Розділ 1. Огляд літератури. Рід ехінацея – джерело отримання біологічно активних речовин

1. . Ботанічна характеристика деяких представників роду Echinacea Moench.

   Рід Echinacea Moench. відноситься до триби (коліну) Heliantheae Cass, підродини Asteroideae (Carduoideae, Tubuliflorae), родини Asteraceae Dumort. (Compositae Giseke) – Сложноцвітні, порядку Asterales – Астроцвітні, класу Magnoliopsida (Dicotyledones) – Дводольні, відділу Magnoliophyta (Angiospermae) – Покритонасінневі [24, 144].

Назва роду ехінацея – Echinacea Moench, походить від echinos – колючий, що відображає характер приквітників. Рід включає 9 видів та 2 різновиди [58,77]. В сучасних публікаціях є відомості про 8 видів: E. purpurea, E. angustifolia, E. pallida, E. tenesseensis, E. atrorubens, E. simulate, E. paradoxa, E. laevigata. Останнім часом для виготовлення лікарських препаратів використовують 3 види: E. purpurea, E. angustifolia, E. pallida.

E. angustifolia DC. (Brauneria angustifolia (DC.) Heler, Echinacea sanguinea Nutt.) – ехінацея вузьколиста [24, 144].

E. pallida (Nutt.) Nutt. (Brauneria pallida Britt., Echinacea angustifolia Hook., Rudbekia pallida Nutt.) – ехінацея бліда[24, 144].

E. purpurea (L.) Moench – ехінацея пурпурова. Систематика виду Echinacea purpurea (L.) Moench має багату історію. Вперше його описав К. Лінней під назвою Rudbekia purpurea L. Потім ботаніки давали виду інші назви: Rudbekia hispida Hoffmgg., Echinacea purpurea var. Arkansana Steyermark, Rudbeckia serotina Sweet, Echinacea speciosa Paxt., Echinacea intermedia Lindl, Brauneria purpurea (L.) Britt., Chrysanthemum americanum Pluk., Dracunculus virginianus latifolius Morison [24, 144].

Рід Echinacea Moench. – представлений багаторічними трав’янистими рослинами з простими або слабо розгалуженими стеблами. Стебла вкриті жорсткими волосками, м’якоопушенні або голі. Листярозташування чергове, дуже рідко-супротивне. Листя знизу черешкові, вище переходить у сидячі, прості, мають яйцеподібно-овальну, овально-ланцетоподібну форму, зубчасті або цільнокраї, опушені або голі, з 3-5 поздовжніми жилками. Кошики поодинокі, розташовані на кінцівках довгих квітконосів або бокових відгалужень, гетерогамні, багатоквіткові, крупні (до 10 см у діаметрі), гетерохромні. Обгортка суцвіття конічна або напівкулеподібна, 2-5 рядна. Листя обгортки розташовані черепицеподібно 3-4 рядами, ланцетні, до деякого ступеню відчіпирені, по краю жорстко- та коротковолосисті. Квітколоже опукле, напівкулеподібне або конічне, усаджене жорсткими лінійно- ланцетними, напівзавернутими шилоподібно-загостреними на верхівці, звичайно темнозабарвленими приквітниками, які майже удвічі довші за трубчасті квітки. Краєві квітки несправжньоязичкові, маточкові, стерильні; відгин несправжньоязичкової квітки ремнеподібний, з 2-3 зубцями на верхівці, рожевий, пурпуровий, білий або жовтий горизонтально відчіпирений або відігнутий донизу. Дискові квітки двостатеві фертильні, віночок їх трубчатий, циліндричний з 5-зубчатим прямим відгином, знизу розширеної м’ясистої цибулеподібної форми. Пиляків – 5; вони лінійні, темно-окрашені. Верхній придаток пиляка короткий, майже еліптичний, в основі звуженої форми, не набагато вужчий за спинку пиляка; нижні придатки майже виражені, тупі; пилякова нитка гола. Приймочка 2-роздільна; лопаті приймочки з лінійно-конусоподібними придатками, які вкриті довгими волосками. Пилок жовтий або білий. Сім’янки зплющено-чотирьохгранні, ширококлиноподібні, обернено-пірамідальні або майже видовжені, голі, 3-5,5 мм завдовжки, темно-бурі. Папус у вигляді невеликої зубчастої окраїни або відсутній.

В залежності від виду деякі ознаки будуть відрізнятися. Серед них слід відмітити висоту рослин. Так, висота в E. angustifolia, E. pallida та E. purpurea у природному середовищі відповідно дорівнює 10-65, 10-125 та 60-180 см відповідно. Рослини E. angustifolia нижчі, ніж інші види і характеризуються найменшою варіацією цієї ознаки. В E. purpurea амплітуда змінення висоти особин найбільша, можуть формуватися рослини, які значно перевищують у висоту два інших виді. Характер опушення у всіх видів відрізняється: у E. angustifolia стебла голі, або опушені зверху; у E. pallida опушення значно більше – рідко опушені знизу та густо опушені зверху; у E. purpurea стебла голі або коротковолосисті.

Усі представники роду ехінацея мають різну форму та характер краю листкової пластинки: у E. angustifolia – листя цільнокрає від подовжено-ланцетних до овальних, у E. pallida – цільнокрає від подовжено-ланцетних до подовжено-овальних; у E. purpurea – зубчасте від овально-ланцетних до овальних. Таким чином, листкові пластинки видів E. angustifolia та E. pallida більш схожі між собою за цими ознаками, хоча E. pallida має більш вузькі та подовжені листки у порівняні з E. angustifolia. Для E. purpurea притаманне зубчасте та більш широке листя.

Є також чітка видова різниця за розміром, кольором та положенням відгину несправжньоязичкової квітки у просторі: у E. angustifolia, відгин прямий, 2-4,5 см завдовжки, у E. pallida відгин – поникаючий, від 4 до 9 см у довжину, у E. purpurea зустрічаються два варіанти просторового відгину несправжньоязичкової квітки, але частіше він відігнутий донизу і досягає у довжину 1,5-5 см.

Забарвлення відгину несправжньоязичкової квітки слід вважати видовою ознакою. Потрібно відмітити, що у E. angustifolia він характеризується найбільш широкою амплітудою варіації: від білої до темно-червоної. У E. pallida забарвлення світліше – від білого до пурпуроватого. У E. purpurea, навпаки, частіше зустрічається більш темна окраска – пурпурово-малинова, малинова, кармінно-червона. При порівняні величин співвідношення довжини відгину несправжньоязичкової квітки і ширини кошику виявляється, що E. angustifolia за цією ознакою займає середнє положення між E. pallida з більш довгим відгином та E. purpurea – з більш коротким.

За забарвленням пилкових зерен виділяється E. pallida, в якої пилок білий, на відміну від жовтого у E. angustifolia та E. purpurea [24, 69, 78, 144].

Якість лікарської рослинної сировини (ЛРС) ехінацеї в Україні регламентується вимогами Державної фармакопеї України, зокрема монографіями «Ехінацеї блідої корені», «Ехінацеї вузьколистої корені», «Ехінацеї пурпурової корені», «Ехінацеї пурпурової трава», а якість настойки – фармакопейною статтею «Ехінацеї пурпурової настойка». Сировиною для виготовлення препаратів з ехінацеї служать кореневища з коренями, трава.