2.3.3.2. Виявлення гідроксикоричних кислот

Хроматографічне вивчення I. Гідроксикоричні кислоти вивчали методом ПХ в системі розчинників 2 % кислота оцтова з достовірними зразками гідроксикоричних кислот.

Для хроматографування використовували водні витяжки досліджуваних об’єктів. При хроматографуванні 4 речовини виявили в УФ-світлі блакитну флуоресценцію різної інтенсивності, що підсилювалася при обробці хроматограми реактивом: парами аміаку [83, 89, 90].

В результаті якісного визначення було ідентифіковано кислоти: кавову, кумарову, ферулову, хлорогенову та неохлорогенову.

Хроматографічне вивчення II. Наважку подрібненої сировини (1,0 г) вміщували у колбу ємністю 250 мл і заливали 100 мл 50% спирту етилового. Кип’ятили 45 хв від моменту закипання на водяної бані в колбі зі зворотним холодильником. Потім вміст колби охолоджували і фільтрували в мірну колбу на 250 мл, доводили до позначки 50% спиртом етиловим, розчин А. 20 мл розчину А упарювали насухо, залишок розчиняли у 0,2 мл 50% спирту етилового, 5 мкл розчину наносили на хроматографічну пластинку «Sorbfil», розміром 15 х 15 см, поряд наносили розчини стандартних зразків хлорогенової, кавової та цикорієвої кислот. Пластинку сушили при кімнатній температурі протягом 10 хв, потім поміщали у камеру із сумішшю розчинників толуол : етилацетат : кислота мурашина безводна : вода (2:20:2:1) та хроматогрофували висхідним способом. Після проходження фронту розчинників близько 12 см від лінії старту, пластинку виймали із камери, сушили на повітрі при кімнатній температурі до видалення запаху розчинників і переглядали в УФ-світлі при довжині хвилі 365 нм. При перегляді хроматограми випробуваного розчину виявлялися такі плями: пляма, що світиться, з синьою флуоресценцією з величиною Rf близько 0,67-0,75 (кавова кислота) на рівні плями, що світила, таким же кольором розчин стандартного зразка кавової кислоти; пляма з блакитною флуоресценцією з величиною Rf близько 0,59-0,65 (цікорієвава кислота) на рівні плями, що світиться, таким же кольором розчин стандартного зразка цікорієвої кислоти; пляма з блакитною флуоресценцією з величиною Rf близько 0,17-0,24 (хлорогенова кислота) на рівні плями, що світиться, таким же кольором розчин стандартного зразка хлорогенової кислоти.

На хроматограмі випробуваного розчину можлива наявність додаткових плям, що світяться, на лінії старту.

2.3.3.3. Виявлення флавоноїдів

Наявність даної групи речовин визначали у водно-спиртових витяжках, за допомогою загальновідомих якісних реакцій.

Реакція з ферума (III) хлоридом (на фенольні гідроксили). До 1 мл водно-спиртового витягу додавали 10% розчин ферума (III) хлориду []. З’являлося темно-зелене забарвлення.

Реакція з 10% спиртовим розчином лугу. До 1 мл водно-спиртового витягу додавали 10% спиртовий розчин калію гідроксиду []. Вміст пробірки забарвлювався у жовтий колір.

Реакція з 2% спиртовим розчином алюмінію хлориду. До 1 мл водно-спиртового витягу додавали по 1 мл 2% спиртового розчину алюмінію хлориду [23]. З’являлося жовто-зелене забарвлення.

Реакція з розчином плюмбуму ацетату основного. До 1 мл водно-спиртового витягу додавали по 1-2 краплі 10% розчину плюмбуму ацетату основного [23]. Утворювався жовтий осад.