- •1.Історія україни як наука,предмет,методологія,джерела
- •2. Історіографія проблеми генезису українського народу. Періодизація Історія України
- •3.Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу
- •4.Перші державні об’єднання
- •5.Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •6. Східні слов’яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культура.
- •7. Виникнення Київського князівства та його розвиток за Києвичів.
- •8. Періоди розвитку киїівської русі
- •9. Прийняття християнства Володимир Великий
- •10. Руська правда, джерело пізнання державності, господарського та культурного розвитку Київської Русі
- •12. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •13. Південно-Західна Русь
- •15.Литва.
- •16. Литовсько-руське князівство
- •17. Виникнення українського козацтва.
- •18. Люблінська унія і її наслідки для України
- •21. 1. Причини нац. Виз. Війни
- •22.Богдан Хмельницький
- •23. Українсько-московський договір 1654 р.
- •25. Політичний розвиток в Україні у другій половині
- •27. Іван Мазепа
- •28.Конституція Пилипа Орлика
- •29. Причини козацьких повстань 20-30-х pp. XVII ст., їх значення в розгортанні національно-визвольної боротьби українського народу
- •30. Кирило-розумовський.Останнє відновлення гетьманства в Україні
- •31. Українські землі під владою Речі посполитої
- •32. Остаточне покріпачення селянства України в остання третина XVIII ст.
- •33. Повстання на Правобережжі та Західній Україні у хvіі – хvііі ст. (Коліївщина, опришки).
- •34.Повстання в Турбоях
- •35.Ліквідація Запорізької Січі. Українські козацькі формування після зруйнування Запорозької Січі
- •36. Приєднання Росією Північного Причорноморья.Заселення на господарський розвиток Південної України.
- •37.Г.С.Сковорода-видатний просвітитель, філософ, педагог , поет
- •38. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині промислового перевороту.
- •40. Вплив подій революції 1848-1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі.
- •41.Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині XIX.
- •42. Відродження української національної свідомості. Кирило-Мефодїївське товариство.
- •43.Революційно –демократичний рух в Україні у другій половині хіх ст..Громади
- •44 М.П.Драгоманов
- •45.Братство тарасівців його роль у розвитку українського національно-визвольного руху.
- •46. Реформа 1861 р. Та її соціально-економічні наслідки для України
- •47. Демократичні реформи в Україні в 60-70 роки XIX ст.
- •48. Особливості розвитку капіталізму в Україні (друга половина хіх ст.)
- •49. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського суспільства.
- •50.Соціально економічний розвиток України на початку хх ст.. (1900-1917)
- •51. Україна в роки революції 1905-1907 рр.
- •52. Виникнення та діяльність політичних партій в Україні (90-ті роки хіх ст.-1917р)
- •2. Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
- •53. Лютнева 1917р. Революція в Росії.Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення Української центральної ради
- •54.Україна в період Першої світової війни(1914-1918 рр.)
- •55.Проголошення автономії України і іі Універсали Центарльної Ради.
- •I Універсал Центральної Ради.
- •II Універсал уцр. Основні положення:
- •56. Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
- •2. Основні положення III Універсалу:
- •57. IV універсал Центральної Ради і проголошення незалежності, самостійної держави українського народу .Крути: трагізм української історії
- •59. Брестський договір і Україна. Прикінцевий період діяльносиі Центральної Ради :причини її падіння.
- •61.Українська держава гетьмана п. Скоропадського. Зовнішня і внутрішня політика гетьманату та причини його падіння.
- •1. Проголошення гетьманату п. Скоропадського.
- •62. Відновлення унр. Директорія Унр: її склад, внутрішня і зовнішня політика.
- •63. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917-березень 1918 рр.)
- •64. Другий зимовий похід військ Унр (кінець 1920-початок 1921рр.)
- •65. Суспільно політичне життя в Україні після підписання Ризького мирного договору.Участь усрр в утворенні Радяеського Союзу.
- •67. Злука(об.Єднання) українських земель (22 січня 1919 року) та її значення.
- •68. Соціально-економічне та політичне становище на західноукраїнських землях у 20-30х рр.. Хх ст..
- •69. Україна в період нової економічної політики (1921-1928 рр.)
- •70. Радянська індустріалізація України (1920-1939рр.) суспільно-економічні наслідки.
- •71. Колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр.
- •72. Політика українізації (20-30рр хх ст.):суспільно-політичнийй зміст, наслідки.
- •73. Український націонал-комунізм: хвильовим, шумскізм, волбуєвщина.
- •74.Початок Другої світової війни. Західна Україна під владою сталінського режиму
- •75. Фашистський окупаційний режим та антигітлерівський опір в Україні (1941-1944 рр.)
- •76.Оун і упа в роки Другої Світової війни та післявоєнний період.
- •77.Партизанський, антифашистський та підпільний рух в Україні(1941-1944рр.)
- •78. Україна в післявоєнний період (1945-1955 рр.)Голод 1946-1947 рр.
- •79. Соціально-економічний розвиток Української рср у 1964-1985рр.
- •80. Українська інтелігенція в русі опору 60-80х рр.. Ххст. В.Ячеслав Чорновіл, Василь Стус.
- •81. Дисидентський, правозахисний і національно визвольний рух в Україні у 60-80х роках хх ст.
- •82.Українська рср в системі міжнародних відносин після Другої світової війни. Створення оон і місце України у цьому процесі.
- •83. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в Україні у період десталінізації (1956-1964рр.)
- •84. Загострення екологічних проблем в Україні (Чорнобль)
- •85.Наростання соціальних проблем в Україні (1985-1991 рр.),
- •86.Становлення багатопартійної системи в Україні(кінець 80х 90-ті роки хх ст- до сьогоденні)
- •87.Україна на шляху до незалежності (1990-1991 рр.) “Декларація про державний суверенітет України” (16 липня 1990р.) та її значення.
- •88. Провал державного перевороту 19-21 серпня 1991р. В срср та його наслідки. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.
- •89. Конституція України- Основний Закон держави(28 червня 1996р.)
- •90.Соціально-економічний, політичний, духовний розвиток України у 90-ті роки XX ст.
25. Політичний розвиток в Україні у другій половині
Політичне становище і суспільні відносини в Україні на початку другої половини XVII ст. були складними. Незважаючи на приєднання України до Росії, тривалий час не припинялися напади на Україну польських шляхтичів, кримських татар, турків. Багато разів вони вдиралися в українські землі, несучи руйнування і смерть. Почав наступ проти української державності російській царський уряд. Гетьмани і козацькі старшини намагалися забезпечити незалежне існування Української держави і шукали шляхи для досягнення цієї мети.
Руїна — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності та загальним занепадом. Хронологічно ця доба тяглась протягом 30 років з 1657р. – 1687р. Після смерті Хмельницького починається страшна боротьба за владу, яку називають громадянською війною – вона обернулась для України новою трагедією. Три новоявлені гетьмани – Виговський, Ю.Хмельницькмй, Брюховецький - підписували дуже невигідні договори для України.
1667р. між Польщею та Москвою був підписаний договір про територіальний розподіл укр..земель.(Андрусівське перемир’я). Останній, хто намагався відстояти українську державу був Іван Самійлович. Він був дуже розгніваний підписанням між Москвою та Польщею 6 травня 1686р. трактату про Вічний мир, за яким ці іноземні держави розподіляли територію України.
Правобережна Україна – Польщі, Лівобережна разом із Києвом та Запоріжжям – за Москвою, Туреччина спочатку отримувала Поділля, яке в 1699р. було передано Польщі.
26.
Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за створення незалежної Української держави.
Усередині 1660-х років Українська держава внаслідок міжстаршинських усобиць опинилася перед повною катастрофою. її фатальний розкол на дві окремі частини дедалі поглиблювався. І все ж серед цього безладу й зневіри знайшовся лідер, мета життя якого полягала в об'єднанні всіх українських земель у складі незалежної держави. Ним виявився Петро Дорошенко, який ставив своєю метою звільнити Україну від московської та польської влади і об'єднати її. Але здійсненню цієї мети заважали тогочасні несприятливі обставини: на самостійність України посягали сусіди - Польща, Туреччина, Росія. Дорошенко усвідомлював, що Україні одній не втриматися, що їй необхідна підтримка однієї з держав - Росії, але за умови, «щоб в усіх містах і правої і лівої сторони воєвод і царських ратних людей не було, щоб по містах скрізь управляли полковники та старшини козацькі...».
Оскільки російський уряд уже показав, що він хоче повністю підпорядкувати Україну своїй владі, Дорошенко вирішив об'єднати українські землі під зверхністю турецького султана і цим забезпечити незалежність української держави. Уже восени 1667 р. під тиском об'єднаних турецьких і козацьких військ польський король визнав суверенітет гетьманату на Правобережній Україні. Ці успіхи посилили протурецьку орієнтацію П. Дорошенка.
Треба зазначити, що, зміцнивши свої позиції, П. Дорошенко разом з військом перейшов на лівий берег Дніпра і після вбивства козаками І. Брюховецького у 1668 р. оголосив себе гетьманом усієї України. Мети було досягнуто, але цей успіх не міг бути тривалим, тому що надійшла звістка пор наступ польських військ на Брацлавщину, і гетьман відступив на Правобережжя.
У цей же час незацікавлені у зміцненні української державності татари підтримали претензії на гетьманську булаву П. Суховія, якого висунуло Запоріжжя. Ситуацію ще більше ускладнив наступ російських військ, внаслідок якого більша частина лівобережної старшини на чолі з Д. Многогрішним змушена була визнати верховенство царя.
Потрапивши у пастку обставин, П. Дорошенко посилив протурецьку орієнтацію. Корсунська генеральна старшинська рада (березень 1669 р.) погоджується на офіційне прийняття турецького протекторату. Влітку 1672 р. Отаманська Порта почала воєнні дії проти Польщі. Правобережна Україна у черговий раз стала театром військових дій.
Треба звернути увагу на те, що авторитет гетьмана дедалі більше занепав, він втратив підтримку мас. У середині 1675 р. ситуація стала критичною, спроби знайти порозуміння з Росією та відмовитися від протурецької орієнтації закінчилися безрезультатно. В 1676 р. П. Дорошенко склав свої гетьманські повноваження. Ця подія була останнім актом Української національної революції, яка зазнала поразки.