§ 3 Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора

Стаття 311

Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржу­ватися слідчим

1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи без­діяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

1. Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокуро­ра під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, вимог інших актів законодавства.

Слідчий і прокурор повинні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити при­йняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК).

На орган досудового розслідування покладається обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ст. 38 КПК).

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досу- дового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування, доручати слідчому у встановлений ним строк проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового роз­слідування; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, кло­потань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК(ст. 36).

У разі незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, прийнятими або вчиненими у досудовому провадженні, слідчий, який здійснює відповідне досудове розслідування, вправі оскаржити їх до прокуратури вищого рівня, що є додатковими гарантіями забезпечення процесуальної самостійності слідчого, законності та ефек­тивності досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Оскарження допускається щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності прокурора, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Не підлягають оскарженню слідчим рішення прокурора про об'єднання чи виді­лення матеріалів досудового розслідування (статті 217, 280, 469, 494, 510).

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведен­ня слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед про­курором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні (ст. 40 КПК).

Стаття 312

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора

1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подавати­ся в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскар­жуваних рішення, дії чи бездіяльності.

2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх ви­конання.

   1. Частина 1 коментованої статті встановлює вимоги щодо оформлення скарги слідчим та строки її подання.

Скарга повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

У скарзі необхідно вказувати: назву прокуратури, до якої вона подається; прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду автора скарги і прокурора, рішення, дія чи безді­яльність якого оскаржується; найменування кримінального провадження та його ре­єстраційний номер; назву та зміст оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності про­курора; дату їх прийняття або вчинення; доводи щодо незгоди з ними; дату складення скарги.

При вирішенні питань стосовно дотримання встановленого у цій статті строку подачі скарги слід керуватися загальними положеннями гл. 7 щодо процесуальних строків.

2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» систему органів проку­ратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Рес­публіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, ра­йонні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

Прокуратурою вищого рівня щодо прокуратури району в місті є міська прокура­тура, щодо міських (крім міст Києва і Севастополя), районних, міжрайонних - про­куратура області, щодо обласних - Генеральна прокуратура України.

3. За правилом ч. 3 коментованої статті оскарження слідчим рішень, дій чи безді­яльності прокурора не зупиняє їх виконання. Жодних винятків з цього правила новий КПК не встановлює.

Стаття 313

Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора

1. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов 'язанарозглянути цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокуро­ру, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:

   1. залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності;

   2. зміну рішення в частині;

   3. скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчине­них дії чи бездіяльності і зобов 'язання вчинити нову дію.

3. У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяль­ності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того само­го рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність.

4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи служ­бових осіб.

1. Згідно з коментованою статтею обов'язок розгляду і вирішення скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора покладається на службову особу органу прокуратури вищого рівня.

Скарга має бути розглянута протягом трьох днів з моменту її надходження. Під час розгляду скарги витребовуються матеріали, документи та інші відомості, що сто­суються відповідного досудового розслідування.

2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про: залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності; зміну рішення в частині; скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію.

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня приймається у формі постанови (ст. 110 КПК), яка надсилається слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

3. При вирішенні питання щодо суб'єкта вирішення скарги слідчого слід виходи­ти з такого.

Органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів ви­щестоящим (ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»).

При здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування право скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу, мають Генеральний прокурор України, перший заступник, за­ступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, між­районні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники (ч. 6 ст. 36).

Зазначені службові особи органів прокуратури підпадають під визначене у п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК поняття «керівник органу прокуратури».

Отже, суб'єктом прийняття рішення за скаргою слідчого на рішення, дію чи без­діяльність прокурора є керівник органу прокуратури вищого рівня.

Заміна одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури нижчого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність, допускається лише у разі скасування рішення або ви­знання незаконними вчинених дії чи бездіяльності.

4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи служ­бових осіб.

Вказівка на остаточність рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня виключає як можливість повторного оскарження тих самих рішень, дій чи без­діяльності прокурора, так і можливість оскарження прийнятого службовою особою органу прокуратури вищого рівня за наслідками розгляду скарги рішення.