57.Проблема міжнародного тероризму

Тероризм став невід’ємною частиною політичних і економічних процесів в світі, і представляє все більш значну загрозу громадській і національній безпеці. Із одиничних проявів він перетворився в масове явище. Будучи різновидом організованої злочинності яка занурюється коріннями в потужну тіньову економіку, тероризм може поставити під сумніви весь процес подальшого розвитку суспільства. Основною і змістовною стороною тероризму виступає залякування політичних або інших противників, застосування або загроза застосування насильства. Саме залякування, деморалізація супротивної сторони є центральною особливістю насильницького тиску, званого тероризмом. Проблема тероризму для світового співтовариства стала особливо актуальною в ХХ столітті, коли застосування насильства стало одним з діючих і часто застосовуваних знарядь боротьби різними угрупованнями, збройними формуваннями,політичними партіями, релігійними рухами та навіть державами, а досягнення науки й техніки дали в руки терористів найсучасніший засоби реалізації намірів. У 2001 році почалася новітня історія людства. Почалася вона з небачених

досі ні за жорстокістю, ні за своїм безглуздям терактів. Шокований світ відчув, що першими скористалися з плодів глобалізації саме терористи. Як свідчить аналіз, при дослідженні феномену сучасного тероризму, доцільно зважати на чотири основні характеристики. По-перше, тероризм — це

одна із форм організованого насильства. По-друге, тероризм переслідує політичні цілі і мотиви, це специфічна форма політичного насильства. Сучасний тероризм має за мету проведення насильницьких акцій аби примусити державні або інші органи прийняти рішення, яке б задовольнило вимоги терористів. По-третє, тероризм спрямований проти переважаючих за потужністю державних машин. По-четверте, характерним змістом тероризму є свідома спрямованість на чисельні

людські жертви, руйнування матеріальних і духовних цінностей, провокація війни, недовіри і ненависті між соціальними, національними і релігійними групами, що сприяє виникненню і поглибленню антагонізмів у світі. Останні найсерйозніші і чисельні за кількістю жертв терористичні акти спрямовувались на невизначену кількість жертв, про що свідчить чіткий вибір об'єктів терористичних дій: вибухи в токійському і паризькому метро, вибухи посольств США в Кенії та Танзанії, вибухи в Москві і Міжнародному торговельному центрі в Америці. Значно розширилися дії, які терористи можуть реалізувати проти людства: масові отруєння, радіоактивне зараження, зараження небезпечними хворобами, поширення епідемій та епізоотій тощо. Знаряддями для здійснення терористичних актів можуть бути вибухові пристрої широкого спектра дії, радіоактивні, отруйні та інші небезпечні хімічні речовини, не виключаючи і атомної зброї. Міжнародним співтовариством робиться багато чого для боротьби з тероризмом. Універсальні та регіональні міжнародні організації вирішують цю проблему, уряди держав співпрацюють в цій області, включаючи дуже актуальну співпрацю з правоохоронними органами. Антитерористична діяльність в межах ООН відбувається на наступних найважливіших напрямках. По-перше, укладено 12 багатобічних міжнародних договорів, які мають сприяти боротьбі з тероризмом. Найважливішими аспектами цих договорів є криміналізація в національних законодавствах діянь, пов’язаних з терористичною діяльністю, і забезпечення ефективної співпраці держав в галузі надання правової допомоги відносно таких злочинів.

Проблема боротьби з міжнародним тероризмом є багатогранною і не має простих рішень. По-перше, очевидно, що терористами створена потужна і розгалужена мережа злочинних організацій по всьому світу. У зв’язку з цим для боротьби з тероризмом необхідні загальні і скоординовані зусилля всіх членів

міжнародного співтовариства. По-друге, терористичні мережі виникають не на порожньому місці. Найчастіше використовуються канали зв’язку, переправляння через кордони людей, матеріальних засобів і озброєнь, наявні в розпорядженні організованих злочинних угруповань, які не займаються терористичною діяльністю. З боку терористичних організацій відзначається використання у своїй

діяльності прийомів організацій, що займаються торгівлею наркотиками. Це свідчить про те, що проблема міжнародного тероризму не може бути розв’язана у відриві від рішення проблем наркоторгівлі, торгівлі людьми, організовану злочинністю в цілому. У цьому контексті досить важливими є дії українських, російських, білоруських правоохоронних органів щодо припинення незаконної міграції через ці країни на Захід. Ця діяльність влади є значним внеском у боротьбу з міжнародним тероризмом.