- •2. Предмет дослідження навчальної дисципліни.
- •3. Методи вивчення спецкурсу.
- •4. Радикалізм як соціально-культурна традиція та суспільно політичний рух.
- •5. Ознаки та рівні радикальної свідомості.
- •6. Основні підходи щодо визначення екстремізму.
- •7. Тероризм як крайній вираз політичного екстремізму.
- •8. Радикалізм як політична свідомість.
- •9. Причини та передумови виникнення радикальної свідомості.
- •10. Зародження ідей радикалізму у працях теоретиків 18-19 ст.
- •11. Радикальна традиція Європі та Північній Америці.
- •12. Джерельна база лівого радикалізму.
- •13. Г. Маркузе: критика розвинутого індустріального суспільства.
- •14. Теорія перманентного бунту т.Адорно.
- •15. Поняття системи у лівому радикалізмі.
- •16. Політичні ідеї та установи лівого радикалізму.
- •17. Критика системи ліберального корпоративізму в радикал-демократизмі.
- •18. Еклектична сутність радикал-бунтарської політичної свідомості.
- •19. Радикал-романтизм та концепції контркультури та культурної революції.
- •20. Інтерпретація соціалістичних ідей радикал-соціалістами.
- •21. Передумови формування та ідейні джерела правого радикалізму.
- •22. Постулати доктрини правого радикалізму.
- •23. Політична теорія правого радикалізму.
- •24. Формування праворадикальної традиції у Франції та Великобританії.
- •25. «Дух Ямато» як підґрунтя право радикальної свідомості в Японії .
- •26.Різновиди правого радикалізму у сша
- •27. Радикал лібертаристська політична свідомість.
- •28.Радикал-етатизм: політологічна сутність та установки
- •29. Правопопулістська традиція в політичній свідомості.
- •30. Основні чинники поширення екстремістської ідеології.
- •31. Політологічні характеристики і соціальна база екстремізму.
- •32. Розмежування лівого та правого екстремізму.
- •33. Теоретико-філософська течія лівого екстремізму.
- •34. Розповсюдження лівого екстремізму як політичного руху.
- •35. Форми та прояви лівого екстремізму.
- •36.Особливості ідеологічної системи лівого екстремізму
- •37. Характеристика регіональних та ідеологічних моделей лівого ектсремізму
- •38.Більшовизм як синтез радикальних теорій
- •39.Троцькізм, ленінізм, сталінізм: характеристики та відмінності
- •40.Специфіка екстремістської практики анархістів
- •41.Місце людини в політичній теорії правого екстремізму
- •42.Партія та держава у правому екстремізмі
- •43. Правий екстремізм та соціальні орієнтири
- •46.Неофашизм як ідеологічна система та політична течія
- •47.Расизм в сучасному світі
- •48.Тоталітарний націоналізм як різновид правого екстремізму
- •49.Тероризм як політична практика екстремізму
- •50.Передумови та соціальна база сучасного тероризму
- •51.Теоретичні засади тероризму
- •52.Основні підходи до типології тероризму
- •53.Специфіка державного тероризму
- •54.Фундаменталізм як різновид релігійного тероризму
- •55.Сутнісні ознаки націоналістичного тероризму
- •56.Види тактичних установок терористичних угрупувань
- •57.Проблема міжнародного тероризму
- •58.Політична практика подолання тероризму
- •59.Ненасильство в політиці та політичний компроміс як національні способи подолання тероризму
- •60.Діяльність оон стосовно вирішення проблеми тероризму
27. Радикал лібертаристська політична свідомість.
Радикал-лібертаризм.
Конфліктне сприйняття соціальної реальності
Сусп. розглядається через домінування інтересів 2-х полюсів(індивіда, державно-бюрократичної системи)
Пропагандистська ідея повернення до природного
Система критикується за зраду інтересів середнього класу
Будь які заходи по втручанню Д в різні сфери соц.-екон. життя сприймаються як репресивні по відношенню до індивіда.
Необхідним є створення партії на основі суворої дисципліни та ієрархії як виразника інтересів та проповідника середнього класу
28.Радикал-етатизм: політологічна сутність та установки
Радикал-етатизм.
- Обмеження ринкових регуляторів та встановлення сильної державної влади як виразника інтересів
- Даний тип свідомості набув расового забарвлення
- Основне завдання білого середнього класу є очищення та модернізація суспільної системи як расова так і державно-політична
- Державно-політична полягає в обмеженні дій вільного ринку та заперечення конкуренції як регулятора соціальних відносин оскільки саме вони формують так званий комерційний дух, що негативно позначився на стадії культурного і духовного життя суспільства.
29. Правопопулістська традиція в політичній свідомості.
Правий популізм.
Характерним є критика правлячої еліти за невиконання своїх зобов’язань перед індивідом.
Людина за свою сумлінну працю прагне отримати від системи певні позитивні послуги проте система не виправдовує цих сподівань через недоступність багатьох благ, постійно завищуючи стандарти та відчуження індивіда від процесу прийняття рішень
Правий популіст не вимагає створення нових благ, а прагне повернення собі раніше задекларованих та існуючі права та можливості.
30. Основні чинники поширення екстремістської ідеології.
Причини виникнення екстремізму досить різноманітні, однак головною слід визнати соціальну дезорганізацію громадян. Майнове розшарування населення веде до того, що соціум перестає функціонувати як цілісний організм, об'єднаний спільними цілями, ідеями, цінностями. Наростає соціальна напруженість, з'являються групи, які прагнуть змінити сформовані порядки, в тому числі насильницькими методами. Особливо слід відзначити, що соціальну базу екстремістських угруповань становлять люди, що відносяться до категорії соціальних аутсайдерів, які не зуміли адаптуватися до нових умов життя (молодь, яка не має освіти і гідного рівня життя, безробітні, особи, звільнені зі скорочення із Збройних сил та інших силових структур). Крім цього, деякі форми екстремізму мають історичні корені, що, зрозуміло, ніяк не служить його виправданню.
31. Політологічні характеристики і соціальна база екстремізму.
Зі сторони політичної позиції то екстремізм завжди виступає в опозиції до існуючих політичних структур та інститутів, прагне через їх руйнацію змінити засадові принципи організації системи та вбачають в цьому найкоротший шлях до досягнення власної мети. Соціальну базу екстремістських угруповань становлять люди, що відносяться до категорії соціальних аутсайдерів, які не зуміли адаптуватися до нових умов життя (молодь, яка не має освіти і гідного рівня життя, безробітні, особи, звільнені зі скорочення із Збройних сил та інших силових структур). Крім цього, деякі форми екстремізму мають історичні корені, що, зрозуміло, ніяк не служить його виправданню.