Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Краєзнавство. Курс_лекцій_23_06_2010

.pdf
Скачиваний:
32
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
5.32 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Л. М. ЖВАНКО

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

(для студентів усіх курсів денної і заочної форм навчання напрямів підготовки: 6.030504 «Економіка підприємства», 6. 030509 «Облік і аудит», 6.030601 «Менеджмент»)

Харків ХНАМГ 2010

Жванко Л. М. КРАЄЗНАВСТВО: Конспект лекцій (для студентів усіх курсів денної і заочної форм навчання напрямів підготовки: 6.030504 «Економіка підприємства», 6. 030509 «Облік і аудит», 6.030601 «Менеджмент») /Авт.: Жванко Л. М.; Харк. нац.. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 163 с.

Автор: Л. М. Жванко, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і

культурології Харківської національної академії міського господарства

Рецензент: О. О. Нестуля – доктор історичних, професор, ректор

Полтавського університету економіки та торгівлі

Рекомендовано кафедрою історії і культурології, протокол № 12 від 14 червня 2010 р.

© Жванко Л. М., 2010 © ХНАМГ, 2010

 

 

Л. М. Жванко

- 2 -

Краєзнавство. Курс лекцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………6

ТЕМА 1. Краєзнавчі дисципліни в системі гуманітарних наук……………..7

......... 1.1. Мета і предмет курсу.

1.2.Напрямки, форми та завдання краєзнавчих досліджень.

1.3.Становлення і розвиток краєзнавства як науки.

1.4.Доля краєзнавства у XX столітті.

ТЕМА 2. Витоки історії краю…………………………………………………..21

2.1.Поняття «археологічна культура».

2.2.Харківщина первісної доби.

2.3.Кочовий світ і Харківщина.

2.4.Харківщина в часи раннього середньовіччя.

2.5.Стародавнє місто Донець.

ТЕМА 3. Заселення і розвиток Слобожанщини (ХVІІ – ХVІІІ ст.)………..37

3.1.Дике Поле.

3.2.Причини, етапи, напрямки заселення Слобідської України……

3.3.Адміністративно-територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у другій половині XVII – кінці XVIII століття.

ТЕМА 4. Заснування міста Харкова……………………………………………51

4.1.Теорії про дату заснування міста.

4.2.Теорії про походження назви міста.

4.3.Будівництво Харківської фортеці.

4.4.Герб міста Харкова і повітових міст Харківського намісництва.

ТЕМА 5. Економічний розвиток Слобожанщини…………………………...64

5.1.Промисли і ремесла слобожан.

5.2.Торгівля на Слобожанщині.

5.3.Економічні процеси на Слобожанщині у ХІХ ст.

ТЕМА 6. Літературне краєзнавство……………………………………………78

6.1.Витоки літератури Харківщини.

6.2.Література Слобожанщини у ХІХ - на початку ХХ ст.

6.3.Літературний процес 20 – 30 рр. XX ст.

ТЕМА 7. Мистецтво Слобожанщини…………………………………………96

7.1.Розвиток живопису.

7.2.Театральне мистецтво.

Л. М. Жванко

- 3 -

Краєзнавство. Курс лекцій

7.3. Музичне мистецтво.

ТЕМА 8. Освіта на Слобожанщині………………………………………...….111

8.1.Освіта слобожан у другій половині ХVІІ - XVIII століттях.

8.2.Відкриття Харківського університету.

8.3.Розвиток освіти в Харківській губернії у ХІХ столітті.

8.4. Освіта на Слобожанщині в часи Української революції.

ТЕМА 9. Етнографічне краєзнавство………………………………….……..131

9.1. Світогляд і риси характеру слобожан.

9.2.Свята і обряди слобожан.

9.3.Житло і одяг слобожан.

9.4.Народні страви.

Бібліографія з курсу……………………………………………………………...150

Термінологічний словник……………………………………………………….153

Л. М. Жванко

- 4 -

Краєзнавство. Курс лекцій

...Слобожанщина дала багато щирих культурних робітників у всіх галузях життя, як то Каразін, дякуючи котрому виник в Харкові університет, письменників – АртемовськогоГулака, Квітку-Основ'яненка, Щоголева, Олександрова, Олеся, Алчевську, громадських діячів – Гордієнка, Погорілка, вчених – Матушинського, Дм.Міллера, художників-майстрів – Васильківського, Рєпина і др.

М. Ф.Сумцов

 

 

Л. М. Жванко

- 5 -

Краєзнавство. Курс лекцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Для молодої людини в сучасному глобалізованому світі все важче ідентифікувати себе як частину окремої етнічної спільноти. Все частіше здається, що поняття «Батьківщина», «національна свідомість», «рідна земля» – це щось таке старовинне із музейних схованок. І все ж кожен із нас має незримий зв'язок з тим місцем, де народився, зростав, де пройшло дитинство. Це місце – рідний край з його з мелодією народної пісні, багатоголоссям рідної мови, материнськими колисковими. Його багатоманіття проявів і вивчає наукова дисципліна КРАЄЗНАВСТВО. Осмислення історії, культури рідного краю збагачують людину духовно, виховують відданість Батьківщині, вчать шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживають на території України.

Практичний досвід викладання краєзнавства доводить, що студенти прагнуть вивчати минуле свого краю, причому незаангажоване чи штучно протиставлене решті українських земель. Цікавість до минувшини можна пояснити тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, котра прагне дізнатися, що відбувалося на землі, де вона народилася, живе, що було тут до неї, якими були її предки, з яким труднощами вони стикалися, як їх переборювали; про одяг, свята і будні – всю різнобарвну палітру життя рідного краю.

Запропонований курс «Краєзнавство» – надзвичайно цікавий, несхожий на інші навчальні дисципліни, оскільки предметом його вивчення є Слобожанщина. У її минулому багато героїчного і багато трагічного, але поза всяким сумнівом – Слобожанщина є частиною єдиного українського контексту, її витворили українські переселенці, принісши на Дике Поле українське слово, українську пісню, українську ікону і, нарешті, – український дух!

Основні завдання курсу «Краєзнавство»:

вивчення теоретичних засад курсу;

висвітлення головних етапів розвитку Слобожанщини в давні часи;

дослідження різних теорій щодо заснування міста Харкова, його головні етапи розвитку;

вивчення напрямків етнографічних студій – свята, традиції, народний одяг і побут слобожан;

визначення особливостей літературного життя на Слобожанщині, його здобутки та втрати;

осмислення історичного розвитку мистецтва краю та освітніх процесів у другій половині ХVІІ – ХХ ст.

Л. М. Жванко

- 6 -

Краєзнавство. Курс лекцій

Л. М. Жванко

- 7 -

Краєзнавство. Курс лекцій

 

 

 

1.1.Мета і предмет курсу.

1.2.Напрямки, форми та завдання краєзнавчих досліджень.

1.3.Становлення і розвиток краєзнавства як науки.

1.4.Доля краєзнавства у XX ст.

1.1. Мета і предмет курсу

Високі поняття «батьківщина», «національна гідність», «патріотизм» починаються зі знання рідного краю, історії села чи міста, вулиці, домівки та власне, свого роду, тобто місця, де людина народилася, зросла, де пройшло її дитинство. Вони (знання) передаються із покоління в покоління з молоком матері мелодією народної пісні, багатоголоссям рідної мови. Ми тільки тоді стаємо частиною народу, коли маємо глибокі почуття до землі, де проживаємо, глибоку повагу до вікових народних традицій – невичерпні джерела духовності, моральності та культури сучасної молодої людини. Знання рідного краю збагачує її, виховує нездоланну відданість Вітчизні, вчить шанувати свій народ та інші народи, що здавна проживали в Україні. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом у сфері матеріальної та духовної культури України. Отже, що ж таке курс «Краєзнавство»?

Краєзнавство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та методами дослідження, які здійснюють наукове та всебічне пізнання краю.

Предметом дослідження краєзнавства є конкретний регіон, а об'єктом – природа, населення, господарство, історичне минуле, пам'ятки матеріальної та духовної культури. Усі ці складові є об'єктами різних наук, мають різні методи вивчення, але у всіх напрямках краєзнавчої діяльності є загальний (спільний) предмет вивчення – край. Поняття «край» – умовне і залежить від того, хто і з якою метою його вивчає. У даному випадку край – це Харківщина – частина Слобожанщини, Слобідської України.

Краєзнавчі дослідження дають можливість вивчити матеріал за безпосередніми слідами подій, із застосуванням суміжних дисциплін – географії, екології, демографії, статистики, топоніміки, на широкий джерельній базі з пріоритетом місцевих джерел, зокрема багатющих зібрань фондів Державного архіву Харківської області. Матеріали фондів використовуються для підтвердження або спростування вже усталених точок зору, руйнації хибних стереотипів, які ще до цього часу викривляють нашу історію.

Методологічні засади національного краєзнавства розробляли декілька поколінь вчених, але найбільш фундаментальне відображення вони знайшли і

Л. М. Жванко

- 8 -

Краєзнавство. Курс лекцій

працях видатних вчених епохи українського відродження початку XX ст. Зокрема, історичний аспект української державності всебічно обґрунтували

Михайло Сергійович Грушевський, етнографічний – Федір Кіндратович Вовк,

територіально-географічний – Степан Левкович Рудницький.

З поняттям «Слобожанщина» пов'язано поняття «мала батьківщина»,

що уособлює певну територію, від якої кожна людина починає своє свідоме життя і розширює власний світогляд в плані практичного освоєння простору, від того, де живе і до того простору, який починає розуміти, включаючи поняття села, міста, області, держави, планети Земля, Всесвіту. Знання про свій край є такими, до яких людина часто повертається впродовж свого життя, оцінюючи і порівнюючи інші краї та землі.

На теоретичному рівні наукове краєзнавство має найбільш спільні ознаки з країнознавством. Відмінність між ними полягає не в теорії, а в масштабах

об'єкта території. Якщо країнознавство

 

досліджує

територію

усієї

держави, то

Слобідська Україна – історико-

 

 

 

 

наукове краєзнавство

обмежується лише

географічна область на

територією її певної частини – окремих

північному-сході України.

населених пунктів (хутір, село, селище,

Займає територію Харківської,

місто),

адміністративне-територіальних

Сумської, північ Донецької та

одиниць, країв тощо. За образними

Луганської областей, а також

визначеннями відомого мандрівники В. П.

південно-східну частину

Семенова-Тянь-Шанського,

«географія

Воронізької, південь Курської та

 

дивиться в телескоп,

краєзнавство в

більшість Білгородської

областей Російської федерації.

мікроскоп».

 

 

 

 

 

Найхарактернішими

ознаками

 

краєзнавства є його багатогалузевість,

багатопроблемність. При цьому кожна з проблем має свою специфіку, яка випливає не тільки з особливостей досліджуваної території, скільки з особливостей даної проблеми. За таких умов у краєзнавстві часто втрачаються індивідуальні риси території, навіть при широкому висвітленні якоїсь із проблем. Це властиве практично всім галузевим напрямкам краєзнавства. Тому об'єктивно постає завдання вивести краєзнавство з вузьких галузевих рамок. Від цього виграє і саме краєзнавство і об'єкт вивчення – територія.

Сьогодні, коли послабилися зв'язки поколінь, знецінено моральні принципи, особливо гостро постає необхідність переосмислення позицій щодо традиційної культури. Ця необхідність диктується духовною потребою українського народу. Тому відродження регіональних традицій – одне із основоположних завдань відродження України. І у вирішенні цих важливих проблем роль наукового краєзнавства важко переоцінити.

Л. М. Жванко - 9 - Краєзнавство. Курс лекцій

Отже, національне краєзнавство це цілісна, динамічна, нерозривна і відкрита система, яка функціонує в світі тривимірних системних моделей: простір (географічне краєзнавство), час (історичне краєзнавство) та соціум (соціальне краєзнавство). Останнє включає літературне, мистецьке, архітектурне, етнографічне, екологічне, релігійне краєзнавство.

1.2. Напрямки, форми та завдання краєзнавчих досліджень

Краєзнавство за змістовим наповненням має кілька напрямків. При цьому, даний поділ досить умовний, оскільки домоглися згрупування його на «чисті» складові (напрямки) – справа непроста. Тому всілякий поділ на практиці – досить умовний. П. Т. Тронько, голова Національної спілки краєзнавців України, як незаперечний авторитет краєзнавчої науки, серед інших виділяє такі напрямки краєзнавчих досліджень:

Зупинимося на характеристиці деяких краєзнавчих напрямків:

Історичне краєзнавство вивчає історію окремо взятої місцевості та розмаїтого кола об'єктів історії міст, сіл, фабрик і заводів, навчальних закладів, наукових установ, суспільно-політичних рухів, родоводів видатних осіб та ін., які об'єднані територіальною спільністю – краєм. Водночас на історичне краєзнавство покладається надзвичайно важливе завдання – дослідження маловідомих сторінок історії України, позбавлення хибних нашарування на значні пласти нашої історії, сприяння відродження національної гідності українців та формування історичної пам'яті народу, тобто генетичної пам'яті цілих поколінь та кожної людини.

Багато харків'ян під впливом ідеології колишнього СРСР та сучасної інформаційної експансії з боку Російської Федерації у спотвореному вигляді сприймають факт голодомору 1932 - 1933 рр. – геноциду українського народу. У той же час, варто пам'ятати, що саме Харківська область стала епіцентром голодомору, що саме з Харкова поширювалися кремлівські директиви щодо вилучення продовольства та коштів у голодуючого населення.

Л. М. Жванко

- 10 -

Краєзнавство. Курс лекцій

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.