Припинення горіння

зниження q(+)		підвищення q(–)
зміна концентрації реагентів у зоні реакції	хімічне гальмування швидкості реакції (підвищення Еакт)	зниження температури навколо зони горіння	збільшення площі тепловіддачі	підвищення коефіцієнтів теплопередачі
розведення системи одним з компонентів чи припинення доступу іншого компонента	введення в зону реакції хімічно активних інгібіторів	введення в зону реакції речовин з високою теплоємністю та теплотою фазових переходів	введення в зону горіння поверхонь, які забирають на себе тепло	збільшення випромінювальної здатності
введення інертних речовин				збільшення потужності конвекційних потоків (зрив полум’я)
зниження тиску

При гасінні пожеж використовується відразу декілька механізмів одночасно, які приводять як до зниження тепловиділення, так і до підвищення тепловіддачі. При цьому використовують наступні основні прийоми припинення горіння:

·        охолодження зони горіння до температури погасання (за допомогою охолоджуючих вогнегасних засобів чи збільшення швидкості надходження компонентів газової суміші) чи охолодження поверхні горючих речовин і наступне охолодження будівельних конструкцій до безпечних температур;

·        ізоляція реагуючих речовин (горючої речовини чи окислювача) від зони горіння;

·        розведення горючої суміші негорючими компонентами до безпечних концентрацій (флегматизація);

·        інгібірування реакції горіння.

11.2 Запобігання виникнення горючого середовища

Відповідно до стандарту ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов" запобігання утворення горючого середовища у виробничих приміщеннях, у технологічних апаратах при зберіганні, переробці і транспортуванні речовин необхідно підтримувати концентрацію горючої речовини, кисню або флегматизатора в повітряному просторі апаратів у безпечних межах.

Для парів і газів вибухобезпечними, з урахуванням коефіцієнтів безпеки є концентрації нижче нижньої безпечної і вище верхньої безпечної концентраційної межі поширення полум’я. Безпечні концентраційні межі розраховуються за формулами:

φ_{н. без} = 0,9(φ_н – 0,7R),

φ_в.без = 1,1(φ_в + 0,7R) ,

де      R – відтворення методу визначення показника (для нижньої межі дорівнює 0,3 %, а для верхньої – 0,6 %).

Отже, можна записати:

φ_{н. без} = 0,9(φ_н - 0,21)

φ_в.без = 1,1(φ_в + 0,42) ,

Забезпечення пожежовибухонебезпеки при обертанні горючого пилу обумовлюється підтримкою робочої концентрації нижче

φ_н.без= 0,9(φ^/_н - 0,41φ^/_н) = 0,54φ^/_н

Для горючих і легко займистих рідин при їхньому використанні у відкритих технологічних апаратах пожежобезпечною є температура експлуатації нижче на 35^оС температури спалаху рідини (в закритому тиглі):

t_без = t_сп – 35, ^оС.

11.2 Запобігання виникнення горючого середовища та джерел запалювання в ньому

Запобігання запалення горючого середовища джерелами запалювання всіх груп виконується дотриманням пожежно-профілактичних заходів.

Виходячи з визначення джерела запалювання, можна сказати, що не всякий тепловий імпульс може вважатися джерелом запалювання, а тільки той, що має достатню температуру і запас енергії не менше мінімальної енергії запалювання.

Отже, можливість запалення відсутня, якщо

·        температура теплового імпульсу (поверхні нагрітого тіла) менше ніж

t_без ≤ 0,8 t_сс,

·        запас енергії електричного розряду менше ніж

Е_без ≤ 0,4 Е_mіn

·       температура середовища менша, ніж температура самонагрівання, а час нагріву менше, ніж період індукції:

lg t_сн = A_p + n_plgS_пит,

lg t_сн = A_b - n_blgt_інд.

Висновок: таким чином, ми встановили основні принципи припинення горіння на пожежі й умови безпеки ведення технологічних процесів виробництв. У наступному, нам необхідно визначити які речовини можуть застосовуватися при гасінні пожеж, їхня ефективність і методи її підвищення.