КК, а також у п. 1 примітки до ст. 364 КК.

Відповідно до ст. 18 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцево­го самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи органі­заціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним стату­сом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, уста­нови, організації, судом або законом.

ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. №3724-ХІІ (ст. 2) передбачено, зокрема, що посадою є визначена структурою і штатним розписом первинна струк­турна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних ор­ганів» від 4 лютого 1994 р. № 3925-ХІІ до правоохоронних органів належать органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолято­ри, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Наведений у Законі перелік правоохоронних органів не є вичерпним, тому для визначення належності службової особи до правоохоронних органів, крім передбаче­ного їх переліку, необхідно встановити, чи не здійснюють відповідні органи, устано­ви правозастосовні або правоохоронні функції.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Відсторонення від посади пов'язане із застосуванням примусових заходів, спря­мованих на забезпечення кримінального провадження, які певною мірою обмежують гарантовані Конституцією України права особи. Як наслідок, рішення про його за­стосування під час досудового розслідування приймає виключно слідчий суддя (суд під час судового провадження).

Рішення слідчого судді (суду) у даному випадку є гарантією забезпечення вказаних прав, реалізацією повноважень щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Ко­дексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримі­нальному провадженні (відповідно до п.18 ст. 3 КПК, ст. 21 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-УІ).

При цьому відсторонення від посади не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе слідчому судді (суду), що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримі­нального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою до його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втру­чання у права і свободи особи, про який ідеться у відповідному клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, задля виконання якого слідчий, прокурор звертається із таким клопотанням (див. коментар до ст.132 КПК).

Відсторонення від посади здійснюється на строк не більше двох місяців, що від­повідає визначеному цим Кодексом строку, протягом якого, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, досудове розслідування повинно бути закінчено (ст. 219 КПК), а також вимогам щодо розумних строків кримінального провадження, ви­значених статтями 28, 318 КПК.

Строк відсторонення від посади може бути продовжено у порядку, визначеному ст. 158 КПК. Проте, враховуючи тимчасовий характер цього заходу, строк його дії не може перевищувати строків досудового розслідуванням або судового провадження.

3. Перелік осіб, які призначаються на посаду Президентом України, визначається ст.106 Конституції України, Законами України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно з вимогами ст. 106 Конституції України Президент України призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах, Прем'єр-міністра України та членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій, Генерального прокурора України, Голову Анти- монопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, вище ко­мандування Збройних Сил України, половину складу Ради Національного банку України та інших посадових осіб.

За поданням Прем'єр-міністра України Президентом України призначаються на посаду: 1) Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри; 2) перший заступник, заступник міністра та заступник міністра - керівник апарату, керівник центрального органу виконавчої влади, його перший заступник та заступник, державний уповноважений Антимонопольного комітету; 3) голова місце­вої державної адміністрації. Відсторонення від посади осіб, яких призначає Президент України, вирішується главою держави на підставі мотивованого клопотання Гене­рального прокурора України.

Недоторканність суддів забезпечується, крім іншого, особливим порядком відсто­ронення їх від посади. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-УІ відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Стаття 155

Клопотання про відсторонення від посади

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слід­чого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонен­ня особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій стат­ті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.

2. У клопотанні зазначаються:

   1. короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

   2. правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

   3. виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні криміналь­ного правопорушення, і посилання на обставини;

   4. посада, яку обіймає особа;

   5. виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді під­озрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

   6. виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинуваче­ний, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно пере­шкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1. копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2. документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Коментована стаття визначає порядок звернення слідчого, прокурора до слід­чого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади, а також встановлює зміст відпо­відного клопотання.

Клопотання слід розглядати як письмове звернення прокурора або слідчого за погодженням з прокурором до слідчого судді (суду) з проханням вирішити питання про відсторонення особи від посади під час кримінального провадження.

З клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади прокурор може звер­татись до слідчого судді самостійно, а слідчий обов' язково повинен його погодити з прокурором. Таке погодження є формою реалізації функції прокурорського нагляду за дотриманням закону при проведенні досудового розслідування та обмеженням у зв'язку із цим конституційних прав особи. Таке погодження означає, що прокурор дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та правових підстав для відсто­ронення підозрюваного від посади. Якщо до суду надійшло клопотання, яке не по­годжено з прокурором або з якого не зрозуміло, який саме прокурор дав згоду на нього, слідчий суддя залишає його без розгляду, оскільки такий документ не має юридичної сили.

Повноваження прокурора щодо погодження або відмови у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення у випадках, передбачених КПК, певних процесуальних дій, у тому числі й відсторонення особи від посади, виходить із його загальних повноважень, визначених ст. 36 цього Кодексу. У зв'язку із цим ст. 155 співвідноситься як спеціальна норма з п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК.

Прокурор при складанні клопотання про відсторонення особи від посади, або по­годжуючи таке клопотання слідчого, насамперед повинен встановити наявність у матеріалах кримінального провадження підстав підозрювати особу у вчиненні зло­чину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину та відповідно наявність письмового повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, правову кваліфікацію дій особи, посаду, яку обіймає особа. Прокурор має також пересвідчитись, чи не є ця особа службовою особою правоохоронного органу. У клопотанні може бути наведений перелік документів, що посвідчують обіймання особою посади.

Особливу увагу необхідно звернути на наявністі у визначених законом достатніх підстав для відсторонення особи від посади, тобто застосування до особи саме тако­го заходу забезпечення кримінального провадження. Необхідність відсторонення особи від посади спричинено передусім тим, що підозрюваний, обвинувачений, пере­буваючи на посаді, використав своє службове становище для сприяння вчиненню кримінального правопорушення.

Відсторонення від посади може бути викликано й тим, що підозрюваний, обви­нувачений, перебуваючи на посаді та використовуючи своє службове становище, продовжуватиме злочинну діяльність, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впли­ватиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, у тому числі й тих, які перебувають в його підпорядкуванні, або протиправно перешкоджатиме кримі­нальному провадженню іншим чином.

Вказані обставини повинні бути встановлені під час досудового розслідування (судового розгляду), підтверджуватись показаннями свідків, документами, іншими матеріалами. Інформація про це має відображатися у тексті клопотання прокурора, слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КПК Генеральний прокурор України має право зверну­тись із вмотивованим клопотанням до Президента України про відсторонення від посади службових осіб, яких згідно з положенням ст.106 Конституції України призна­чає Президент України, а також про відсторонення судді від посади до Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України.

2. У частині 2 ст. 155 КПК визначено вимоги щодо змісту клопотання про відсто­ронення від посади.

Зокрема, у клопотанні вказується: обставини кримінального правопорушення; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність; обставини, що дають під­стави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; найменування посади, яку обіймає особа; обставини, які дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального право­порушення; обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або будь-яким іншим чином проти­правно перешкоджатиме кримінальному провадженню; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати у суді під час розгляду клопотання.

У клопотанні, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 154 КПК, слідчий, прокурор зазначає також строк відсторонення особи від посади, який не може перевищувати двох місяців.

Копії клопотання про відсторонення від посади, а також матеріали, що обґрунто­вують його, слідчий, прокурор перед зверненням до слідчого судді або суду повинні надати підозрюваному, обвинуваченому. Ознайомившись з ними, підозрюваний, об­винувачений та їх захисники матимуть можливість під час розгляду клопотання по­давати слідчому судді (суду) докази щодо обставин, викладених слідчим, прокурором, а також надавати докази та відстоювати позицію щодо суті клопотання про відсторо­нення від посади.

Невиконання слідчим, прокурором цієї вимоги позбавить підозрюваного, обви­нуваченого вказаної можливості та призведе до порушення визначених КПК загальних засад кримінального провадження. Зокрема, змагальності сторін, їх рівного права та свободи в обранні та наданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пере­конливості (див. коментар до ст. 22 КПК).

Копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопо­тання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, додаються до клопотання. Зо­крема, до клопотання про відсторонення від посади додаються: а) копії матеріалів, які обґрунтовують, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення, що, перебуваючи на посаді, він знищить чи підробить речі і документи, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме криміналь­ному провадженню іншим чином; б) документи, які підтверджують надання підозрю­ваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують; в) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК. Слідчий, про­курор зобов'язаний надати підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання про відсторонення від посади та матеріалів, що його обґрунтовують.

Клопотання про відсторонення від посади подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Кло­потання та додані до нього матеріали підлягають обов' язковій реєстрації в автомати­зованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відпо­відного суду в день їх надходження. До цієї системи в обов'язковому порядку вно­сяться дата надходження клопотання, прізвище підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого воно подане, та його суть, дані про слідчого, прокурора, від якого надійшло клопотання, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою судів України за погодженням з Державною судовою ад­міністрацією України.

Визначення слідчого судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації клопотання про відсторонення особи від посади за принципом вірогідності.

Стаття 156

Розгляд клопотання про відсторонення від посади

1. Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/ або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

2. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

1. Статтею визначено порядок розгляду слідчим суддею, судом клопотання слід­чого, прокурора про відсторонення особи від посади.

Таке клопотання розглядається не пізніше трьох днів з дня надходження до суду, що відповідає загальним вимогам розумності строків, які не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або при­йняття процесуальних рішень (див. коментар до ст. 28 КПК). Вказаний строк враховує передбачену ч. 2 ст. 113 КПК вимогу щодо виконання будь-якої процесуальної дії під час кримінального провадження без невиправданої затримки.

На початку судового засідання слідчий суддя, суд оголошує, яке клопотання роз­глядатиметься, з'ясовує, хто з учасників розгляду з'явився, необхідні дані про них та роз'яснює їм права заявляти відводи і клопотання в межах предмета судового дослі­дження, давати пояснення, висловлювати свою думку щодо клопотань і пояснень інших учасників розгляду, оскаржувати ухвалу слідчого судді. Суддя також повідомляє своє прізвище, прізвище прокурора, слідчого і секретаря судового засідання, захис­ника підозрюваного, з'ясовує наявність відводів та клопотань і вирішує їх.

У розгляді клопотання беруть участь слідчий, прокурор, підозрюваний чи обви­нувачений, його захисник. При цьому прокурор бере участь у розгляді разом зі слідчим, після погодження відповідного клопотання, або самостійно, якщо клопотання подано до слідчого судді (суду) безпосередньо прокурором.

Отже, участь прокурора у розгляді вказаного клопотання у будь-якому випадку є обов'язковою, оскільки він відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК здійснює нагляд за додер­жанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуально­го керівництва досудовим розслідуванням.

Кожна зі сторін наводить докази щодо обставин кримінального правопорушення, наявності підстав для відсторонення особи від посади, інших даних, викладених у клопотанні слідчого, прокурора.

Слідчий, прокурор як представники сторони обвинувачення мають довести на­явність підозри у вчиненні кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, наявність певних посадових обов'язків у особи, необхідність втручання саме у такий спосіб у права і свободи особи, про яку йдеться у клопотанні, для забезпечен­ня завдань конкретного кримінального провадження.

Слідчий, прокурор під час розгляду клопотання насамперед доводять наявність достатніх підстав того, що саме відсторонення особи від посади необхідно для при­пинення або запобігання кримінальному правопорушенню, припинення або запобі­гання іншій протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, пере­буваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або в інший спосіб протиправно перешкоджа­тиме кримінальному провадженню.

Підозрюваний, обвинувачений та його захисник під час розгляду клопотання ма­ють право надавати слідчому судді (суду) докази, що спростовують доводи слідчого, прокурора щодо необхідності відсторонення особи від посади та доводять їх пере­конливість.

Слідчий суддя (суд) повинен дотримуватися загальних правил застосування за­ходів забезпечення кримінального провадження, згідно з якими під час розгляду клопотання сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (згідно з ч. 5 ст. 132 КПК).

2. Частиною другою вказаної статті передбачено повноваження слідчого судді, суду повертати клопотання про відсторонення від посади прокурору, якщо буде вста­новлено, що воно подано без додержання вимог ст. 155 КПК.

Клопотання повертається у разі недодержання слідчим, прокурором порядку звернення з ним до слідчого судді, суду, а також вимог щодо його змісту та структури. Так, підставами для повернення клопотання є невиконання слідчим, прокурором ви­мог закону про надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про від­сторонення від посади, а також матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Клопотання повертається прокурору, коли у ньому не викладено обставин кримі­нального правопорушення та його правової кваліфікації, обставин, що дають підста­ви підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, обставин, які дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення, обставин, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню, не зазна­чено посаду, яку обіймає особа, відсутній перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Клопотання також повертається у разі відсутності передбачених законом додатків до нього: копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; документів, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій кло­потання та матеріалів, що обґрунтовують його.

Про повернення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, яка відповід­но до положень статей 309, 392 КПК оскарженню не підлягає.

Після усунення слідчим, прокурором допущених порушень вимог ст. 155 КПК, клопотання про відсторонення від посади, за наявності передбачених законом підстав, може бути повторно подано на розгляд слідчого судді, суду.

2. Під час розгляду клопотання сторони кримінального провадження можуть звер­татись з клопотанням до слідчого судді, суду про допит свідків, а також дослідження документів, інших матеріалів, що підтверджують або, навпаки, спростовують доводи клопотання про відсторонення від посади. Водночас слідчий суддя, суд має право не тільки за клопотанням сторін, а й за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про від­сторонення від посади.

Під час судового розгляду клопотання предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади. Розглядаючи клопотання, слідчий суддя, суд з'ясовує, чи є обставини, що дають підстави: а) підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; б) вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчинен­ню кримінального правопорушення; в) вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Стаття 157

Вирішення питання про відсторонення від посади

1. Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, пере­буваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають зна­чення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кри­мінальному провадженню іншим чином.

2. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:

   1. правову підставу для відсторонення від посади;

   2. достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального право­порушення;

   3. наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

   1. мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонен­ня від посади;

   2. перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підляга­ють поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;

   3. строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;

   4. порядок виконання ухвали.

4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

1. Під час судового розгляду клопотання про відсторонення підозрюваного, обви­нуваченого від посади слідчий, прокурор зобов'язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального право­порушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя, суд за результатами розгляду клопотання слідчого, прокурора за­довольняє клопотання та застосовує відсторонення особи від посади на строк до двох місяців або відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Рішення про відсторонення особи від посади приймається за результатами зма­гального процесу, коли кожна зі сторін наводить докази в обґрунтування своєї право­вої позиції. Слідчий, прокурор, що звернулися з відповідним клопотанням до слідчо­го судді (суду), під час його розгляду повинні довести наявність достатніх підстав для відсторонення особи від посади у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушен­ня, обґрунтованість викладених у клопотанні обставин.

У разі якщо слідчий, прокурор не доведуть наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення особи від посади необхідно для припинення кримінального право­порушення, припинення або запобігання іншій протиправній поведінці підозрювано­го чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засо­бами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншим чином протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади.

2. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд на­самперед зобов'язаний врахувати наявність правових підстав для відсторонення осо­би від посади та достатніх доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, а також наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Вказані обставини повинні бути встановлені за результатами розгляду клопотання, підтверджуватись показаннями свідків, матеріалами кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя, суд мають звернути особливу увагу на можливі наслідки для інших осіб, у тому числі й негативні, у разі прийняття рішення про відсторонення від посади. З огляду на загальні засади застосування заходів забезпечення криміналь­ного провадження, визначених ст. 132 КПК, слідчий суддя або суд при оцінці потреб досудового розслідування зобов'язані врахувати можливість досягнення завдань у конкретному кримінальному провадженні без застосування вказаних заходів.

2. В ухвалі, яку слідчий суддя або суд постановляє за наслідками розгляду клопо­тання, зазначаються мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади та перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади, вказується строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців, а також порядок виконання ухвали.

3. Не пізніше дня, наступного за днем постановлення ухвали, її копія надсилаєть­ся: а) слідчому, прокурору, який звернувся до слідчого судді, суду з відповідним кло­потанням; б) підозрюваному чи обвинуваченому; в) керівнику підприємства, устано­ви, організації, де працює підозрюваний, обвинувачений; г) іншим заінтересованим особам. Ухвала слідчого судді, суду про відсторонення особи від посади підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому розд. 8 КПК для виконання судових рішень.

Згідно з положеннями п. 11 ч. 1 ст. 309, п. 3 частин 1, 2, 3 ст. 392 КПК ухвалу слідчого судді чи суду про відсторонення від посади або відмову у ньому може бути оскаржено в апеляційному порядку. Ухвала слідчого судді оскаржується у п'ятиденний строк з дня її оголошення в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Порядок і строки оскарження ухвали визначено статтями 392, 395 КПК.

Після набрання законної сили ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, передбаченому для виконання судових рішень відповідно до статей 532-535 КПК. Суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення про відсторонення особи від посади надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які по­кладено обов'язок його виконання. Органи, що виконують судове рішення, повідо­мляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Стаття 158

Продовження строку відсторонення від посади та його скасування

1. Прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку від­сторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:

   1. обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;

   2. сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

3. Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням про­курора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопо­тання про застосування цього заходу.

1. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не біль­ше двох місяців. Разом з тим прокурор може звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про продовження такого строку. У клопотанні зазначається, що продо­вжують існувати обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвину­вачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно пере­шкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Клопотання прокурора про продовження строку відсторонення від посади, визна­ченого слідчим суддею або судом, розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та прокурора, або про­курора, а також підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Розгляд клопотан­ня про продовження відсторонення від посади, як зазначено у статті, відбувається у порядку, передбаченому ст. 156 КПК.

У клопотанні про продовження строку відсторонення від посади прокурор зазна­чає про: наявність обставин, які стали підставою для відсторонення особи від посади та наявність підстав для продовження строку відсторонення від посади; причини, за яких у строк дії попередньої ухвали не було досягнуто цілей досудового розслідуван­ня, заради яких здійснено відсторонення від посади.

Крім того, у клопотанні можуть також наводитись відомості про: кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким подавалось клопотання про відсторонення від по­сади; підстави щодо підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; по­саду, яку обіймала особа; обставини, які дають підстави вважати, що у разі перебу­вання на посаді особа продовжуватиме злочинну або іншу протиправну діяльність, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, приховуватиме докази, іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню; перелік свідків, які, на думку прокурора, можуть під­твердити доводи клопотання і яких він вважає за необхідне допитати під час його розгляду.

До клопотання можуть також додаватись документи, інші матеріали, якими під­тверджуються викладені прокурором у клопотанні відомості, а також обґрунтовуєть­ся його позиція щодо необхідності продовження строку відсторонення від посади.

Коментована стаття не містить вказівки про надання прокурором підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строку відсторонення від посади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Проте така дія є обов' язковою, виходя­чи з положень статей 155, 156 КПК, які визначають порядок розгляду та зміст клопо­тання про відсторонення від посади, у тому числі наявність документів, які підтвер­джують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його.

Ненадання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строку відсторонення від посади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, супер­ечить загальним засадам кримінального провадження, визначеним КПК, зокрема, змагальності сторін, їх рівного права та свободи в обранні та поданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (див. коментар до ст. 22 КПК).

Під час судового провадження прокурор повинен довести, що: продовжують іс­нувати обставини, які стали підставою для відсторонення підозрюваного, обвинува­ченого від посади; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнен­ня цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє також у задоволенні вказаного клопотання, якщо буде встановлено, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити до­сягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими спосо­бами протягом дії попередньої ухвали.

3. Відсторонення від посади може бути скасовано, коли в подальшому застосуван­ні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Таке може мати місце у випадку, наприклад, звільнення підозрюваного, обвинуваченого з робо­ти, прийняття у встановленому законом порядку рішення стосовно його переведення на іншу роботу, застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відсторонення від посади скасовується при закритті кримінального прова­дження, постановленні виправдувального вироку.

Клопотання про скасування відсторонення від посади може бути подано прокуро­ром або підозрюваним чи обвинуваченим, якого було відсторонено від посади.

Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу (див. коментар до ст. 156 КПК).

Відсторонення від посади скасовується ухвалою слідчого судді під час досудово- го розслідування або суду під час судового провадження.

Враховуючи зміст ч. 1 ст. 309 КПК, ухвалу слідчого судді або суду про скасування відсторонення від посади може бути оскаржено в апеляційному порядку. Порядок оскарження ухвали визначено КПК (див. коментар до гл. 31 КПК).