Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
reda.docx
Скачиваний:
53
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
266.9 Кб
Скачать

27. Іван Мазепа

25 липня 1687р. відбулася козацька рада, на якій було обрано гетьманом Івана Мазепу.

Іван Мазепа уклав із Росією Коломацькі статті (1687р.). Він всіляко підтримував Росію. Наділяв землями та привілеями козацьку старшину, формуючи верхівку українського суспільства. Створив систему найманих військ для особистої охорони гетьмана, охорони маєтків та поліцейської служби. Надавав пільги організаторам промисловості, особливо рудних, паперових порохових мануфактур. Розвивав торгівлю як внутрішню, так і зовнішню(з Польщею, Кримом, Московським царством, Кавказом, Персією), що занепала за часів Руїни. Запровадив панщину в два дні на тиждень. Силою придушував селянські повстання та виступи проти опозиції, що дало підстави запорожцям називати його «вітчимом України». Зовнішня політика. Не зважаючи на заборону, підтримував дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами. Установив таємні контакти з польським та шведським королями. У 1708р. уклав таємний українсько-шведський союз проти Росії, який у 1709р. трансформувався в договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією.

Важливий був вклад гетьмана Мазепи у духовне життя України-Гетьманщини: за його гетьманування воно досягає особливого піднесення, напруження та розквіту, у всіх галузях української культури — в освіті, науці, літературі, мистецтві.

Був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головно архітектури. У добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль: виявився в образотворчому мистецтві, літературі, цілому культурному житті гетьманської України. Це було українське бароко — близький родич західноєвропейського — глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи Мазепи.

28.Конституція Пилипа Орлика

Пилип Орлик – еміграційнийгетьман України з 1710 року. Він був палким українським патріотом і продовжив справу великогогетьманаІ.Мазепи. Під час йоговиборівміж майбутнім гетьманом і козаками було укладено своєрідні статті, згодом названі Конституцією Пилипа Орлика. Хоча вони й не були втілені в життя, але увійшли вісторіюяк перша в Європі конституціядемократичногосуспільства. У вступі цього акта проголошувалось, що Україна повинна бути вільноюдержавою. Окремі статті обмежуваливладугетьмана: державні справи гетьман мав вирішувати спільно з генеральною Радою, до якої також входили виборні депутати від полків. Вирішення судових справ проти старшини передавалось генеральному судові. Планувалось чітко розмежувати державний скарб і особисті фінанси гетьмана. Мала вільно обиратись полкова і сотенна старшина, а гетьман тільки затверджував її. На гетьмана покладався обов’язок захищати козаків і посполитих від надмірних утисків, опікуватись козацькими вдовами та сиротами. Цим актом мали бути скасовані оренди і стації, які збиралися з народу для утримання компанійського (сердюцького) війська. Конституція обумовлювала також праваПравославноїЦеркви, підпорядкованої константинопольськомупатріарху. Кордон України знову мав проходити, як заХмельницького, по Случі.

Отже, Конституція Пилипа Орлика має ліберально-демократичні тенденції. Зміст деяких її статей свідчить про те, що засади парламентаризмузародились в середовищі українськихполітиківуже на початку ХVІІІ століття.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]