36.Особливості ідеологічної системи лівого екстремізму

Є соц.- пол. явищем 20 ст. Яке полягає у прагненні негайного руйнування існуючої системи. Побудови більш справедливого суспільства на ідеологічній основі як соціалістичних так і комуністичних концепцій 19-20 ст. так і новітніх ліво-радикальних доктрин. Важливим фактором виникнення даної течії можна вважати зростання в технократичній атмосфері сучасного суспільства, відчуття особистого відчуження від протікаючи в ньому процесів. Основні завдання: пошук всесвітньої лівої альтернативи. Розробка маделей суспільства в традиціях марксизму, анархізму та утопічного соціалізму.

37. Характеристика регіональних та ідеологічних моделей лівого ектсремізму

38.Більшовизм як синтез радикальних теорій

Більшовизм пропагує ідею сильної централізованої Д. Він поєднав волю до соц. правди і справедливості з волею до державної могутності, і друга воля виявилася сильнішою. Ленін заперечував стихійність в розумінні підготовки революції. Їй він протиставляв свідомість революційної меншості, яка покликана панувати над суспільним процесом. Стверджував що роль Д це перехід від капіталізму до комунізму. В майбутньому Д повинна була зникнути за непотрібністю проте в перехідний період її роль ще більше зростає. На думку Леніна Д існує доти доки існують класи.

39.Троцькізм, ленінізм, сталінізм: характеристики та відмінності

Троцькізм.

Троцькізм виник на початку 20 сторіччя, як критика ленінської концепції революції і пролетарської держави. Основу його ідеології і політичної практики складає теорія перманентної (безперервної) революції, сутність якої полягає не в завоюванні пролетаріатом влади і переході до побудови соціалізму в окремій країні, а в постійному поглибленню революційних дій аж до здійснення соціалістичної революції у світовому масштабі. Ігноруючи буржуазно-демократичний етап революції в Росії, троцькістська теорія «перманентної революції» заперечувала революцюційну роль селянства, ідею гегемонії пролетаріату, союзу робітничого класу і селянства. Троцький стверджував, що в ході революції робітничий клас обов'язково прийде у ворожі зіткнення з широкими масами селянства, яке він розглядає як реакційну силу. Пролетаріат, за Троцьким, зможе втриматися при владі лише за підтримки пролетарських революцій в західно-європейських країнах або світової революції. Початок революції в окремій країні має стати початком ії перенесення в інші країни (експорт революції). Троцькізм заперечує можливість перемоги революції в окремій країні, внаслідок інтервенції капіталістичних держав.

Ленінізм.

Більшовизм пропагує ідею сильної централізованої Д. Він поєднав волю до соц. правди і справедливості з волею до державної могутності, і друга воля виявилася сильнішою. Ленін заперечував стихійність в розумінні підготовки революції. Їй він протиставляв свідомість революційної меншості, яка покликана панувати над суспільним процесом. Стверджував що роль Д це перехід від капіталізму до комунізму. В майбутньому Д повинна була зникнути за непотрібністю проте в перехідний період її роль ще більше зростає. На думку Леніна Д існує доти доки існують класи.

Сталінізм.

Сталіні́зм — система державного управління і сукупність державної політичної системи й ідеології, що виникли у результаті розвитку створеної більшовиками політичної системи, започаткованої Жовтневим переворотом 1917 року, яка отримала назву за ім'ям Йосипа Сталіна. Сталінізм характеризується пануванням авторитарно-бюрократичних методів управління державою і суспільством, злиттям партійних і державних органів влади, жорстким ідеологічним контролем над суспільством і особистістю, застосуванням репресивних методів примусу проти ворогів і опонентів існуючого ладу і правлячого режиму.