Питання для самоконтролю

Дайте визначення лексикології.

Визначте завдання описової лексикології.

Що Ви чули про семасіологію, етимологію, ономатологію, лексикографію?

Дайте визначення слова.

Які основні ознаки слова?

Пригадайте про повнозначні та неповнозначні слова.

Що Ви знаєте про лексичне та граматичне значення слова?

Які Вам відомі про типи лексичних значень слова?

Наведіть власні приклади слів з різними типами лексичних значень.

Тема 4. Багатозначність слів у сучасній українській мові

План

1. Багатозначність слів у сучасній українській мові.

2. Значення багатозначного слова.

3. Переносне значення й переносне вживання слова.

4. Види переносних значень і переносних вживань.

5. Стилістичне використання багатозначності.

6. Особливості перекладу багатозначних слів.

7. Неточності, що можуть виникати при використанні багатозначних слів.

Література

1. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 20-31.

2. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навч. пос. – К., 1998. – С. 68-73.

3. Жовтобрюх В. Ф., Муромцева О. Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О. Г. Муромцевої. – Х., 1998. – С. 61-62.

4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К., 1992. – С. 38-48.

5. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К., 2000. – С. 119-122.

6. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І. К. Білодіда – К.,1972. – С. 134-143.

7. Українська мова: Енциклопедія. –К., 2000. – С. 307-309, 312-314, 432-433, 465-466, 537-538.

Багатозначність слів у сучасній українській мові

Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідність. Багатство лексики мови виявляється не лише в різноманітності груп лексики, а й у обсязі семантики.

Кожне слово “народжувалось” однозначним, тобто слова виникають з одним лексичним значенням. Із розвитком суспільства з’являлись нові предмети чи поняття, які треба було називати. Можна було створити нове слово, запозичити з іншої мови або назвати словом, що вже є в мові. Так виникли переносні значення, наприклад: форум – ‘площа в давньому Римі’, ‘широке зібрання’; ательє – ‘лише художника або фотографа’, ‘майстерня одягу, взуття’ тощо.

Але протягом розвитку мови відбувається як розширення, так і звуження значень слів: казармазараз означає лише житло для солдат, раніше означало і гуртожиток для робітників;квас– ‘усяке кисле (питво, їжа)’, а тепер тільки ‘вид напою’.

Переважна більшість українських слів є багатозначними. Наприклад, слово земля має у словниках такі значення:

1. Третя по порядку від Сонця планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця;

2. Місце життя і діяльності людей;

3. Верхній шар земної кори;

4. Речовина темно-бурого кольору;

5. Суша (на відміну від водного простору);

6. Ґрунт для вирощування рослин;

7. Країна, край, держава.

У Словнику української мови у слові ітивиділяється 30 значень, усправа– 9, увисокий– 9. За підрахунками дослідників, у сучасній українській літературній мові серед багатозначних іменників слова з двома значеннями становлять близько 68 %, з трьома – близько 20 %, з чотирма – близько 8 %, з більшою кількістю – до 4 %.

Однозначними є терміни та деякі інші слова: електрифікація, тепловоз, працездатність, конвалія, антилопа та ін. Хоча деякі терміни можуть уживатися в різних терміносистемах, і, відповідно, матимуть різні значення (корінь, клапан, морфема). До однозначних належать також назви матеріалів, речовин (але ґрунт, золото тощо є багатозначними). Таким чином, суть полісемії полягає в тому, що якась назва предмета, явища переходить, переноситься на інший предмет, явище, і тоді одне слово “обслуговує” одночасно декілька предметів, явищ, ознак тощо.

Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті й тому переносять назву одних предметів на інші: чашечка чаю – чашечка тюльпана, ніжка дитини – ніжка стільця, пряма лінія – телеграфна лінія, вільна людина – вільне місце, потік води – потік машин, міцна криця – міцний сон.

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слові морж (яке раніше в словнику фіксувалося з одним значенням: морж – ‘водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю’) у 60-х роках розвинулося переносне значення: морж – ‘людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді’.

Переносність значення слова є усталеною закономірністю мови. Переносне вживання слів особливо поширене в художньому та розмовному стилях.