§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медично­го характеру

Стаття 290

Відкриття матеріалів іншій стороні

1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов 'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та на­дання доступу до матеріалів досудового розслідування.

2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до ма­теріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути викорис­тані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинувачено­го, або сприяти пом 'якшенню покарання.

3. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відо­мості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має пра­во дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

6. Сторона захисту за запитом прокурора зобов 'язана надати доступ та мож­ливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матері­алів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості об­винуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокуро­ром на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального право­порушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

2. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за пра­вилами, викладеними в цій статті.

3. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомля­ються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний від­повідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.

4. Сторони кримінального провадження зобов 'язані письмово підтвердити про­тилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріа­лів із зазначенням найменування таких матеріалів.

5. Сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Уразі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов 'язаний встановити строк для ознайомлення з матері­алами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вва­жаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів з дня його надхо­дження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час про­ведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

6. Сторони кримінального провадження зобов 'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

7. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матері­алів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

   1. Стаття 290 КПК визначає загальний порядок оголошення про завершення до- судового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Оголошення сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття ма­теріалів іншій стороні є процесуальною гарантією здійснення права на захист підозрю­ваним та одночасно одним із засобів перевірки повноти і всебічності проведеного до судового розслідування.

Прокурор обов'язково повідомляє підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування при­мусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового роз­слідування. Це відбувається в тому випадку, коли прокурор визнає, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотан­ня про застосування примусових заходів виховного характеру.

2. У частині 2 коментованої статті міститься вимога до прокурора про надання ним доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі до будь-яких доказів, які самі по собі або у сукупності з іншими доказа­ми можуть бути використані для підтвердження невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.

3. Частиною 3 ст. 290 КПК передбачено, що прокурор зобов'язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використа­ти відомості, що містяться в них, як докази в суді.

4. Особливо підкреслюється, що надання доступу до матеріалів включає у себе реальну можливість робити копії або відображення матеріалів (ч. 4 ст. 290 КПК).

5. Правило, яке міститься в ч. 5 коментованої статті, вказує на те, що у документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть роз­голошені під час судового розгляду. Суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені, лише за клопотанням будь-якої сторони.

6. Частиною 6 цієї статті встановлено, що за запитом прокурора сторона захисту зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. Крім того, сторона захисту має надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться під її контролем або у її володін­ні. Це можливо лише тоді, коли сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

Положеннями цієї частини ст. 290 КПК передбачено, що сторона захисту має право не надати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути викорис­тані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні криміналь­ного правопорушення.

Сторона захисту може прийняти рішення про те, чи надавати або не надавати про­курору доступу до таких матеріалів чи відкласти до закінчення ознайомлення нею (стороною захисту) з матеріалами досудового розслідування.

7. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого. Останній має право на ознайомлення з ними відповідно до правил, які викладені в цій статті.

8. Цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний від­повідач, його представник після відкриття сторонами матеріалів мають право на озна­йомлення з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову.

9. Правило, викладене в ч. 9 цієї статті, передбачає, що сторони зобов'язані пись­мово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів, при цьому вони мають зазначити найменування таких матері­алів.

10. Сторонам, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матері­алами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК). На жаль, законодавець чітко не встановив такий мінімальний час (в годинах чи днях) для ознайомлення з мате­ріалами.

Якщо одна із сторін вважає, що інша зволікає при ознайомленні з матеріалами, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами.

Слідчий суддя, враховуючи обсяг, складність матеріалів та умов доступу до них, встановлює конкретний строк для ознайомлення з матеріалами провадження.

Після спливу строку, встановленого слідчим суддею, сторона або потерпілий вва­жаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

11. Частина 11 ст. 290 КПК передбачає вимогу про те, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, які отримані до або під час судового розгляду.

12. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, як того вимагає коментована стаття, суд не має права допустити відомості, що міс­тяться в них, як докази.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування

1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокуро­ром. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не по­годиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

   1. найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

   2. анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім 'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

   3. анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім 'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

   4. прізвище, ім 'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

   5. виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вва­жає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилан­ням на положення закону і статті (частини статті) закону України про криміналь­ну відповідальність та формулювання обвинувачення;

   6. обставини, які обтяжують чи пом 'якшують покарання;

   7. розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

   8. розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

   9. дату та місце його складення та затвердження.

3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4. До обвинувального акта додається:

   1. реєстр матеріалів досудового розслідування;

   2. цивільний позов, якщо він був пред 'явлений під час досудового розслідування;

   3. розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивіль­ного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

   4. розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відпо­відачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслі­дування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

1. Обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування. Він складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Обвинувальний акт може скласти самостійно прокурор, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2. Із вимог ч. 2 ст. 291 випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково міс­тити відомості, які передбачені пп. 1-9 цієї частини вказаної статті.

Обвинувальний акт підписує слідчий та прокурор, який його затвердив. Прокурор підписує одноособово, якщо він склав його самостійно.

3. До обвинувального акта додаються:

- реєстр матеріалів досудового розслідування;

• цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

• розписка підозрюваного про отримання ним копій обвинувального акта та ци­вільного позову, а також реєстру матеріалів досудового розслідування;

• розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповіда­чем копії цивільного позову, якщо він пред'являвся під час досудового розслідування не до підозрюваного.

4. Частина 4 ст. 291 КПК містить категоричну вимогу про те, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Стаття 292

Клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру

1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

2. Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відпо­відати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусо­вий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров 'я.

   1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру склада­ється слідчим та подається прокурору для його затвердження.

У клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, вказується захід виховного характеру, який пропонується застосовувати судом.

Слідчий повинен скласти клопотання про застосування примусових заходів ме­дичного характеру та подати його прокурору для затвердження.

2. У клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, необхідно вказати:

а) інформацію про докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення конкретною особою;

б) необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру;

в) судження щодо можливості забезпечення участі особі під час судового прова­дження за станом здоров'я;

г) інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.

Стаття 293

Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховно­го характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування

1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов 'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного ха­рактеру.

1. Вимоги ст. 293 КПК про надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та реєстру ма­теріалів досудового розслідування є гарантією права на захист своїх законних інтер­есів під час судового розгляду справи підозрюваним та особою, стосовно якої перед­бачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Передаючи обвинувальний акт до суду, прокурор зобов'язаний під розписку на­дати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування окремо підозрю­ваному, а також його захиснику та законному представнику.

Якщо до суду передається клопотання про застосування примусових заходів ме­дичного характеру, то прокурор під розписку надає його копію та копію реєстру ма­теріалів досудового розслідування захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.

Копію клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та копію реєстру матеріалів досудового розслідування прокурор під розписку одночасно з направленням самого клопотання до суду вручає захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру.