Глава 13

ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ У КОРИСТУВАННІ СПЕЦІАЛЬНИМ ПРАВОМ

Стаття 148

Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом

1. У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення криміналь­ного правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному прова­дженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово ви­лучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:

1. право керування транспортним засобом або судном;

2. право полювання;

3. право на здійснення підприємницької діяльності.

1. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійсне­не на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 131 КПК тимчасове обмеження у користуванні спе­ціальним правом є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Цей захід передбачає: 1) тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом; 2) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Застосовується такий захід для припинення кримінального правопорушення чи запо­бігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці під­озрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення від­шкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Питання про наявність достатніх підстав для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом вирішує в кожному конкретному випадку слідчий суддя.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом: 1) право керування транспортним засобом або судном; 2) право полювання; 3) право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг установ­леного цим Законом віку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Таке право підтверджується посвідченням. Порядок його видачі встановлений по­становою КМУ від 8 травня 1993 р. № 340 «Про затвердження Положення про по­рядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними за­собами».

Право на керування самохідним судном (моторним, вітрильним, вітрильно-мото­рним) підтверджується свідоцтвом, яке видається після складання іспиту комісії ре­гіонального представництва Держфлотінспекції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Згідно зі ст. 14 цього Закону документами на право полювання (для гро­мадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліценція, відстрільна картка, дозвіл на діагностич­ний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогне­пальною зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, що посвідчують користування таким спеціальним правом, як право на здійснення підприємницької діяльності. Відпо­відно до ч. 1ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Стаття 50 ЦК установлює, що право на здійснення підпри­ємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяль­ності встановлюються Конституцією України та законами. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації.

Під час кримінального провадження підозрюваний тимчасово обмежується у ко­ристуванні спеціальним правом. Порядок позбавлення такого права визначається матеріальним правом. Так, ст. 30 КУпАП передбачений такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, а саме права керування транспортними засобами, права полювання.

2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене лише на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Порядок звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з клопотанням про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом та його розгляду визначений у статтях 151-153 КПК.

Стаття 149

Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчу­ють користування спеціальним правом

1. Особа, яка здійснила затримання у передбаченому статтею 208 цього Кодексу порядку, зобов 'язана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи (особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучен­ня документів, що посвідчують користування спеціальним правом) передати їй тим­часово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Факт передання тимчасово вилучених документів, які посвідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, складеним в порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного за­тримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов 'язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.

3. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчу­ють користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена служ­бова особа зобов'язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання у по­рядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

   1. Тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом, застосовується при затриманні особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК. Особа, яка здійснила затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншого уповноваженого службовця передати йому тим­часово вилучені документи, що посвідчують користування спеціальним правом. При передачі тимчасово вилучених документів складається протокол. У цьому протоколі вказується, хто передав і яка уповноважена службова особа прийняла зазначені до­кументи.

   2. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним пра­вом, або негайно після їх здійснення зобов'язані скласти відповідний протокол. Про­токол складається зі вступної, описової та заключної частин. Вступна частина повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, ім'я, по батькові, займана посада); усіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фік­сації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосову­ються при проведенні процесуальної дії, та порядок їх використання. В описовій частині протоколу вказуються відомості про: послідовність дій; отримані в результа­ті процесуальної дії документи. У заключній частині протоколу зазначається про: тимчасово вилучені документи; спосіб ознайомлення учасників процесуальної дії зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до протоколу з боку учасників цієї дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана забезпечи­ти зберігання тимчасово вилучених документів, що посвідчують право підозрювано­го керувати транспортним засобом або судном, полювати, здійснювати підприємниць­ку діяльність. Процедура їх зберігання визначена відповідною постановою КМУ. Документи повинні знаходитися в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до матеріалів кримінального провадження.

Стаття 150

Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеці­альним правом

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором під час досудового розсліду­вання має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обме­ження у користуванні спеціальним правом. У випадку тимчасового вилучення доку­ментів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за по­годженням з прокурором зобов 'язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазна­ченого строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених доку­ментів.

2. У клопотанні зазначаються:

   1. короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв 'язку з яким подається клопотання;

   2. правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;

   3. виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні криміналь­ного правопорушення, і посилання на обставини;

   4. причини, у зв 'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у корис­туванні спеціальним правом;

   5. вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;

   6. строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому об­меженню;

   7. перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1. копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання;

2. документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження підозрю­ваного у користуванні спеціальним правом уповноважені прокурор та слідчий. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням тільки за погодженням з прокурором, який здійснює нагляд за законністю провадження досудового розслідування. При ви­рішенні цього питання прокурор зобов' язаний ознайомитися з матеріалами, що дають підстави для тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом, перевірити законність одержання доказів. Слідчий суддя не повинен брати до прова­дження клопотання слідчого, якщо воно не було погоджено з прокурором, або той із ним не погодився, або з клопотання незрозуміло, який саме прокурор дав згоду.

Прокурор, слідчий має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення документів, які посвідчують це право. Якщо вказаний строк пропущений, прокурор, слідчий зобов'язаний повернути підо­зрюваному тимчасово вилучені документи. Ці документи видаються під розписку, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.

2. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - це письмове звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з проханням тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні таким правом. До такого клопотання дода­ється витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого до слідчого судді подається клопотання.

У клопотанні повинні бути коротко викладені обставини кримінального право­порушення, у зв'язку з яким подається клопотання. Також указуються кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність, виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини, причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Зазначаються вид спеціального права, що підлягає тимчасовому обмеженню, строк, на який корис­тування таким правом підлягає обмеженню, перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. Якщо клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вказаних вимог, слідчий суддя зобов'язаний повернути його прокурору, про що по­становляє ухвалу.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. З урахуванням вимог ст. 222 КПК щодо недопустимості розголо­шення відомостей досудового розслідування слідчий суддя не має права вимагати від прокурора, слідчого будь-яких інших матеріалів, крім тих, на підставі яких обґрунто­вуються доводи клопотання.

Прокурор, слідчий зобов'язаний зробити копії матеріалів кримінального прова­дження, які обґрунтовують клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом, а також копію клопотання. Копії цих процесу­альних документів надаються підозрюваному, про що прокурор, слідчий складає протокол.

Стаття 151

Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.

2. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тим­часово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.

3. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у ко­ристуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

4. Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеці­альним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального про­вадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове об­меження у користуванні спеціальним правом.

   1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом по­дається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Після надходження до суду клопотання воно підлягає обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійсню­ється працівниками апарату відповідного суду в день його надходження.

   2. Участь прокурора під час розгляду слідчим суддею клопотання є обов'язковою. Цей обов'язок випливає із конституційно визначеної функції прокуратури України щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування. Метою участі прокурора в процесі судового розгляду клопотання є надання доводів і аргументів на підтвердження правомірності тимчасового обме­ження підозрюваного у користуванні спеціальним правом та можливого спростуван­ня тверджень сторони захисту про незаконність чи необґрунтованість клопотання, що забезпечує дотримання змагальності сторін як основної засади судочинства, перед­баченої п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України. Слідчий також повинен брати участь у судовому засіданні, надаючи доводи, що обґрунтовують клопотання.

Участь підозрюваного, захисника при розгляді слідчим суддею клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом є обов'язковою, якщо до­кументи, які посвідчують таке право, не були вилучені.

3. Під час судового розгляду прокурор, слідчий зобов'язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимча­сово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Слідчий суддя постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом тільки в тому випадку, коли прокурор доведе наявність таких обставин. Під час роз­гляду питання про застосування цього заходу забезпечення кримінального проваджен­ня прокурор, слідчий повинен надати слідчому судді докази обставин, на які посила­ються.

Як і будь-який захід забезпечення кримінального провадження, застосування та­кого заходу, як тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, не допус­кається, якщо прокурор, слідчий не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу; 2) потреби досудового розслідування ви­правдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4. Клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціаль­ним правом повинно бути розглянуто слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду. При розгляді клопотання слідчий суддя має вивчити надані прокурором, слідчим копії матеріалів кримінального провадження, а в судовому за­сіданні дослідити ці матеріали та заслухати пояснення підозрюваного, його захисни­ка та думку прокурора, слідчого щодо правомірності постановки питання про обме­ження підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Також слідчий суддя за власною ініціативою або за клопотанням сторін має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

Стаття 152

Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність до­статніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінально­го правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному прова­дженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

2. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини:

   1. правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

   2. достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального право­порушення;

   3. наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:

   1. мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

   2. перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у корис­туванні спеціальним правом;

   3. строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;

   4. порядок виконання ухвали.

4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для ви­конання судових рішень.

1. Під час проведення судового засідання прокурор, слідчий повинен довести на­явність достатніх підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення кри­мінального провадження, як тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом, необхідне для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Якщо прокурор, слідчий не зможе це довести, слідчий суддя повинен відмовити у задоволенні клопо­тання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

2. Розглядаючи клопотання про обмеження такого права, слідчий суддя зобов'язаний ураховувати такі обставини: правову підставу для тимчасового обмеження у користу­ванні спеціальним правом; достатність доказів, які вказують на вчинення підозрюва­ним кримінального правопорушення; наслідки тимчасового обмеження підозрювано­го у користуванні спеціальним правом для інших осіб. Слідчий суддя не має права розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при судовому провадженні у першій інстанції. Оцінка допустимості доказів ним не здійснюється.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя приймає одне із двох рішень: 1) по­становляє ухвалу про застосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом; 2) постановляє ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про за­стосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

У першому рішенні слідчий суддя зазначає: 1) мотиви застосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, які підлягають вилученню на час застосування такого обмеження; 3) строк тимчасо­вого обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.

У другому рішенні слідчий суддя зазначає: 1) мотиви відмови у задоволенні кло­потання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, що посвідчують користування спеціальним правом та які під­лягають поверненню підозрюваному; 3) порядок виконання ухвали. Копія ухвали не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, надсилається прокурору, слідчому, підозрюваному, іншим заінтересованим особам.

4. Копія ухвали слідчого судді про застосування тимчасового обмеження підозрю­ваного у користуванні спеціальним правом або про відмову в цьому підлягає негай­ному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Копія ухвали про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження виконується тими державними органами, які видали підозрюваному документи, що посвідчують його право керувати транспортним засобом або судном, полювати, здій­снювати підприємницьку діяльність.

Стаття 153

Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Прокурор має право звернутись із клопотанням про продовження строку тим­часового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у поряд­ку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:

1. обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;

2. сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

   1. Тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

У клопотанні прокурора, крім реквізитів, зазначених у ч. 2 ст. 150 КПК, повинно бути вказано, що: продовжують існувати обставини, які стали підставою для тимча­сового обмеження у користуванні спеціальним правом; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користу­вання спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Про­курор має звернутися із таким клопотанням до слідчого судді до закінчення двомісяч­ного строку досудового розслідування. Слідчий суддя, установивши, що клопотання про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання встановлених вимог, повинен повернути його прокурору, про що постановляє ухвалу.

Клопотання про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника. Під час його розгляду слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про продовження строку тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

2. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви продовження строку застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження або відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню підозрюваному або вилученню на час тимчасового об­меження у користуванні спеціальним правом; 3) строк, до якого продовжено тимча­сове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) порядок виконання ухвали. Копія ухвали надсилається прокурору, який звернувся з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для ви­конання судових рішень.