25. «Дух Ямато» як підґрунтя право радикальної свідомості в Японії .

Ямато (яп. 大和?, «великая гармония, мир») — историческое государственное образование в Японии, которое возникло в районе Ямато (совр. префектура Нара) региона Кинки в III—IV веках. Существовало в течение одноимённого периода Ямато до VIII века, пока не было переименовано в 670 году в Ниппон «Японию».

Древнеяпонское государство Ямато было довольно агрессивным образованием. С IV по VI века яматоские монархи подчинили себе западные, центральные и большинство восточных земель острова Хонсю, завоевали остров Сикоку и поставили под свой контроль север острова Кюсю. С проникновением на Японский архипелаг китаецентричной политической философии, правители Ямато начали рассматривать соседние племена как варваров, которых необходимо «возвращать» под монаршую руку. С VI по IX века яматосцы вели постоянные войны на севере острова Хонсю с племенами эмиси (прото-айнами) и кумасо и хаято на юге Кюсю. Результатом такой политики стало уничтожение или ассимиляция этих популяций.

Ямато также проводило активную внешнюю политику, в частности в Корее. Его постоянным союзником на полуострове было древнекорейское государство Пэкче, воевавшее против других соседей — древнекорейких государств Силла и Когурё. Весьма активной сферой влияния японцев на корейском полуострове являлась также небольшая южнокорейская конфедерация Кая (позднее поглощённая Силла). Неоднократным вторжениям японцев на протяжении всей своей истории подвергалось государство Силла. Однако в 663 году когда сначала пэкческие, а позднее и экспедиционные японские войска были разгромлены коалиционными армиями Силла и Китая династии Тан, государство Пэкче прекратило своё существование, а придворная знать Пэкче эммигрировала в Японию. Потеряв таким образом главного союзника на континенте, японцы, умерив внешнеполитическую активность, отбросили амбиции относительно Корейского полуострова и сосредоточились на внутриполитических проблемах.

26.Різновиди правого радикалізму у сша

Радикал-лібертаризм.

• Конфліктне сприйняття соціальної реальності

• Сусп. розглядається через домінування інтересів 2-х полюсів(індивіда, державно-бюрократичної системи)

• Пропагандистська ідея повернення до природного

• Система критикується за зраду інтересів середнього класу

• Будь які заходи по втручанню Д в різні сфери соц.-екон. життя сприймаються як репресивні по відношенню до індивіда.

• Необхідним є створення партії на основі суворої дисципліни та ієрархії як виразника інтересів та проповідника середнього класу

Радикал-етатизм.

• Обмеження ринкових регуляторів та встановлення сильної державної влади як виразника інтересів

• Даний тип свідомості набув расового забарвлення

• Основне завдання білого середнього класу є очищення та модернізація суспільної системи як расова так і державно-політична

• Державно-політична полягає в обмеженні дій вільного ринку та заперечення конкуренції як регулятора соціальних відносин оскільки саме вони формують так званий комерційний дух, що негативно позначився на стадії культурного і духовного життя суспільства.

Правий популізм.

• Характерним є критика правлячої еліти за невиконання своїх зобов’язань перед індивідом.

• Людина за свою сумлінну працю прагне отримати від системи певні позитивні послуги проте система не виправдовує цих сподівань через недоступність багатьох благ, постійно завищуючи стандарти та відчуження індивіда від процесу прийняття рішень

• Правий популіст не вимагає створення нових благ, а прагне повернення собі раніше задекларованих та існуючі права та можливості.