37_DFU_2.1 / DFU_Dopolnenie_2cr

Величина

Час

Kyr на площині Об'єм

Маса

Частота обертання

Миожннк

10lИ 10"

10"

10У

100

103

I Ol

10

П Р И М ІТКИ

І . У Фармакопеї для позначення тем ператури за Цельсієм використовується символ (. Температура

за Цельсієм визначається згідно з рівнянням:

( = Т- Т.,

де То = 273. 15 К. Температура за Цельсієм виражаєть­ ся в градусах Цельсія (символ ОС). Одиниця (,градус Цельсія» дорівнює одиниці кельвіну.

2.Способи вираження концентрацій, використовува­ них у Фармакопеї, визначені у Загальних зауважен­ нях.

3.Радіанявляє собою плоский куг, шо вирізає на колі дугу, довжина якоїдорівнює радіусу кола.

__N

1 . 1 . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Усі загальні статті на методи аналізу, лікарські форми і фармако-технологічні випробування (далі просто за­ гальні статті), а також окремі статті на лікарські суб­ станції, шо входять у ДФУ, діляться на дві категорії: гармонізовані з Європейською Фармакопеєю (ЄФ) і національні.

Усі загальні й окремі статті ДФУ, гармонізовані з ЄФ, побудовані в такому форматі.

Нумерація загальних статей ДФУ, там де вона наявна, збігається з нумерацією відповідних загальних статей ЄФ. Загальні статті, не описані в ЄФ, винесено в кінець відповідного розділу. Загальні статті на суб­ станції і лікарські форми розташовані за алфавітом.

Вимоги монографії ДФУ на субстанцію конкретно­ го виробника є достатніми для контролю 'йякості при наявності сертифіката відповідності монографії ЄФ або ДФУ. Такий сеРТl1фікат видає Європейська Фар­ макопея або відповідний Фармакопейний орган Ук­ раїни. При відсyrностітакого сертифіката компетентні уповноважені органи можyrьвстановлювати додаткові вимоги до якості субстанції конкретного виробника.

Вимоги загальних статей та монографій ДФУ (при на­ явності сертифікату відповідності ЄФ або ДФУ) є до­ статніми. КонкреТllі виробники можyrь встановлюва­ ти у своїх реєстраційних документах додаткові або більш жорсткі вимоги до якості своїх субстанцій або готових лікарських засобіВ.А

1.2. ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ЗАГАЛЬНІ ТА ОКРЕМІ СТАТТІ

ТЕМПЕРАТУРА

Крім термінів, наведених вище, використовують та­ кож такі терміни:

СПОСОБИ ВИРАЖЕН НЯ КОН ЦЕНТРАЦІЇ

Якщо зазначено, що при приготуванні суміші розчин­ ників їх берyrь у співвідношенні (а:Ь), то мається на увазі співвідношення об'ємів. Наприклад, співвіщю­ шення гексан - бензол ( І :3) означає, що змішуютьодин об'єм гексану з трьома об'ємами бензолу.

Позначення (.ррЬ.> (частин на мільярд) передбачає масове співвідношення.А

1.4. МОНОГРАФІІ

Вимоги національноїчастини монографії не є обов'яз­ ковими для продуктів, що маютьсертифікат відповід­ ності ЄФ або ДФУ.А

ВИРОБниитво

Описані у Фармакопеї продукти можугь вироблятися відповідно до вимог, прийнятих в Україні.

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОП ЕЯ УКРАЇН И 1 .2

ВЛАСТИВОСТІ

Якщо на продукт, описаний у монографії, немає Сер­ тифіката відповідності ЄФ або ДФУ, то інформація, наведена в цьому розділі, за відсyrності інших зазна­ чень, являє собою вимоги, за винятком інформації, наведеної вдужках.

Розчинність.Для визначення розчинності наважкусуб­ станції вносять у відміряну кількість розчинника і бе­ зупинно струшують протягом 10 хв при (20±2) ОС По­ передньо зразок може бyrи розтертий. Для повільно розчинних зразків, які потребуютьдлясвого розчинен­ ня більше І О хв, допускається також нагрівання на во­ дяній бані до 30 ОС; спостереження роблять після охо­ лоджен н я розчину до (20± 2) ОС і енергійного струшування протягом 1 -2 хв.

Якщо зазначено, що субстанція розчинна в жирних оліях, то мається на увазі, що вона розчинна в будь­ якій олії, яка належить до класу жирних олій.

ВИПРОБУВАННЯ ТА КІЛЬКІСНІ ВИЗНАЧЕННЯ

Якщо у випробуваннях із використанням хроматогра­ фічних методів після наведеного об'єму розчину, який уводять або наносять, у мікролітрах, удужках вказано кількість речовини в мікрограмах, то мається на увазі приблизна кількість.

Коли зазначено, що випробування проводять "у захи­ щеному від світла місці.>, це означає, що слід вжити заходів для запобігання прямому сонячному світлу, будь-якому іншому яскравому світлу, а також виклю­ чити попадання ультрафіолетового світла, наприклад, шляхом використання посуду зі спеціального скла, роботи в затемненій кімнаті тошо.

СТАНдАРТНІ ЗРАЗКИ, СТАНДАРТНІ ПРЕПАРАТИ ТА ЕТАJfОННI СПЕКТРИ

Фармакопейні стандартні зразки (ФСЗ) - це стан­ дартні зразки, впроваджені Європейською Фармако­ пеєю (ЕР СRS) або Фармакопеєю України (ФСЗДФУ).

Єталонні спектри ДФУ - це еталонні спектри, впро­ ваджені Європейською Фармакопеєю або Фармако­ пеєю України.

Область застосування, порядок і термін використан­ ня ФСЗ ДФУ й еталонних спектрів ДФУ визначають­ ся Уl\ОвноважеllИМ фармакопейним оргаllОМ та зазна­ чаються у супровідній документаціїдо НИХ.А

КОЛЕКll/ЇМIКРООРГАН/ЗМ/В

Українська колекція мікроорсонізмів

Інститyr мікробіології ім Д.К. ЗаБОЛОТIІОГО НАН України О І ООО, Київ, вул. Заболотного, 1 54

43

,..Колекція Музею nатогенних длялюдинимікроорганізмів

Інститyrепідеміології інфекційних хвороб ім. Л.В. Гро­ машевського АМ Н України

03038, Київ, вул. М. Амосова, 54....

Колекція штамів Російськогомузею nатогенних бактерій

ГосударствеННЬІЙ инститyrстандартизаuии и контро­ ля меди uинских биологических препаратов им. Л.А. Тарасевича

1 2 1002, Москва, Сивuев-Вражек, 41

2. М ЕТОД И АНАЛІЗУ

2. 1. ОБЛАДНАННЯ

2.1.1. КРАПЛЕМІРИ ·

Під терміном «крапля» мається на увазі стандартна крапля, відмірювана за допомогою стандартного крап­ леміра (стандартної піпетки), описаного (ої) нижче.

Стандартні краплеміри ( Рис. 2. 1 . 1 - 1 ) виготовляються з практично безбарвного скла. Нижній кінець крап­ леміра представляє собою розташовану під прямим кутом к вертикальній осі плоску повсрхню, у якій є круглий отвір.

-

І

І

І

І

І

І

І

І

Перед проведенням випробування краплемір має бути ретельно вимитиЙ. Для кожного краплеміру здійсню­ ються три випробування. Ні один з результатів не має відхилятися від середнього значення JU\Я трьох випро­ бувань більш, як на 5 %.

2.1.5. ПРОБІРКИ ДЛЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ВИПРОБУВАНЬ

Пробірки JU\Я порівняльних випробувань являють со­ бою відповідні пробірки з безбарвного скла з однако­ вим внутрішнім діаметром. Дно кожної пробірки має бути прозорим і плоским.

Шар рідини досліджуютьуздовж вертикальноїосі про­ бірки (зверху вниз) на білому або, якшо необхідно, чорному фоні. Випробування проводять у розсіяному світлі.

Прийнято використовувати пробірки з внутрішнімдіа­ метром 16 мм. Можуть бути використані пробірки з більшим внутрішнім діаметром. При цьому об'єм вип­ робовуваної рідини має бути збільшений настільки, шоб висота шару рідини у таких пробірках була не нижчою, ніж при проведенні випробування зазначе­ ного об'єму рідини у пробірках з внутрішнім діамет­ ром 16 мм.

2.2.ФІЗИЧНІ ТА ФІЗИКО­ ХІМІЧНІ МЕТОДИ

2.2.3. ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ рН

рН - число, яке умовно характеризує концентрацію іонів водню у водних розчинах. На практиці рН виз­ начаютьекспериментально. рН випробовуваного роз­ чину пов'язане з рН стандартного розчину (рН,) таким рівнянням:

pH = pHs E - Es

-­k

де:

Е - потенціал електрода у випробовуваному розчині, у вольтах;

Е, - потенціал того ж електрода в розчині з відомим рН (рН,). у вольтах.

k - температурний коефіцієнт. що дорівнює зміні IlОтенціалу при зміні значення рН на одиницю. виражений у вольтах. який розраховують за рівнянням HepHCTa.

Потенціометричне визначення рН проводять шляхом вимірювання різниці потенціалів між двома відповід­ ними електродами, зануреними у випробовуваний розчин: один з електродів чутливий до іонів водню (звичайно скляний електрод), другий - електрод по­ рівняння (наприклад, насичений каломельний елект­

род).

Прилад. Вимірювальним приладом є вольтметр з

вхідним опором принаймні у 100 разів більшим за опір використовуваних електродів. Прилад звичайно гра­ дуюється в одиницях рН і повинен мати таку чут­ ливість. щоб можна було виявити відмінність при­ наймні 0.05 одиниць рН або 0.003 В.

Методика. Усі виміри проводять при тій самій темпе­

ратурі в інтервалі від 20 ОС до 25 ОС. якщо немає інших зазначень в окремій статті. Табл. 2.2.3.-2 показує за­ лежність значень рН від температури для різних стан­ дартних буферних розчинів, використовуваних для калібрування. Якщо необхідно, враховують темпера­ турні поправки відповіднодо інструкції підприємства­ виробника. Прилад калібрують за допомогою буфер­ ного розч ину калію гідрофталату ( перви н н и й стандарт) і одного з буферних розчинів з іншим зна­ ченням рН (краще одного з наведених уТабл. 2.2.3.-2).

46

Показання приладудля третього буферного розчину з проміжним значенням рН не мають відрізнятись більше як на 0.05 одиниць рН від табличного значен­ ня рН цього розчину. Електроди занурюють у випро­ бовуваний розчин і вимірюють рН у тих самих умо­ вах, що і для буферних розчинів.

Якщо прилад використовують часто. його калібруван­ ня проводять регулярнu. У IlрUПIllНОМУ разі калібру­ вання приладу має проводитися перед кожним вимі­ ром.

Усі випробовувані розчини і стандартні буферні роз­ чини мають бути приготовані на воді, вільній від діок­ сиду вуглецю, Р.

ПРИГОТУВАННЯ СТАНДАРТН ИХ БУФЕРНИХ РОЗЧ И Н І В

0. 05 М розчин калію тетраоксалату. 1 2. 6 1 г КС4Н ,Ок.2Н20 розчиняють У вoдi. вільній від діоксиду вуглецю, p і доводять об'єм розчину тим самим роз­ чинником до 1000.0 мл.

Насичений при 25 осрозчин калію гідротартрату. Над­ лишок KC4H Obенергійно струшують з водою. вільною від діоксиду вуглецю, p при 25 ос Фільтрують абоде­ кантують. Розчин використовують свіжоприготова­ ним.

0. 05 Мрозчин калію дигідроцитрату. 1 1 .41 г КСЬН7О7 розчиняють У воді, вільній від діоксиду вуглецю, Р і

доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 1000.0 мл. Розчин використовують свіжоприготова­ ним.

0.05 М розчин калію гідрофталату. 1 0. 1 3 г KCRHs04•

попередньо висушеного протягом І год при темпера­ турі ( 1 10±2) ОС, розчиняють у воді. вільній від діокси­ дувуглецю, p ідоводятьоб'єм розчинутим самим роз­ чинником до 1000.0 мл.

0. 025 Мрозчин калію дигідрофосфату і 0. 025 М розчин натрію гідрофосфату. 3.39 г КН2РО4 і 3.53 г Na2H P04•

попередньо висушених протягом 2 год при темпера­ турі ( 1 20±2) ОС. розчиняють у воді, вільній від діокси­ дувуглецю, Р і доводять об'єм розчинутим самим роз­ чинником до 1000.0 мл.

0. 0087 Мрозчин калію дигідрофосфату і О.ОЗОЗ Мроз­ чин І/атрію гідрофосфату. 1 . 1 8 І' KH}PO і 4.30 г Na}H РО4• попередньо висушених протягом 2 год при температурі ( 120±2) ОС. розчиняютьу воді. вільній від діоксиду вуглецю, Р і доводять об'єм розчину тим са-

мим розчинником до 1000.0 мл.

0. 0 / М розчиl/ натрію mетраборату. 3.80 г Na2B407. 1ОН}О розчиняють у вoдi. вілы/йй від діоксиду вуглецю, р і доводять об'єм розчину тим самим роз­ чинником до 1000.0 мл. Зберігають. захищаючи від діоксиду вуглецю.

0. 025 Мрозчиl/ І/атрію карбонату і 0. 025 Мрозчин на­ трію гідрокарбонату. 2.64 r Na}CO)i 2.09 г NаНСО)роз­ чиняють у воді, вільній від діоксиду вуглецю, Р і до-

ДЕРЖАВНАФАРМАКОПЕЯ УКРАЇН И 1 .2

рИстандартних буферних розчинів при різних температурах

(І) _ змінювання рН при зміні температури на градус за Uельсієм.

Водневим пока тиком ( рН ) називається від'ємний де­ сятковий логарифм активності іонів водню.

рН = -)g·all·

Прилад. П ідготовку приладу, електродної системи, а також калібрування приладу проводять відповідно до і НСТРУКl1ії підприємства-виробll ика.

Допускається використання як електрода порівня ння хлорсрібного електрода, а також застосування елект­ ролітич ного містка.

П РИ ГОТУВАН НЯ СТАНДАРТН ИХ БУФЕРН ИХ РОЗЧ И Н І В

Для приготування стандартних буферних розчинів можуть бути ВИ КОРИСТa l l і реактиви кналіфікаllїі «Для pH -метрії» , х.ч., Ч .д.а. або реакти ви імпортною вироб­ ництва відповідної чистоти.

Додаткова інформація зазначена у Табл. 2.2.4.-2.

2.2.6.ПОКАЗНИК 3АЛОМЛЕННЯ (ІНДЕКС РЕФРАКЩУ)

Показн ик заломлення n середовища відносно по­ вітря дорівнює відношенню си нуса кута падіння про­ меня світла в повітрі до синуса кута заломлення про­ меня світла у даному середовищі.

Якщо немає інших зазначень в окремій статті, визна­ чення показника заломлення проводять при темпера­ турі (20±О.5 ) ОС за довжи ни хвилі лінії D спектра нат­ рію ( Л=589.3 нм ); показн ик заломлення, визначений за таких умов, позначають індексом n )O.

Рефрактометри звичайно визначають критичний кут. У таких приладах ОСІІОВНОЮ чаСТИ l l O Ю с призма :} відо­ мим показником :}аломлення, що перебуває у контакті з аналізованою ріди ною.

,..Для калібрування приладів використовують серти­ фіковані еталонні матеріали....

•

При lІикористаllllі білого світла рефрактометри маюп, бути облаДllані КОМГJенсаційною системою. Прилад має данати rlОкюання 3 ТО'Jністю ЯК MilliMYM ло трсп.­ ого десятконоr"о ]нака і забезпечувати можливісп>

48

f1рОllепення опсрацій при заланій температурі. Шна 1І0ділки термометра не має перевишувати 0.5 ос

__ N

Пока'ШИК ]аломлсння залежить відтемператури і пон­ ЖИlНі хвилі снітла. ]а якої зпійснюють ни]начення. У

ЛЕРЖАВНА ФАРМАКОП ЕЯ УКРАЇН И 1 .2

розчи нах показник заломлення залежить також від концентрацїі речовини і природи розчинника.

Визначення /lоказника заломлення застосовується для устанонлення справжності і чистоти речовини. Метод застосовують також для визначення концентрації ре­ човини у розчині, яку знаходять за графіком залеж­ ності показника заломлення від концентрації. У цьо­ му випадкуточність виміру показника заломлення мас бути не нижче ± 2· \ 0 4. На графіку вибирають інтер­

вал концентрацій, у якому дотримана лінійна за­ лежність між показником заломлення і концентра­ цією. У цьому інтервалі концентрацію можна

обчислити за формулою:

Х = n - nо '

-­F

де:

Х- концентрація розчину;

n - показник заломлення розчину;

по - пока3ник заломлення розчинника при тій самій температурі;

F - фактор, шо дорівнює величині приросту показ­ ника заломлення при збільшенні концентрації на

І% (встановлюється експериментально).

•Допускається калібрування за однією з еталонних рідин, шо додаються до приладів, або за дистильова­ ною водою, для якої n O= \ .3330 (.1n/,1/ = - 0.000085).

2.2.7. ОПТИЧНЕ ОБЕРТАННЯ

Оптичне обертання - це властивість речовини обер­ тати плошину поляризації поляризованого світла.

Оптичне обертання вважають позитивним (+) для правообертальних реЧОIJИl1 (шо обертають плошину поляризації за годинниковою стрілкою) і негативним (-) длялівообертальних речовин.

Питоме оптичне обертання [ а т І , виражене в радіа­

нах (рад), являє собою обертання, викликане шаром рідини або РОЗ'IИIIУ завтовшки \ м, ШО містить \ кгlм1 оптично активної речовини, при проходженні через нього ПОЛЯРИЗОВallОГО світла з довжиною хвилі л. при температурі /. Для практичних цілей питоме оптичне обертання [ а т К звичайно виражають у мілірадіан-мет­ рах квадратних на кілограм (мрад·м"·кг- ').

У Фармакопеї використовують такі визначення.

Кут оnтичного обертOl/1fН рідких ре'IОВИН являє собою кут обертання а, виражений у градусах ('), плошини

поляризації за довжини хвилі О-лінії спектра натрію (л.= 589.3 нм), виміряний при температурі 20 ОС утов­

шині шару \ дм. Для розчинів спосіб приготування зазначають в окремій статті.

Питоме оптичне обертаНIІЯ [ а ", ] o рідини являє собою кут обертання а, виражений у градусах (О), площини

поляризації за довжини хвилі О-лінії спектра натрію (л. = 589.3 нм), виміряний при температурі 20 ОС, роз-

рахований для товшини шару \ дециметр випробову­ ваної речовини і поділений на густину, виражену в гра­ мах на кубічний сантиметр.

Питоме оnтиЧllе обертання [ ат l ; речовини в розчині являє собою кут обертання а, виражений у градусах

(О), плошини поляризації за довжини хвилі О-лінії спектра натрію (л. = 589.3 нм), виміряний при темпе­

ратурі 20 ОС у розчині випробовуваної речовини, і роз­ рахований для шару \ дм у перерахунку на вміст \ г ре­ 'ІОВИ НИ В \ МЛ розчину. Для питомого обертання речовини у розчині завжди зазначають використову­ ваний розчинник і концентрацію розчину.

УФармакопеї питоме опти'ше обертання виражають

уградус-мілілітрах на дециметр-грам «0)·мл·дм 1. (11.

Перерахунок питомого обертання за Міжнародною Системою в одиниці, використовувані ФармаКО/lеєю,

проводять за формулою:

[аm К = [a] х О. 1 745

В окремих випадках, зазначених в окремій статті, кут обертання може бути виміряний при температурах, відмінних від 20 ОС і за інших довжин хвиль.

Використовуваний поляриметр має забезпечувати ви­ мірювання з точністю до 0.0 \ О. Шкалу звичайно пе­ ревіряють за допомогою сертифікованих кварцових пластинок. Лінійність шкали може бути Ilсревірена за допомогою розчинів сахарози.

Методика. Визначають нуль поляриметра і кут обер­

тання плошини поляризаllії за довжини хвилі D-лінії

спектра натрію (л. = 589 . 3 н м ) при температурі ( 20±0.5) ОС, якшо немає інших зазначень в окремій

статті.....Вимірювання оптичного обертання можуть проводитися /ІРИ інших температурах лише у тих ви­ падках, якшо в окремій статті зазначений спосіб вра­ хування температури. Визначають нуль приладу з зак­ ритою трубкою; для рідин - з порожньою трубкою; для розчинів твердих ре'IОВИН - з трубкою, заповне­ ною зазначеним розчинником. •

Питоме оптичне обертання обчислюють за формула­ ми. •

Для нерозведених"" рідин:

де:

с- концентрація розчину, у г/л.

Вміст с або с'розчиненої речовини, у гlл або у відсот­ ках (М/М) відповідно, розраховують за формулами:

де:

а-кут обертання, виміряний при температурі (20±0.5) ОС, у градусах;

-довжина поляриметричноїтрубки, у дециметрах;

r20 -густина при температурі 20 ОС, у грамах на кубіч­ ний сантиметр. У фармакопейному аналізі густи­ ну заміняють відносною густиною (2.2. 5).

2.2.15. ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ -

ВІДКРИТИЙ КАПІЛЯРНИЙ МЕТОД

Для деяких речовин визначають температуру розрід­ ження, яку звичайно називають температурою плав­ лення. Визначення поводять таким методом.

Використовують скляну капілярну трубку, відкриту з обох кінців, завдовжки близько 80 мм, зовнішнім діа­ метром від 1.4 мм до 1 .5 мм і внутрішнімдіаметром від

1 .0 мм до 1 .2 мм.

Речовину, попередньо оброблену, як зазначено в ок­ ремій статті, поміщають у кожну з п'яти капілярних трубоку кількості, достатнійдляформуванняу кожній трубці стовпчика заввишки близько 10 мм. Трубки за­ лишають на певний час при температурі, зазначеній в окремій статті.

11"Якщо немає інших зазначень в окремій статті, речо­ вини воскоподібної консистенції обережно цілком розплавляють на водяній бані, а потім поміщають у капілярні трубки. Трубки залишають при температурі від 2 ОС дО 8 ОС протягом 2 год. А

Прикріплюють одну з капілярнихтрубокдо термомет­ ра з ціною поділки 0.5 ОС таким чином, щоб речовина знаходиласьу безпосередній близькостідо кульки тер­ мометра.

Термометр з прикріпленою капілярною трубкою по­ міщають усклянкутак, щоб відстань міждном склян­ ки і нижньою частиною кульки термометра складала

1 см. Склянку наповнюють водою так, щоб висота

шару становила 5 см. Підвищують тем пературу із швидкістю 1 ОС за хвилину.

За температуру плавлення беруть температуру, за якої речовина починає підніматись капілярною трубкою.

Повторюють цю операцію з чотирма іншими капіляр­ ними трубками і розраховують результат як середнє з п'яти показань.

________________________ ____________ N

Відкритий капілярний метод застосовують для речо­ вин, які маютьаморфнуструктуру, не розтираються на порошок і плавлят.ься нижче температури кипіння води, таких як жири, віск, парафін, вазелін, смоли. У тих випадках, коли стовпчик речовини не піднімаєть­ ся в капілярі, за температуру плавлення берутьтемпе­ ратуру, за якої стовпчик речовини в капілярі стає про­ зорим.

2.2.25.АБСОРБЦІЙНА СПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ

ВУЛЬТРАФІОЛЕТОВІЙ І ВИДИМІЙ ОБЛАСТЯХ

Визначення оптичної густини. Оптична густина (А) роз­ чину являє собоюдесятковий логарифм оберненої ве­ личини пропускання ( 7 )для монохроматичного вип­ ромінювання і виражається співвідношенням:

А = log,o(lI Т) = log,o(lo / 1),

Т=І/Іо,

де:

І" - інтенсивність падаючого монохроматичного вип­ poMiHюBaHHя;

J- інтенсивність монохроматичного випромінюван­ ня; яке пройшло.

За відсутністю інших фізико-хімічних факторіп виміряна оптична густина (А) пропорційна довжині шляху (Ь), крізь який проходить випромінювання, і концентрації (с) речовини у розчині відповідно з

рівнянням:

А = Е · с · Ь,

де:

Е - молярний показник поглинання; Ь - довжина оптичного шляху, у сантиметрах;

с - концентраціяречовини в розчині, умолях налітр.

Величина AII являє собою питомий показник погли­ нання, тобто оптичну густинурозчинуречовини з кон­ центрацією 10 гlл у кюветі стовщиноюшару 1 см, тоб­ то:

А1% _ 10 ' Е

Ісм - -м.М

Якщо немає інших зазначень в окремій статті, вимі­ рювання оптичної густини проводять за зазначеної довжини хвилі з використанням кювети завдовжки

1 см. • Якщо немає інших зазначень в окремій статті,

вимірювання проводятьу порівнянні з тим самим роз­ чинником або тією самою сумішшю розчинників, у якій розчинено речовину. Оптична густина розчинни­ ка, виміряна проти повітря за зазначеної довжини хвилі, не має перевищувати 0.4 і бажано, щоб вона була менше за 0.2. Спектр поглинання представляють у та­ кий спосіб, щоб оптична густина або тідеяка функція були наведені по осі ординат, а довжина хвилі абодея­ ка функція від довжини хвилі - по осі абсцис.

Якщо в окремій статті наводять лише одне значення для положення максимуму поглинання, то це означає, що одержане значення максимуму не має відрізняти­ ся від зазначеного більше як'на ±2 нм.

Прилад. Спектрофотометр, призначений для вимірю­

вань в ультрафіолетовій і видимій областях спектра, складається з оптичноїсистеми, яка виділяє монохро­ матичне випромінювання в області від 200 нм до 800 нм, і пристрою для вимірювання оптичної густи­ ни.

Перевірка шкали довжин хвиль. для перевірки шкали

довжин хвиль використовують лінії водневої або дей­

терієвої розрядної лампи або лінії пари ртуті, а також

максимуми поглинаннярозчинугольмію перхлорату Р,

які подані у Табл. 2.2.25.- 1 . Допустиме відхилення складає ± І нм для ультрафіолетового і ±З нм для ви­ димого діапазонів. ,.Також можуть використовувати­ ся підхожі еталонні матеріали.

Перевірка шкали оптичної ryстини. Перевіряють зна­

чення оптичних густин, використовуючи "підхожі світлофільтри або розчин калію діхромату Р за дов­

жин хвиль, зазначених у Табл. 2.2.25.-2. У Табл. 2.2.25.-2 наведені точні значення питомого по­ казника поглинання і його допустимі межідля кожної довжини хвилі. "Табличні дані основані на допусках

оптичної густини ±О.ОI . ДЛЯ перевірки шкали оптич­ них густин використовують "розчини калію діхрома­

ту Р, попередньо висушеного до постійної маси при температурі І ЗО Ос.ДЛЯперевірки оптичної густини за

довжинами хвиль 2З5 нм, 257 нм, З І З нм і З50 нм від 57.0 мг до 6З.0 мг (точну наважку) калію діхромату Р

розчиняють у 0. 005 М розчині кислоти сірчаної і дово­

дять до 1000.0 мл цим самим розчинником. Для пере­

вірки оптичної густини за 4ЗО нм від 57.0 мг до 6З.0 мг

калію діхромату Ррозчиняють у 0. 005 Мрозчині кисло­

ти сірчаної і доводять до 100.0 цим самим розчинни­ ком. Також можуть використовуватися підхожі ета­ лонні матеріали.

Таблиця 2.2.25. -2

!раничний рівень розсіяного світла. Розсіяне світло може бути визначене за даної довжини хвилі з використан­

ням відповідних фільтрів або розчинів: наприклад, оптична густина розчину 12 гlл калію хлориду Р у кю­

веті зтовщиною шару І см "різко збільшується задов­ жиною хвилі між 220 нм і 200 нм і має бути більше 2 за довжиною хвилі 1 98 нм, при використанні води Р як компенсаційного розчину. Також можуть використо­ вуватися підхожі еталонні матеріали.

Розрізнювальна здатність (ДЛЯ якісного аналізу). Якшо

зазначено в окремих статтях, то визначають розрізню-

вальну здатність спектрофотометра таким чином. За­ писують спектр 0.02 % (06/0б) розчину толуолу Ру гек­

сані Р. Мінімально допустиме значення відношення оптичної густини у максимумі поглинання за 269 нм до оптичної густини в мінімумі поглинання за 266 нм зазначають в окремій статті. ,.Також можуть викорис­ товуватися підхожі еталонні матеріали.

Ширина спектральної щілини (ДЛЯ кількісного аналізу).

У випадку використання спектрофотометра із змінною шириною спектральної шілини за вибраної довжини хвилі можливі похибки, пов'язані з шириною цієї шілини. Для їхнього виключення ширина спектраль­ ної щілини має бути малою у порівнянні з напівши­ риною смуги поглинання й у той самий час має бути максимально велика для одержання високого рівня 10' Отже, ширина щілини має бути такою, щоб подальше іїзменшення не змінювало величину вимірюваної оп­ тичної густини.

Кювети. Допустимі варіації у товщині шару викорис­ товуваних кювет мають бути не більше ± 0.005 см. Кювети, призначені для випробовуваного і компенса­ ційного розчинів, повинні мати однакове пропускан­ ня (або оптичну густину) при заповненні тим самим розчинником. У протилежному випадку цю відмінність треба враховувати.

, . Використовувані кювети мають бути чистими, ман­ іпуляціїз ними повинні проводитися з обережністю.

ПОХЩНА СПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ

У похідній спектрофотометрії використовується пере­ творення вихідного спектра поглинання (нульовий порядок) у похідні спектри першого, другого і більш високих порядків.

Похідний спектр першого порядку являє собою графік

залежності градієнта кривої поглинання (швидкість зміни оптичної густини з довжиною хвилі, dA/dл) від довжини хвилі.

Похідний спектр другого порядку являє собою графік

залежності кривизни спектра поглинання від довжи­ ни хвилі (d2Аldл2). Друга похідна за будь-якої довжи­ ни хвилі І пов'язана з концентрацією таким співвідно­

с' - концентрація поглинаючого розчину, у грамах на літр.

Прилад. Використовують спектрофотометр, який відповідає зазначеним вище вимогам і оснащений ана­ логовим резистентно-ємнісним диференціюючим мо­ дулем або цифровим диференціатором, або іншими засобами одержання похідних спектрів. Деякі методи одержання похідних спектрів другого порядку зрушу­ ють ЇХ відносно спектра нульового порядку, що треба враховувати там, де це необхідно.