Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
reda.docx
Скачиваний:
53
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
266.9 Кб
Скачать

31. Українські землі під владою Речі посполитої

Наприкінці XVII ст. українські землі залишалися роз’єднаними. Ліво­бережна Україна з Києвом (Гетьман­щина), Слобожанщина й Запоріжжя входили до складу Росії. Східна Галичина і Правобережжя перебували під владою Польщі. У 1699 р. від Туреччини до Польщі перейшло Поділля з Кам’янцем-­Подільським. Північна Буковина разом із Молдовсь­ким князівством залишалася під гнітом Туреччини, а Закар­патська Украї­на — Угорщини.

Відродження козацького устрою на Правобережній Україні

Наприкінці XVII ст. більша частина краю була підвладною Туреччині, а північні райони належали Польщі. Наприкінці XVII ст. все воно по­трапило під владу Польщі, яка витіснила Туреччину. З метою освоєння спустошених земель польський уряд надавав право їх заселення численним осадникам, переважно зі шляхти. Щоб прискорити цей процес і створити військовий бар’єр від сусідів, король у 1684 р. дозволив відновити козацтво з поверненням йому давніх прав. Це викликало великий приплив населення, особливо із Західної України.

Швидко сформувалося козацьке військо. Очолював його наказний гетьман. Козацтво підпорядковувалося польській владі, але фактично полковники самі правили на своїх територіях. Серед них виділявся фа­стівський полковник Семен Палій (Гурко), який уславився перемогами над татарами і шляхтою. Уже в 1688 р. він пропонував Москві приєднати до Гетьманщини територію свого полку, але Росія не захотіла псувати відносини із Польщею. Після укладення миру з Туреччиною (1699 р.) зникла потреба в козацтві, сейм прийняв рішення про його ліквідацію. На Правобережжя вступило польське військо, але під Фастовом зазнало поразки. Довести справу до кінця польському уряду перешкодив початок війни зі Швецією.

Козацькі полковники вирішили скористатися сприятливою си­туацією й улітку 1702 р. підняли повстання. Воно охопило всю Пра­во­бережну Україну і мало визвольний, антифеодальний характер. У січні 1703 р. Поділлям пройшло польське каральне військо, знищивши десятки тисяч селян. За наказом Петра І лівобережні полки у травні 1704 р. перейшли Дніпро. Повстання спалахнуло з новою силою. Правобережне козацтво приєдналося до І. Мазепи, а селянські виступи були придушені. До того ж гетьман несподівано заарештував С. Палія і відправив у Батурин. Пізніше його відправили в Москву, а звідти — у Сибір.

(1733— 1735) Війна за «польську спадщину» засвідчила посилення втручання іноземних держав у внутрішні справи Польщі, чому сприяла позиція польських магнатів та шляхти, які шукали підтримки за межами країни. За часів правління Августа III відновилася боротьба магнатських угруповань, наслідком якої у другій половині XVIII ст. став розділ Речі Посполитої.

32. Остаточне покріпачення селянства України в остання третина XVIII ст.

Національно-визвольна війназначно послабила феодально-кріпосницьку систему в Україні, але не знищила її. Чимало колишніх кріпаків було переведено в розряд посполитих селян. З поч. XVIII ст. у зв'язку з необхідністю виконання селянами державних повинностей та сплати податків феодалам старшина, шляхта, духівництво фактично тримали посполитих за кріпаків. На прохання старшин гетьманКирило Розумовськийу 1760 р. видавуніверсал, підтверджений у 1763 р. царським указом. Цей універсал забороняв селянам переселятися на нові місця. На Лівобережній Україні кріпацтво було остаточно юридично оформлене указом КатериниII від 14.06.1783 р., за яким селян повністю позбавляли права переходу й на них поширювалися загальноросійські закони.

Остаточно селяни були юридично закріпачені згідно з царським указом від 3 травня 1783 р. Установлювалася щотижнева триденна панщина зі збереженням усіх натуральних і грошових повинностей. На півдні України кріпосне право юридично закріплено в 1797 р.

У другій пол. XVIII - першій пол. XIX ст. К. в Російський імперії набуло потворних форм. У 1857-1861 pp. країну охопила політичнай економічна криза, внаслідок якої уряд Олександра II провів селянську реформу 1861 p., яка юридично скасувала кріпосну залежність селян. УГаличині, наБуковині- в 1852 p. кріпацтво було ліквідоване внаслідокреволюції1848 р.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]