Глава 12

НАКЛАДЕННЯ ГРОШОВОГО СТЯГНЕННЯ

Стаття 144

Загальні положення накладення грошового стягнення

1. Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального прова­дження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання проце­суальних обов 'язків.

2. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

1. Грошове стягнення є одним із заходів забезпечення кримінального проваджен­ня. Воно застосовується з метою досягнення дієвості провадження і полягає у накла­денні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на визначеного цим Кодексом учасника провадження за невиконання ним процесуальних обов' язків.

Грошове стягнення застосовується лише до таких учасників кримінального про­вадження, як потерпілий, цивільний відповідач, свідок, законний представник (батьки, опікуни, піклувальники неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого) у ви­падках та розмірах, передбачених цим Кодексом. При цьому потрібно відмежовувати грошове стягнення, як захід забезпечення кримінального провадження, від штрафу, який застосовується за ухилення від явки або злісну неповагу до суду і передбачений ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Коментований кодекс накладення грошового стягнення на учасника провадження передбачає у таких випадках:

1. якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне під­твердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого не­прибуття. Грошове стягнення за неприбуття на виклик слідчого чи прокурора названих учасників провадження накладається у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. За неприбуття на виклик слідчого судді чи суду - в розмірі від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати (ч.1 ст. 139 КПК України);

2. у разі застосування до підозрюваного, обвинуваченого особистого зобов'язання. При цьому підозрюваному, обвинуваченому письмово під розписку повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути на­кладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати (ч.1-2 ст. 179 КПК України);

3. у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов' язань при застосу­ванні до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистої поруки на нього накладається грошове стягнення в розмірі:

а) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого перед­бачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, — від двох до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати;

б) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п' яти років, — від п' яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати;

в) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п' яти до десяти років, — від десяти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

г) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, — від двадцяти до п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (ч.5 ст. 180 КПК України).

4. якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді три­мання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд має право постано­вити ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу (ст. 323 КПК України);

5. якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, цивільний відпо­відач, свідок, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд має право накласти на них грошове стягнення у порядку, передбачено­му цією главою (ст. ст. 323, ст. 325, ч. 2 ст. 326, ч. 1 ст. 327 КПК України).

6. при відібранні зобов'язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрювано­го чи обвинуваченого батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушенні цього зобов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати (ч.5 ст. 493 КПК України).

2. Грошове стягнення залежно від стадії провадження застосовується: а) під час досудового розслідування — ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, про­курора чи за власною ініціативою; б) під час судового провадження — ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Клопотати про застосування грошового стягнення під час досудового розсліду­вання можуть лише слідчий, котрий здійснює провадження у цій справі, чи прокурор, за наявності для цього підстав. Під час судового провадження з таким клопотанням до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує державне обвинувачення у цьому провадженні.

Слідчий суддя чи суд з власної ініціативи можуть застосувати грошове стягнення, наприклад, під час надання дозволу про взяття під варту обвинуваченого, котрий не виконував умов особистої поруки, особистого зобов'язання чи іншого заходу забез­печення кримінального провадження або не з'явився до них за викликом без поважних причин.

Інші учасники провадження безпосереднього права на звернення з таким клопо­танням до слідчого судді чи суду не мають. Однак це не позбавляє їх права звертати увагу названих суб'єктів про можливість застосування грошового стягнення з метою забезпечення кримінального провадження.

Накладення грошового стягнення є правом слідчого судді чи суду, але в окремих випадках їх обов'язком. Так, слідчий суддя чи суд зобов'язаний накласти грошове стягнення: 1) на поручителя за невиконання взятих на себе зобов' язань при обранні запобіжного заходу особистої поруки (ч.5 ст. 180 КПК України); 2) на батьків, опіку­нів і піклувальників при відібранні у них зобов' язання про взяття під нагляд неповно­літнього підозрюваного чи обвинуваченого у випадку порушення цього зобов'язання (ч.5 ст. 493 КПК України).

У решті випадків накладення грошового стягнення є правом для слідчого судді чи суду, яким вони можуть скористатися або утриматися, враховуючи певні обставини, наприклад скрутне матеріальне становище відповідного учасника процесу.

Стаття 145

Клопотання про накладення грошового стягнення

1. У клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудово- го розслідування зазначаються:

1. найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2. процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку за­явлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;

3. обов 'язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;

4. обставини, за яких особа не виконала обов 'язок;

5. відомості, які підтверджують невиконання особою обов 'язку;

6. прізвище, ім 'я, по батькові та посада слідчого, прокурора;

7. дата та місце складення клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

1. З клопотанням про накладення грошового стягнення на особу під час досудо- вого розслідування вправі звернутися слідчий, котрий здійснює досудове розсліду­вання, чи прокурор, котрий здійснює нагляд під час його проведення у формі проце­суального керівництва, за наявності встановлених цим Кодексом підстав.

Клопотання слідчого чи прокурора складається з трьох частин: вступної, мотиву­вальної та заключної. У вступній частині зазначається назва суду, якому направляєть­ся клопотання; назва клопотання; найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; процесуальний статус особи, про накладення грошового стяг­нення на яку заявляється клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце прожи­вання.

У мотивувальній частині вказується: 1) обов'язок, який покладено на особу цим Кодексом із зазначенням відповідних статей, чи ухвалою слідчого судді із наведенням її реквізитів та суті (коли, яким слідчим суддею її постановлено, номер та дата ухвали, який обов'язок покладено на особу, його строки, тощо); 2) обставини, за яких особа не виконала обов'язок (наприклад, не з'явилася за викликом після одержання відпо­відного повідомлення, порушила вимоги особистої поруки, залишала місце прожи­вання, тощо); 3) відомості, які підтверджують невиконання особою покладеного на неї обов'язку (наприклад, показання осіб, котрі бачили особу у заборонених для від­відування нею місцях при особистому зобов'язанні; документи, котрі підтверджують її перебування в іншому населеному пункті (проїзні документи, рахунки за проживан­ня у готелі); протокол слідчого про ухилення її від явки за викликом тощо). Закінчу­ється мотивувальна частина вказівкою на відповідні норми цього Кодексу - ст. ст. 144 та 145 КПК, та статтю, котра передбачає відповідний розмір стягнення, (наприклад ч.1 ст. 139).

Заключна частина повинна містити саме прохання: накласти на відповідну особу із зазначенням її процесуального статусу, прізвища, імені, по батькові та місця про­живання; грошове стягнення у відповідному розмірі; прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого чи прокурора, котрі з ним звернулися; їхній підпис, скріплений від­повідною печаткою; дата та місце складення клопотання. До клопотання додаються матеріали, котрі містять відомості, що підтверджують покладення на відповідну особу конкретних обов'язків, та їх невиконання. Наприклад це можуть бути вже зга­дані копія ухвали слідчого судді про накладення відповідного обов'язку (про особис­ту поруку, нагляд батьків), копія повістки про виклик із повідомленням про вручення, показання осіб, котрі бачили відповідну особу у заборонених для відвідування нею місцях при особистому зобов'язанні, документи, котрі підтверджують її перебування в іншому населеному пункті (проїзні документи, рахунки за проживання у готелі) тощо.

Враховуючи положення коментованої статті та норми, котрі регламентують по­рядок судового розгляду, вважаємо, що за необхідності накладення грошового стяг­нення під час судового розгляду відповідне клопотання прокурора не вимагає пись­мового оформлення, а заявляється усно і заноситься до журналу судового засідання (ст. 108 КПК України).

Стаття 146

Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу

1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накла­дення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх непри­буття не перешкоджає розгляду питання.

2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї про­цесуальний обов 'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення над­силається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

   1. Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кри­мінальне провадження.

Таке клопотання розглядається слідчим суддею відповідного місцевого районного суду не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення шляхом надіслання їм повідомлення у порядку, передбаченому для здійснення виклику (ст. ст. 134-135 КПК). Неприбуття зазначених осіб до суду не перешкоджає розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.

2. Клопотання про накладення грошового стягнення на особу, заявлене під час судового засідання розглядається негайно після його ініціювання прокурором чи судом з власної ініціативи в межах того самого провадження.

3. Частина третя коментованої статті передбачає, що слідчий суддя, суд, встано­вивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поваж­них причин, накладає на неї грошове стягнення. Проте, як вже відзначалось раніше, слідчий суддя, суд не завжди повинен враховувати причини невиконання особою відповідних обов'язків для вирішення питання про накладення грошового стягнення, а зобов'язаний його накласти незалежно від них, зокрема, при невиконанні вимог особистої поруки (ч.5 ст. 180 КПК України) та передання неповнолітнього підозрю­ваного чи обвинуваченого під нагляд (ч.5 ст. 493 КПК України). У наведених випадках причини невиконання особою відповідних обов'язків можуть бути враховані лише при визначенні розміру стягнення. У всіх інших випадках слідчий суддя чи суд обов'язково повинен з'ясувати причини їх невиконання та врахувати їх при вирішен­ні питання про накладення грошового стягнення.

Розмір стягнення визначається, виходячи із вказаних у законі сум стягнень за не­виконання конкретних обов'язків (див п. 3 коментаря до ст. 144 КПК України). При цьому варто пам'ятати, що розмір стягнення за неявку відповідних осіб до суду (ст. ст. 323, 325, ч.2 ст. 326, ч.1 ст. 327 КПК України) визначається, виходячи із розміру такого ж стягнення за неявку до слідчого судді чи суду, і передбачений ч.1 ст. 139 КПК України.

Грошове стягнення у відповідному розмірі накладається на конкретного учасника провадження ухвалою слідчого судді чи суду. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було на­кладено грошове стягнення.

Стаття 147

Скасування ухвали про накладення грошового стягнення

1. Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подаєть­ся слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

2. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призна­чає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

3. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнен­ня за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.

4. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасу­вання ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

   1. З метою недопущення безпідставного обмеження прав та законних інтересів особи у кримінальному провадженні коментована стаття передбачає можливість оскарження і скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення вправі подати лише осо­ба, на яку було накладено грошове стягнення, за умови, що вона не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею чи судом.

Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення подаєть­ся тому слідчому судді чи суду, який постановив ухвалу про його накладення. У вступній частині ухвали зазначаються назва клопотання, слідчого суддю чи суд, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення і якому направляється клопотання; прізвище, ім'я та по-батькові учасника провадження та його статус, кримінальне про­вадження, у якому накладено грошове стягнення та його реєстраційний номер.

У мотивувальній частині вказується ухвала слідчого судді чи суду, якою накладе­но грошове стягнення із наведенням її реквізитів та змісту (коли, ким її постановлено, її номер та дата, за невиконання якого обов'язку накладено грошове стягнення, його розмір), обставини, якими особа мотивує необґрунтованість накладення грошового стягнення (наприклад, не з'явилася за викликом через стихійне лихо), відомості, які підтверджують обґрунтованість невиконання особою обов'язку (наприклад, довідка з Гідрометцентру, про хворобу тощо). Закінчується мотивувальна частина таким фор­мулюванням: «Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.147 КПК, прошу:».

Заключна частина повинна містити саме прохання: скасувати ухвалу про накла­дення грошового стягнення; перелік додатків, котрі додаються до клопотання (копії матеріалів, якими особа обґрунтовує свої доводи); дата та місце складення клопотан­ня; прізвище, ім'я, по батькові особи, що його склала; її підпис.

2. Слідчий суддя чи суд, визнавши доводи особи, викладені у клопотанні, обґрун­тованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, не проводячи окремого судового розгляду.

Якщо слідчий суддя чи суд не визнає доводи особи, викладені у клопотанні, об­ґрунтованими, він призначає судове засідання для його розгляду. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошо­ве стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх непри­буття не перешкоджає такому розгляду.

3. За результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення слідчий суддя чи суд може ухвалити лише одне з таких рішень:

   1. скасувати ухвалу про накладення на особу грошового стягнення в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно (особа не порушувала покладеного на неї обов' язку взагалі або не виконала його через причини, визнані поважними).

   2. відмовити у задоволенні клопотання, якщо доводи, викладені у клопотанні ви­знані слідчим суддею, судом необґрунтованими.

Прийняття іншого рішення за результатами розгляду клопотання, в тому числі й зменшення розміру грошового стягнення, цей Кодекс не передбачає.

4. Ухвала слідчого судді чи суду за результатами розгляду клопотання про скасу­вання ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.