3.Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу

З появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка характеризується наявністю колективної власності, колективного виробництва та споживання.Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин – спочатку первісне людське стадо, а з часом – родова община і плем 'я.

Первісна організація життя людей існувала на півдні України до І тис. р. до н.е., на іншій її території - до поч. н. е.

У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди; кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній залізний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.

Палеоліт (стародавній кам'яний вік). 1 млн. - Х тис. до н.е.

В Україні відомо понад І тис. поселень палеоліту.

На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп (архантроп) - 1млн.-150 тис. до н. е.: неандерталець (палеантроп)- 150-35 тис. до н.е.: кроманьйонець (Ното Sapiens) -бл. 35 тис. до н.е.

На зміну першій формі існування людського суспільства - первісному стаду - прийшла родова община, відбулася племінна організація суспільства. Родинні зв 'язки велися по материнській лінії (матріархат).

Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки - домашнім господарством. Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм.Цей період в українській історії найдовший. На еволюцію людини, її занять, знарядь праці вплинуло велике обледеніння з різким похолоданням клімату.

Мезоліт (середній кам'яний вік). IX тис. - VII тис. до н.е.

Мезолітичні пам'ятки знаходяться по всій території України.Відбулося танення льодовика і утворення сучасних природно - кліматичних умов.Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам'яні сокири, гачки.Зроблено перші спроби приручити диких тварин - собаку, бика. свиню.Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.

Неоліт (новий кам'яний вік). VII тис. - IV тис. до н.е.

Відбувся перехід від привласненого до відтворного, продуктивного господарювання - землеробства і скотарства. Цей процес отримав назву "неолітичної революції".

Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, сверління.

З’явилися перші штучні матеріали, створені людиною, - обпалена глина (кераміка) та тканина. Глиняний посуд швидко набував поширення, його форми та орнамент на різних територіях мали свої особливості. За такими знахідками археологи визначають кордони і час існування окремих археологічних культур. В Україні виділено понад 10 неолітичних археологічних культур. Їх можна поділити на мисливсько-рибальські (існували в лісовій зоні) та землеробсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку неолітичного суспільства.

Виникають прядіння і ткацтво, з’явився ткацький станок.

Енеоліт(мідно-кам'яний вік). IV тис. - ІІІ тис. до н.е.

У IV тис. до н.е. люди освоїли перший метал –мідь.Відбувся подальший розвиток відтворного господарства. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до ІІІ тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським археологом В. Хвойкою.

Трипільці були одним із найцивілізованіших етносів неолітичної доби:

Основне заняття - орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово – городні культури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура – одна із перших землеробських культур Європи; Трипільці вперше на території України почали виготовляти вироби и міді;

На надзвичайно високому рівні розвитку знаходилось гончарство. Трипільці виробляли чудовий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів, з орнаментом і пласким дном. Орнамент глиняних виробів містить багату інформацію про духовний світ трипільців;

Будували протоміста площею до 400 га: квартальна забудова дво - триповерховими будинками, населення міст сягало 50 тис, чоловік, а площа - понад 50 га. На Уманщині існували поселення-гіганти до 450 га;

Високого рівня досягла духовна культура: існувала писемність - буквенно - звуковий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі.

Трипільська культура поступово зникла. Стосовно такого раптового зникнення висловлюються різні гіпотези і зокрема, експансія кочовиків на територію трипільців, похолодання клімату.

Долю трипільців остаточно не з'ясовано. Дискусійним залишається питання і про походження трипільців, про їх етнічність. Більшість дослідників відносять трипільців до середземноморського антропологічного тину. Висловлюється також думка про те, що трипільська культура своєрідно поєднала представників суспільств кількох антропологічних та мовних груп Європи.