1.3. Хімічний склад деяких видів ехінацеї

Нами представлено порівняльний аналіз хімічного складу ехінацеї пурпурової, ехінацеї вузьколистої та ехінацеї блідої. Мова йде про наступні групи БАР: вуглеводи, азотисті речовини, ліпіди та ліпоїди, органічні кислоти, вітаміни, поліфенольні сполуки (похідні кавової кислоти, флавоноїди, антоціани, дубильні речовини), ізопреноїди, сапоніни, ефірні олії, алкалоїди та мінеральні речовини.

1.3.1. Вуглеводи

З ехінацеї пурпурової, ехінацеї вузьколистої та ехінацеї блідої були виділені арабіноза, галактоза, глюкоза, ксилоза, манноза, рамноза, фруктоза та дисахарид – сахароза. Полісахариди рослин роду Echinacea Moench. представлені інуліном, крохмалем, целюлозою, пектином, кислими геміцелюлозами – гетероксиланом, α-арабіногалактаном та арабінорамногалактаном, нейтральним фукогалактоксилоглюканом [38, 64, 67, 79].

Вміст інуліну та інших фруктанів у коренях ехінацеї пурпурової і ехінацеї вузьколистої десь у 10 разів вищий, ніж у надземній частині рослин. При гідролізі фруктанів виявлено, що вміст загальної фруктози вищий у ехінацеї вузьколистої і досягає максимуму у лютому-березні та вересні-жовтні, мінімальний вміст фруктози спостерігається в травні.

Після чисельних досліджень встановлено, що полісахаридні фракції з М.м. 1000…5000, 5000…50000, 50000…500000, 500000…750000 виявили імунну активність. Proksh та Wagner встановили високу імунну активність у геміцелюлозі гетероксилана та рамногалактана. Обидва полісахариди, які були виділені з сировини водно-лужним розчином відносяться до групи водорозчинних, кислих розгалужених гетерогліканів. Гетероксилан представляє собою 4-О-метилглюкуроноарабіноксилан з основним ланцюгом з залишків β-1,4-D-ксилози. Середня М.м. гетероксилану дорівнює 35000. Інший полісахарид – арабінорамногалактан – має М.м. 450000 із співвідношенням рамнози, ксилози, арабинози і галактози 1:0,6:1:1,2 [38, 64, 67, 79, 86, 98, 105].

1.3.2. Фенольні сполуки

З флавоноїдів в рослинах роду ехінацея виявлені глікозиди апігеніну, лютеоліну, кемпферолу, кверцетину, ізорамнетіну. В траві ехінацеї вузьколистої містяться лютеолін, лютеолін-7-О-глюкозид; кемпферол, його 3-глюкозид і 3-рутинозид; кверцетин та його 3-глюкозид, 3-ксилозид, 3-галактозид, 3-арабинозид, рутин; кверцетрин-7-глюкозид, ізорамнетин-3-рутинозид, а також три диглікозиди апігеніну, ізорамнетину і кверцетину. В траві ехінацеї пурпурової знайдені: кверцетин, кверцетин-3- і 7-глюкозиди, -3-робінозид, -3-ксилозилгалактозид і рутин; кемпферол-3-рутинозиді 3-маннозид а також два диглікозиди рамнетину. Вміст флавоноїдів у листі ехінацеї пурпурової і ехінацеї вузьколистої в перерахунку на кверцетин становить відповідно 0,48 і 0,38% [44, 68].

З суцвіть ехінацеї блідої та ехінацеї пурпурової були виділені антоціани: ціанідин-3-О-(6-О-малоніл-β-D-глюкопіранозид) і ціанідин-3-О-(β-D-глюкопіранозид), з підземних та надземних частин – дубильні речовини пірокатехінової групи [115].

Рослини роду ехінацея характеризуються високим вмістом похідних кавової кислоти. Ці сполуки представлені кон’югатами кавової кислоти з цукрами, хінною та винною кислотами. Найбільша кількість похідних кавової кислоти притаманна ехінацеї блідій – 11; ехінацеї пурпуровій – 7; ехінацеї вузьколистій – 6 [103, 106].

В жодному з органів ехінацеї пурпурової не знайдено ехінакозиду. Ехінакозид має бактерицидну активність по відношенню до стрептококу і золотистому стафілококу, виявляє гіпотензивну та знеболюючу дію, потенціює антитреморову дію L-допу [ 27,53,70,71,].

Депсиди кавової та винної кислот знайдені, головним чином, у ехінацеї пурпурової та ехінацеї блідої. Головною речовиною цієї групи є цикорієва (2,3-О-дикофеїлвинна) кислота, що вперше була виділена з листя цикорію дикого (Cichorium intybus L.). Її максимальний вміст характерний для ехінацеї пурпурової – від 0,2 до 1,29%. Вміст цикорієвої кислоти може змінюватися в залежності від віку рослини, терміну культивування і фази вегетації [79, 100].

Кавова кислота має антибактеріальну, протигрибкову, антиоксидантну та мембранастабілізуючу активність. У кон`югатів кавової кислоти була виявлена антигіалуронидазна активність, причому ця активність більше притаманна цикорієвій та кафтаровій кислотам, менше – цинарину та хлорогеновій кислоті [79].

Із надземної чатини ехінацеї пурпурової виділено 5 речовин кумаринової природи: кумарин, умбелліферон, скополетин, ескулетин та ескулін [76].